8.5. Конституційно-правові засади статусу Президента України

Згідно зі ст. 102 Конституції України Президент є главою держави, гарантом суверенітету, те­риторіальної цілісності України, додержан­ня Конституції, прав і свобод людини і гро­мадянина.

У системі органів державної влади він займає особли­ве місце і не належить до жодної з гілок державної влади. Свої повноваження отримує безпосередньо від народу, перед якими і несе політичну та юридичну відповідальність, оскіль­ки обирається громадянами України на основі загального, рів­ного і прямого виборчого права шляхом таємного голосуван­ня терміном на п'ять років. Його повноваження обмежені. Одна й та особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд, а самі вибори проводяться на альтер-

116

нативній основі. У разі вчинення державної зради або іншого злочину він може бути усунений парламентом зі свого поста достроково в порядку процедури імпічменту. За рішенням Конституційного Суду України акти Президента можуть бути визнані недійсними.

Президент вступає на пост не пізніше ніж через ЗО днів ( а обраний на позачергових виборах у п'ятиденний тер­мін) після офіційного оголошення результатів виборів і скла­дання присяги українському народові на урочистому засіданні Верховної Ради України (інавгурації). Приводить до присяги Голова Конституційного Суду України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України його повнова­ження на період до обрання і вступу на пост нового Президен­та України виконує Голова Верховної Ради України.

З 1 січня 2006 року Україна стала республікою з пар­ламентсько-президентською формою правління. Це привело до певної зміни статусу Президента України, перерозподілу деяких його повноважень на користь парламенту й уряду (на­приклад, при формуванні Кабінету Міністрів України).

Проте навіть із внесеними у ст. 106 Конституції Укра­їни змінами повноваження Президента України в різних сфе­рах суспільного життя залишають досить значними.

8.6. Конституційно-правові засади статусу Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, урядом України. Його правовий статус визначається Конституцією України. Уряд не тільки підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України, але є відповідальним як перед нею, так і перед Президентом, що відбивається на порядок його формування. Так, Прем'єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України. Кандидатуру для призначення Прем'єр-міністра України вносить Президент за пропозицією коаліції депутатських фракцій (фракції), а потім за поданням Прем"єр-міністра Верховна Рада України призначає інших

117членів уряду. Кандидатури Міністра оборони і Міністра зако­рдонних справ вносить Президент України.

Кабінет Міністрів України згідно зі ст. 116 Конститу­ції України має значні повноваження. Він забезпечує держав­ний суверенітет і економічну самостійність України, здійс­нення внутрішньої і зовнішньої політики держави: розробляє і реалізовує загальнодержавну програму економічного, науко­во-технічного, соціального і культурного розвитку України; розробляє проект закону про Державний бюджет України і проводить заходи щодо забезпечення обороноздатності й на­ціональної безпеки України та ін. Відтепер не Президент України, а Кабінет Міністрів України реорганізує та ліквідує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України є колегіаль­ним органом виконавчої влади. Тому основною організаційно-правовою формою його роботи є засідання, які періодично скликаються Прем'єр-міністром. У межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'яз­ковими для виконання.