Тема 1. Інформаційні системи та їх роль в управлінні економікою

1.1. Предмет і зміст курсу, методологічні особливості

Та зв’язок з іншими дисциплінами

Інформатизація — це об’єктивний процес, який має охопити галузь в цілому.

Фундаментальною основою інформатизації є створення високоорганізованого середовища, яке, з одного боку, має включати і об’єднувати інформаційне, телекомунікаційне, комп’ютерне, програмне забезпечення, інформаційні технології, мережі, бази даних і знань, інші засоби інформації, а з іншого — забезпечувати можливість створення і використання ефективного системно-аналітичного апарату, що дозволить на якісно новому рівні інформаційного обслуговування проводити як повсякденну оперативну роботу, так і системний аналіз стану та перспектив діяльності в цілому, приймати науково-обгрунтовані рішення.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен одержати необхідні знання з теорії та практики використання інформаційних технологій в обліку, повинен знати теорію економічної інформації, види діючих інформаційних систем, комп'ютерні технології обробки економічної інформації, створення і впровадження інформаційних систем нового покоління – систем підтримки прийняття рішень (СППР).

Студент повинен вміти формувати склад та зміст інформаційної бази для розв'язання задач обліку, визначати склад та форми подання інформації, її структуру для автоматизованого рішення задач, визначати склад процедур автоматизованої обробки даних в умовах функціонування комп'ютерних інформаційних систем обліку.

Засвоєння курсу, дозволить студенту опанувати методами і прийомами організації інформаційних систем за їх видами, рівнями та функціональним призначенням, удосконалювати, поглиблювати і розробляти форми і конфігурації інформаційних систем в напрямку максимального охоплення і рішення задач обліку на базі автоматизованих робочих місць.

Даний курс є логічним продовженням дисципліни "Комп'ютерна техніка та програмування", а також базових дисциплін.

1.2. Поняття та мета створення інформаційних систем обліку (ісо), їх роль в управлінні економічним об’єктом

В Україні починає складатися нова економічна система, основою якої є ринкові відносини. Якісних змін зазнають і важелі управління.

Зміни умов виробничої діяльності, необхідність адекватного пристосування до неї системи управління сприяють не тільки вдосконаленню його організації, а й потребують перерозподілу функцій управління за рівнем відповідальності, формами взаємодії їх. Йдеться про таку систему управління, яка зумовлена об'єктивною необхідністю і закономірностями ринкової системи господарювання, пов'язаними із задоволенням насамперед індивідуальних потреб, забезпеченням зацікавленості робітників у найвищих кінцевих результатах, широкому використанні новітніх досягнень науково-технічного прогресу.

Важливою особливістю сучасного етапу розвитку суспільства є спрямування економічних засобів управління підприємством на забезпечення раціонального ведення господарства в умовах дефіцитності ресурсів, досягнення високих кінцевих результатів з мінімальними витратами, ефективне регулювання виробництва адміністративними засобами, перехід до інтенсивного характеру розвитку виробництва на основі вдосконалення виробничого потенціалу підприємств.

Сьогодні Закон про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та національні стандарти бухгалтерського обліку багато питань залишають для вирішення бухгалтерам, які повинні керуватись своєю професійною думкою, вміти використовувати облікові дані для планування і контролю за діяльністю підприємства, інтерпретувати інформацію в залежності від характеру і сутності управлінських рішень, які приймаються на її основі.

Сучасний бухгалтер посідає одне з провідних місць в управлінні підприємством, оскільки займається не тільки веденням бухгалтерських рахунків, а й здійснює роботу, включаючи планування, аудит, оцінку, огляд діяльності, розробку управлінських рішень господарською діяльністю підприємства. Від бухгалтера потрібно знання об'єктивної оцінки фінансового стану підприємства, оволодіння методами фінансового аналізу, вміння працювати з цінними паперами, обґрунтування інвестицій грошових коштів в умовах ринку тощо.

У новій якості бухгалтер може бути названий "фінансовим менеджером", "бухгалтером-аналітиком".

В практиці прийняття управлінських рішень бухгалтерський облік називають мовою бізнесу. Як будь-яка мова, бухгалтерський облік розвивається і змінюється відповідно до потреб підприємств.

Бухгалтерський облік — це система, що дає змогу вимірювати, обробляти і передавати інформацію, а також приймати рішення для управління господарською діяльністю підприємством і є зв'язуючою ланкою між господарською діяльністю і прийняттям управлінських рішень.

Оволодіння новими методами неможливо без удосконалення інформаційної системи і використання сучасних персональних комп'ютерів — необхідного інструментарію у роботі бухгалтера.

Основу діяльності управління будь-якого економічного об'єкту складають інформаційні системи, які мають складну побудову і склад яких залежить від роду діяльності і розміру підприємства, організації, фірми.

Автоматизовані інформаційні системи обліку підрозділяються:

• по сфері функціонування об'єкту обліку ;

• по рівню управління;

• по ступені обхвату задач обліку, контролю і аудиту;

• по типу інтерфейсу користувача;

• по способу передачі інформації;

• по типу організації автоматизованих інформаційних систем обліку

По сфері функціонування ІСО підрозділяються на:

• ІСО промислових підприємств;

• ІСО підприємств транспорту;

• ІСО бюджетних організацій;

• ІСО підприємств зв'язку;

• ІСО підприємств сільського господарства і т.д.

По рівню управління ІСО підрозділяються на:

• галузеві ІСО ;

• територіальні ІСО;

• корпоративні ІСО;

По ступені обхвату задач обліку, контролю і аудиту ІСО підрозділяють на:

• комплексна автоматизація обліку, контролю і аудиту з взаємозв'язком з іншими автоматизованими інформаційними системами;

• автоматизація окремих комплексів завдань ( окремих ділянок обліку);

• автоматизація окремих задач обліку, контролю та аудиту,

По типу інтерфейсу користувача ІСО підрозділяють на:

• пакетні АІСО;

• діалогові АІСО;

• мережеві АІСО.

По способу передачі інформації ІСО підрозділяють на:

• локальні ІСО;

• багаторівневі ІСО;

• інтегровані ІСО;

• розподільчі ІСО.

Нині підприємства потребують автоматизованої інформаційної системи обліку на базі сучасних засобів обчислювальної техніки, яка дає змогу забезпечити:

• повне і своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів;

• виконання контрольних і аудиторських завдань з метою одержання необхідної інформації про наявні відхилення;

• аналіз і прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства;

• одержувати на основі автоматизації управлінські рішення.