
- •Глава 1 походження держави і права
- •1.1. Загальна характеристика первісного суспільства
- •1.2. Причини і шляхи виникнення держави і права
- •1.3. Основні теорії походження держави і права
- •2.1. Поняття та ознаки держави
- •2.3. Функції держави
- •2.4. Механізм (апарат) держави
- •2.5. Політична система суспільства
- •2.6. Правова держава
- •2.7. Громадянське суспільство і правова держава
- •3.1. Поняття, ознаки і сутність права
- •3.4. Система права
- •3.6. Закони і підзаконні нормативні правові акти
- •Глава 4 законність і демократія
- •4.1. Законність і правопорядок
- •4.2. Гарантії законності і правопорядку
- •4.3. Правова культура
- •4.4. Демократія
- •4.5. Демократія і самоврядування
- •4.6. Демократія як загальнолюдська цінність
- •Глава 5 конституційне право - провідна галузь національного права україни
- •5.1. Предмет і метод конституційного права України
- •5.3. Закріплення державного, народного і національного суверенітетів у Декларації про державний суверенітет України
- •5.4. Державна символіка України
- •5.6. Державна мова в Україні. Статус мов національних меншин
- •Глава 6 конституційно-правові засади правового статусу людини і громадянина
- •6.1. Поняття основних прав, свобод і обов'язків людини і громадянина
- •6.2. Конституційно-правові засади громадянства України
- •6.3. Система і зміст конституційних прав, свобод та обов'язків людини і громадянина
- •6.4. Право громадян на об'єднання в політичні партії та громадські організації відповідно
- •6.5. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •6.6. Конституційне закріплення права на освіту
- •6.7. Право громадян на свободу світогляду і віросповідання
- •Глава 7 конституційні інститути демократії в україні
- •7.1. Виборче право і виборча система в Україні
- •Глава 8. Органи державної влади в україні
- •8.1. Конституційно-правові засади статусу Верховної Ради України
- •8.2. Питання, які визначаються (встановлюються) виключно законами України
- •8.3. Конституційно-правові засади статусу народного депутата України
- •8.5. Конституційно-правові засади статусу Президента України
- •8.6. Конституційно-правові засади статусу Кабінету Міністрів України
- •8.7. Конституційний Суд України
- •8.8. Конституційно-правові засади статусу місцевих державних адміністрацій
- •Глава 9. Конституційно-правові засади територіального устрою україни
- •9.1. Поняття і принципи територіального устрою України
- •9.2. Система адміністративно-територіального устрою України
- •9.3. Конституційно-правовий статус Автономної Республіки Крим
- •Глава 10. Конституційно-правові засади місцевого самоврядування в україні
- •10.1. Поняття місцевого самоврядування
- •10.2. Система місцевого самоврядування в Україні
- •Глава 11. Трудове законодавство: загальні положення
- •11.1. Трудове право як самостійна галузь права
- •11.2. Трудовий договір: поняття, зміст, порядок укладення
- •11.3. Переведення, переміщення, зміни істотних умов праці
- •11.4. Загальна характеристика підстав припинення трудового договору
- •11.5. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •11.6. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •Глава 12 робочий час і час відпочинку. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації. Трудова дисципліна. Трудові спори
- •12.1. Робочий час
- •12.2. Час відпочинку
- •12.3. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації
- •12.4. Трудова дисципліна
- •12.6. Колективні трудові спори
- •Глава 13 екологічне законодавство
- •13.1. Правова охорона навколишнього природного середовища
- •13.2. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"
- •13.3. Право природокористування
- •13.4. Право власності на природні ресурси
- •13.5. Екологічні права та обов'язки громадян
- •13.6. Економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища
- •13.7. Контроль у галузі природокористування та охорони навколишнього природного середовища
- •13.8. Відповідальність за порушення екологічного законодавства
- •13.9. Поресурсові кодекси і закони України
- •13.10. Особливості оренди землі та інших природних ресурсів
- •13.11. Правова охорона атмосферного повітря і тваринного світу
- •13.12. Правовий режим природно-заповідного фонду України
- •Глава 14. Цивільне законодавство
- •14.1. Цивільне право як самостійна галузь права
- •14.2. Фізичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин
- •14.3. Опіка та піклування
- •14.4. Юридичні особи як суб'єкти цивільного права
- •14.5. Загальна характеристика права власності
- •14.6. Право спільної власності
- •14.7. Захист права власності
- •14.8. Цивільно-правова відповідальність
- •14.9. Загальні положення про договір
- •14.10. Спадкове право
- •Глава 15. Господарське законодавство
- •15.1. Ринкова економіка як об'єкт правового регулювання
- •15.2. Приватно-правовий компонент регулювання господарських відносин
- •15.3. Публічно-правовий компонент регулювання господарських відносин
- •Глава 16. Житлове законодавство
- •16.1. Житловий фонд. Надання жилих приміщень
- •16.2. Приватизація і інші засоби здійснення права на житло
- •16.3. Відповідальність за порушення житлового законодавства
- •Глава 17. Сімейне законодавство
- •17.2. Шлюб
- •17.3. Особисті й майнові права та обов'язки подружжя
- •17.4. Права та обов'язки батьків і дітей
- •Глава 18. Адміністративне право та законодавство
- •18.1. Адміністративне право як галузь права
- •18.2. Адміністративне право і державне управління
- •18.3. Адміністративне правопорушення (проступок)
- •18.4. Види адміністративних стягнень
- •18.5. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
- •Глава 19. Митне право
