Глава 9. Конституційно-правові засади територіального устрою україни

9.1. Поняття і принципи територіального устрою України

За формою державного устрою Україна є унітарною державою. Це означає, що в її складі не має інших держав, а територія поділяється на звичайні адміністративно-територіальні одиниці. Водночас в її складі є Автономна Рес­публіка Крим. В Україні функціонують загальні для всієї кра­їни вищі органи державної влади й правління та діє єдина су­дова система.

Територіальний устрій -це політико-територіальна організація держави, яка визначається політи-ко-правовим статусом територіальних складових частин та принципами їх взаємодії з державою в цілому і між собою.

Невід'ємним елементом територіального устрою України є її адміністративно-територіальний устрій - внутрішня організація, поділ території на складові частини (адміністративно-територіальні одиниці), стосовно яких будується система державних органів і місцевого само­врядування.

Територіальний устрій України ґрунтується на важли­вих конституційних принципах, закріплених у ст. 132. Кон­ституції України. Це, по-перше, єдність державної терито­рії, що означає єдність статусу складових частин держави, на­явність єдиної системи органів влади та єдиної системи права в Україні. По-друге, цілісність державної території, що означає неприпустимість відокремлення будь-яких частин України, перетворення їх в об'єкт експансії інших держав. По-третє, поєднання централізації та децентралізації у здій­сненні державної влади. Сутність цього принципу полягає в тому, що функції центральних органів держави спрямовані на забезпечення й охорону загальнодержавних інтересів, а функ­ції місцевих органів — самостійне вирішення важливих питань місцевого значення. По-четверте, територіальний устрій

121України будується на засадах збатансованості соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особ­ливостей, етнічних та культурних традицій. Це виявляється у диференціальному науковому підході держави до вирішення питань демографічної політики, оптимального економічного та історичного розвитку складових частин території України. Зазначені принципи спрямовані на оптимальне і ефективне управління державою, чого можна досягти лише за умови їх тісного взаємозв'язку та єдності.

9.2. Система адміністративно-територіального устрою України

Адміністративно-територіальний устрій України - це обумовлений функціями держави і проведе­ний з урахуванням природно-історичних, економічних, націо­нальних та інших особливостей поділ території держави на окремі частини, згідно з якими будується система місцевого самоврядування, інших державних і недержавних органів із метою забезпечення їх практичної діяльності.

Згідно зі ст. 133 Конституції України до системи адмі­ністративно-територіального устрою держави входять Автоно­мна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Слід зазначити, що у переліку адміністративно-територіальних одиниць Конституція України не називає сіль­ських і селищних рад, які в силу своєї виняткової необхідності збереглися і мають бути збережені й у майбутньому.

Система адміністративно-територіального поділу Ук­раїни побудована на базі координації та субординації, ство­рення структурних рівнів (ланок). Для сучасної системи адмі­ністративно-територіального устрою України характерні три структурні рівні: вища ланка - Автономна Республіка Крим, область, міста республіканського підпорядкування (міста Київ і Севастополь); середня ланка - район, місто обласного підпо­рядкування; низова ланка - місто районного підпорядкування, селище, село, сільрада, селищна рада.

122

Перелік областей та міст республіканського підпоряд­кування міститься в Конституції України (ч. 2 ст. 133). На по­чатку 2003 р. в Україні нараховувалося: 451 місто, 896 селищ і 28 434 сільських населених пункти. До складу 24 областей і Автономної Республіки Крим входять 490 районів.

Згідно із Конституцією України (п. 29 ст. 85) утворен­ня та ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, на­йменування і перейменування населених пунктів і районів на­лежить до повноважень Верховної Ради України.