8.2. Питання, які визначаються (встановлюються) виключно законами України

Стаття 92 Конституції України містить перелік пи­тань, які визначаються і встановлюються виключно законами України, що унеможливлює їх визначення та встановлення будь-якими іншими органами, крім Верховної Ради. Перелік питань є вичерпним.

Так, наприклад, виключно законами Ук­раїни визначаються'.

- права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина;

- права корінних народів і національних меншин;

- правовий режим власності;

- порядок утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації;

- територіальний устрій України;

- засади місцевого самоврядування;

- статус столиці України, спеціальний статус інших міст;

- правовий режим державного кордону;

- правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації;

- організація і порядок проведення виборів і референ­думів;

- засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративним або дисциплінарними пра­вопорушеннями, та відповідальність за них.

113Виключно законами України встанов­люються такі, наприклад, питання:

- державшій бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори;

- порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав;

- державні нагороди;

- військові звання, дипломатичні ранги та інші спеці­альні звання;

- державні свята;

- порядок використання і захисту державних симво­лів.

Тільки законом України оголошується амністія.

8.3. Конституційно-правові засади статусу народного депутата України

Народний депутат України -це пред­ставник українського народу у Верховній Раді України, пов­новаження якого передбачені Конституцією та законами України.

Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голо­су і проживає в Україні протягом останніх 5 років. Не може бути обраним до Верховної Ради громадянин, який має суди­мість за вчинення умисного злочину, а ця судимість не пога­шена і не знята у встановленому законом порядку.

Народні депутати України обираються строком на 5 років і свої повноваження здійснюють на постійній основі. Перед вступом на посаду вони складають присягу, відмова від складання якої має наслідком втрату депутатського мандату. Не можуть мати іншого представницького мандату. Статус депутата несумісний із будь-якою іншою діяльністю за суміс­ництвом з отриманням винагороди, за винятком викладацької, наукової роботи та літературної, художньої і мистецької діяльності у вільний від роботи час.

Народні депутати України мають значні повноважен-

114

ня: беруть участь у роботі Верховної Ради України та її орга­нах; наділені правом законодавчої ініціативи, правом на депу­татський запит тощо, їм гарантується депутатська недотор­канність. Вони не несуть юридичної відповідальності за ре­зультати голосування або висловлювання в парламенті та йо­го органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Без згоди Верховної Ради України не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані.

8.4. Рахункова палата України

Рахункова палата Верховної Ради Ук­раїни є постійно діючим органом фінансово-економічного контролю, який утворюється Верховною Радою України, під­порядкований і підзвітний їй. Свою діяльність Рахункова па­лата здійснює самостійно і незалежно від будь-яких інших ор­ганів держави. Від імені Верховної Ради України контролю­ються надходження коштів до Державного бюджету України та їх використання.

До складу Рахункової палати входять Голова Рахунко­вої палати та члени Рахункової палати: Перший заступник і заступник Голови, головні контролери, Секретар Рахункової палати.

Свою діяльність Рахункова палата здійснює як вищий незалежний орган фінансово-економічного контролю Верхов­ної Ради України і керується Конституцією і законами Украї­ни, виконуючи свої функції і повноваження згідно із стату­сом, визначеним Законом "Про Рахункову палату Верховної Ради України". Завданнями Рахункової палати є: організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням доходної та видаткової частини Державного бюджету України; здійснення контролю за утворенням і погашенням внутрішнього й зовні­шнього боргу України; контроль за фінансуванням загально­державних програм економічного, науково-технічного, соціаль­ного і національно-культурного розвитку, охорони довкілля; контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик, економічної та іншої допомоги іноземним державам.

115міжнародним організаціям; здійснення контролю за грошо­вою емісією, використанням золотого запасу, дорогоцінних металів, каміння; надання кредитів та здійснення операцій по розміщенню золотого та валютного резервів і виконання ін­ших завдань, передбачених чинним законодавством.

Повноваження Рахункової палати поширюються на парламент, органи виконавчої влади, у тому числі їх апарати, Національний банк України, Антимонопольний комітет Укра­їни, Фонд державного майна України та інші органи і устано­ви, незалежно від форм власності. За результатами проведен­ня контрольних заходів Рахункова палата приймає постанови та складає висновки, які повинні бути розглянуті установами і організаціями, що перевірялися, у встановлений Рахунковою палатою термін.

Щорічно, не пізніше 1 грудня, Рахункова палата надає Верховній Раді України загальний письмовий звіт про резуль­тати виконання доручення Верховної Ради, проведення пере­вірок, ревізій та досліджень, а також про витрати на цю діяль­ність.