- •19.1. Предмет і поняття митного права
- •19.3. Митний контроль
- •19.4. Організація митного контролю
- •Глава 20. Кримінальне право
- •20.1. Кримінальне право як галузь права
- •20.3. Поняття й ознаки злочину
- •20.4. Кримінальна відповідальність та її підстава
- •20.5. Склад злочину
- •20.6. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •20.8. Співучасть у злочині
- •20.9. Покарання
- •Глава 21 правосуддя в україні
- •21.1. Судова система
- •21.2. Юрисдикція Конституційного Суду України
- •21.3. Цивільна юрисдикція
- •21.4. Адміністративна юрисдикція
- •21.6. Правосуддя у кримінальних справах
- •22.1. Організація і функції прокуратури
- •22.2. Організація та завдання адвокатури
- •22.3. Окремі правоохоронні органи
- •Глава 2. Держава: основні поняття
- •Глава 3. Право: основні поняття
- •Глава 4. Законність і демократія
- •Глава 5. Конституційне право — провідна галузь національного права України
- •Глава 6. Конституційно-правові засади правового статусу людини і громадянина
- •Глава 7. Конституційні інститути демократії в Україні
- •Глава 8. Органи державної влади в Україні
- •Глава 9. Конституційно-правові основи територіального устрою України
- •Глава 10. Конституційно-правові основи місцевого самоврядування в Україні
- •Глава 11. Трудове законодавство: загальні положення
- •Глава 12. Робочий час і час відпочинку. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду,
- •Глава 13. Екологічне законодавство
- •Глава 14. Цивільне законодавство
- •Глава 21. Правосуддя в Україні
- •Глава 22. Прокуратура, адвокатура й окремі правоохоронні органи
12.6. Колективні трудові спори
Вирішення колективних трудових спорів в Україні на цей час провадиться на основі Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" від 03.03.1998р.
Колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин щодо:
а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;
б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;
в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;
159г) невиконання вимог законодавства про працю (ст. 2 Закону від 03.03.1998 p.).
Вимоги найманих працівників, профспілки або об'єднання профспілок формуються і затверджуються на загальних зборах (конференції) трудового колективу (з'їзді профспілки, пленумі керівного органу профспілки), оформляються відповідним протоколом і надсилаються власнику підприємства, установи, організації (представнику).
Колективний трудовий спір виникає з моменту, коли вимоги трудового колективу відхиляються власником чи задовольняються тільки частково і представницький орган трудового колективу прийняв рішення про незгоду з рішенням власника або коли строки розгляду вимог закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.
Розгляд колективних трудових спорів з питань, передбачених пп. "а" і "б" ст. 2 Закону "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", здійснюється1 примирною комісією, а з питань, передбачених пунктами "в" і "г" ст. 2 - трудовим арбітражем. Сторони спору не мають права ухилятися від участі в примирній процедурі. Примирна комісія створюється у 3-денний строк на виробничому рівні (на галузевому чи територіальному - у 5-денний, на національному - у 10-денний строк) з ініціативи однієї зі сторін із рівної кількості представників і розглядає вимоги трудового колективу або профспілки в 5-денний строк.
При недосягненні згоди в примирній комісії спір (конфлікт) розглядається трудовим арбітражем, що утворюється з ініціативи однієї із сторін у 3-денний строк сторонами трудового спору (конфлікту). До складу трудового арбітражу входять залучені сторонами фахівці, експерти, представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування. Трудовий арбітраж повинен у 10-денний строк з дня його створення прийняти рішення, що є обов'язковим для виконання, якщо сторони попередньо домовилися про це.
Якщо примирна комісія і трудовий арбітраж не змогли врегулювати розбіжностей, вони в письмовій формі доводять це до відома трудового колективу і профспілки. У такій ситу-
160
ації трудовий колектив або профспілка вправі використовувати всі інші заходи для задоволення висунутих вимог, у тому числі страйк.
Страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (ст. 17 Закону від 03.03.1998 p.).
Рішення про страйк повинно прийматися на зборах (конференції) трудового колективу шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або не менше 2/3 делегатів конференції. Страйк очолює орган (особа), що визначається загальними зборами (конференцією) найманих працівників при прийнятті рішення про оголошення страйку.
Незаконними визнаються страйки, оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини; оголошені без додержання найманими працівниками, профспілкою, об'єднанням профспілок процедури, встановлено'' Законом від 03.03.1998 р.
Заява власника або уповноваженого ним органу (представника) про визнання страйку незаконним розглядається у судовому порядку. Рішення суду про визнання страйку незаконним зобов'язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або відміну оголошеного страйку, а працівників -розпочати роботу не пізніше наступної доби після вручення копії рішення суду органові (особі), що очолює страйк.
Працівники, які не стали до роботи у зазначений строк, розглядаються як порушники трудової дисципліни. Організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому також вважаються порушеннями трудової дисципліни. Участь у страйках, що проходять із додержанням чинного законодавства, розглядається як правомірна поведінка працівників.
Президент України вправі відкласти страйк або призупинити його на строк до двох місяців.
161