
- •1 Огляд літератури
- •2 Урбоекологічний аналіз основних факторів, що впливають на прийоми озеленення та благоустрою об’єкта
- •2.1 Містобудівельна ситуація
- •2.2 Характеристика природних умов
- •2.2.1 Геоморфологічні особливості
- •2.2.2 Кліматичні умови
- •2.2.3 Гідрологія
- •2.2.4 Ґрунтові умови
- •2.2.5 Рослинний і тваринний світ
- •2.3 Історичний аналіз
- •2.4 Архітектурно-планувальний аналіз
- •2.5 Ландшафтний аналіз
- •3 Проектні пропозиції
- •3.1 Загальна планувальна композиція та ландшафтно-просторова організація території
- •3.2 Формування насаджень
- •3.3 Благоустрій території
- •3.4 Агротехнічні заходи по створенню та експлуатації садово-паркового об’єкту
- •3.4.1 Підготовка території для виконання робіт по агротехніці
- •3.4.2 Агротехніка посадок
- •3.4.3 Створення газонів та висаджування квіткових композицій
- •3.4.4 Роботи по догляду за насадженнями
- •3.4.5 Обрізка дерев та чагарників
- •3.5 Захист рослин від хвороб та шкідників
- •3.6 Механізація робіт по створенню (реконструкції формуванню) насаджень та благоустрою території
- •3.7 Вартість проекту ( кошторис )
- •4 Охорона праці та техніка безпеки
- •5 Екологічне обгрунтування об’єкту
- •Висновок
- •Література
- •Баланс території
- •Асортимент деревно-чагарникових рослин
- •Запроектований асортимент квіткових рослин
- •Біоморфоекологічні показники з вирощування багаторічних та однорічних культур
2.5 Ландшафтний аналіз
Ландшафтний аналіз проводиться з метою правильного використання рослин, які вже ростуть на даній ділянці. Якщо правильно пересадити рослини, провести обрізку, лікування, то цілком можливо створити повноцінний об’єкт озеленення.
Дана ділянка відноситься до Ботанічного саду. Будь-яка пересадка або висадка дерев і чагарників повинна супроводжуватися спеціальними актами. Тому я запропонувала квіткове озеленення.
На території об’єкту знаходяться цінні породи такі, як павловнія войлочна (рaulownia tomentosa), стефанандра розсічена (stephanandra incise), виноград лисячий (vitis labrasca), керія японська (кeria japonica), п’ятилистячник кущовий (рentaphylloides fruticosa), хеномелес Маулея (сhaenomeles maulei), гліцинія китайська (wisteria sinensis), жимолость голуба (lonicera coerulta) та ін. Тому недоцільно і пересаджати ці рослини.
Ділянка була створена у 90-х роках. Відбувалась постійна підсадка деревно-кущової рослинності. Також висаджувалися однорічні квіти.
Перелік всіх існуючих насаджень і їх характеристики подані в їх інвентаризаційний відомості у додатку А.
3 Проектні пропозиції
3.1 Загальна планувальна композиція та ландшафтно-просторова організація території
Дана ділянка є транзитною територією. Вона розташована так, щоб легко можна було б пройти з адміністративного корпусу Ботанічного саду до їдальні та до інших навчальних корпусів університету. Йдучи до їдальні ми спускаємось по сходах, у зв’язку з існуючим в даному місці невеликим схилом.
На цій території переважаючими видами є екзоти. На об’єкті використані різні види посадок: групова, рядкова, солітери та вертикальне озеленення.
Створюючи квітник з ґрунтопокривних рослин ми тим самим підкреслюємо будівлю. Він буде естетично виглядати поруч зі деревно-чагарниковою рослинністю.
Також при виході з у ботанічний сад ми виставимо квіткові вази. А для ліан, що в’ються навпроти входу, облаштуємо пристінні трельяжі.
Рис.3.1 План Ботанічного саду Національного лісотехнічного університету України:
1 – адміністративний корпус; 2 – учбові корпуси; 3 – бібліотека;
4 - їдальня; 5 – гуртожитки; 6 – інші будівлі; 7 – житлові будинки;
8 - спортивний зал.
Дендрарій, що на вул. Генерала Чупринки, закладений він у 50-х роках на місці колишнього монастирського саду (з 1913 по 1940рр. тут був монастир Василіанок). Перед головним адміністративним корпусом Лісотехнічного університету, який споруджений у 1906-1908рр. як гімназія і бурса Українського педагогічного товариства (архітектори Л.Левицький і Т.Обмінський), невеликий парковий масив, у якому збереглися вікові буки, граби, платани, ялини та акації. Перед входом – квітковий партер із симетрично висадженими самшитами, які постійно підстригають. Парковий масив відгороджений від головної алеї стриженим живоплотом з туї західної.
За віковим масивом на пагорбі невеликий скельний сад, створений за проектом студента-дипломника І. Антаховича з участю японського архітектора з токійської фірми К. Накадзіми, яка збудувала Японський сад у Московському Ботанічному саду із залученням львівських студентів-лісотехніків. Зліва - невеликі галявини з красивоквітучими чагарниками та декоративною дерев’яною скульптурою. Довкола нового навчального корпусу висаджено багато екзотів, зокрема ліани. Перед корпусом, знизу від пандуса, вздовж вулиці Генерала Чупринки, квіткова рабатка зі стриженими туями. У партері та на схилі, яким піднімаються широкі парадні сходи, що обсаджені колоноподібними туями, багато екзотів: магнолія, оцтове дерево, катальпа, айва японська, скумпія тощо.
Від бібліотеки звивиста паркова алея веде через дендрарій до вул. Природної. Тут окремими групами висаджені головним чином екзоти, серед яких декілька видів горіхів. Правіше – пряма алея, обсаджена колоноподібними туями, яка веде до нижнього майданчика перед навчальним корпусом кафедри ботаніки, де ростуть плакучі верби та сріблясті клени. Тут багато екзотичних чагарникових рослин. За навчальним корпусом колекція квіткових рослин-багаторічників.
Добре озеленене студентське містечко, яке розкинулось вздовж вулиць Генерала Чупринки та Природної. Над студентським стадіоном здіймається розкішна зелень ще досить молодих насаджень, які оберігають схили від ґрунтової ерозії.
Дендрарій на вулиці Генерала Чупринки за характером зелених насаджень можна поділити на декілька зон. Передусім це сформований парковий комплекс, в якому зібрано велику колекцію деревних рослин. Перша його паркова зона сформувалася в основному після будівництва навчального корпусу бурси в 10-20-х роках XX ст.
За квітником і фонтаном, оточеним чотирма платанами – зелений партер, сформований з багаторічників.
Зліва і справа від квіткового партеру стрижений живопліт з туї західної, який тягнеться вздовж головної паркової доріжки, що розпочинається крутими сходами центрального входу, обсадженого колоноподібними туями.
Праворуч від квіткового партеру аж до самого входу тягнеться тінисте насадження, сформоване із вікових дерев – акації, смереки, бука, кленів, платанів. На куті, ближче до стадіону, вікова тополя. Взимку одноманітність листяних насаджень оживляють вічнозелені кипарисовики, туя, тис.
Уздовж фасаду головного корпусу рядкове насадження кулястих кленів та акацій. Лівий бік корпусу прикрашає виноградовик п’ятилистий, що пнеться стіною фасаду.
Південніше від парадної зони, на дещо піднятому плато – паркова зона, що оточує “скляний” 9-поверховий навчальний корпус, яка в основному сформувалася у 80-х роках, коли були збудовані комбінат харчування “Верховина”, виробничі майстерні із приміщеннями для ботанічного саду та склади, а також упорядковано стадіон. Після благоустрою цієї території працівники ботанічного саду тут експонували чимало екзотів – тамарикс, групу гарноквітучих чагарників, а на стінах скляного корпусу південно-східної експозиції – ліани. Екзоти висаджували також на південь від цього корпусу.
Баланс території представлений у додатку Б.