2.2.4 Ґрунтові умови

Ґрунтовий покрив в межах зеленої зони чітко підкреслений певними географічними закономірностями і відзначається великим різноманіттям по генезису, механічному складу, фізичним особливостям і родючості. Основний фонд складають дерново-підзолисті, сірі світло-сірі підзолисті ґрунти, зустрічаються дерново-карбонатні і карбонатні чорноземи.

Різноманітні ґрунти в межах зеленої зони потребують уважного підходу, враховуючи біологічні особливості видів, рекомендованих для введення у посадку. У зеленому будівництві важливо знати не тільки характеристику природних ґрунтів, але й рівень їх антропогенних змін. Найбільших змін зазнали великі інженерно-геологічні райони.

Ґрунти тут дерново-середньопідзолені, буроземи середньопідзолені, дерново-глинисті в комплексі з опідзолено-глинистими та болотними ґрунтами та ін.

2.2.5 Рослинний і тваринний світ

Комплексна зелена зона м. Львова – це система зелених насаджень міста та його приміської зони. Всі ці насадження знаходяться на різному рівні антропогенного впливу. У м. Львові лісові масиви місцями проникають на територію забудови, а в приміських лісах можна часто зустріти садово-паркові ландшафти.

Різноманітність і багатство рослинної зеленої зони Львова зв’язані з географічним місцезнаходженням, історією формування рельєфу та кліматичними змінами в попередніх геологічних періодах. Зелена зона міста відноситься до двох геоботанічних округів - Малополіського і Подільського. У Малополіському геоботанічному окрузі знаходиться лише незначна частина лісопаркової смуги. Подільський округ складається із таких геоботанічних районів: Розточчя, Львівське Опілля, Західно-Подільське плоскогір’я.

У межах Львова можна виділити п’ять угруповань рослинності: лісова, лугова, болотна, скальна і степова. Найбільш широко представлені перші три групи. Лісова рослинність представлена широколистяними, мішаними і хвойними лісами. Лісоутворюючими породами цих лісів є дуб звичайний, бук європейський, сосна звичайна і вільха чорна. Лугова рослинність представлена трав’яними формаціями, які ростуть на заплавних луках рік Полтви, Зубри, Верещиці. Торф’яні ценози представлені дрібними осоками та дрібними злаками.

У межах комплексної зеленої зони міста – єдиної системи міських і заміських насаджень – залежно від ступеня впливу людської діяльності на рослинні об’єкти виділяють чотири еколого-фітоценотичні зони (смуги). Перша зона (незначної дії) – включає приміські насадження, великі окраїнні парки і лісопарки, які знаходяться під незначним антропогенним навантаженням. Друга зона (помірного впливу) охоплює міські лісопарки і паркові насадження, крупні зелені масиви обмеженого користування. В третю зону (сильного впливу) входять міські сквери, проспекти, внутрішньо квартальні насадження, які піддаються негативному впливу міського середовища. Четверту (надмірного впливу) зону включають насадження на вулицях та площах житлової забудови та промислових підприємств, вздовж транспортних магістралей.

Від першої зони (оптимальні умови для розвитку деревної рослинності), до четвертої зони (рослини відзначаються слабким розвитком, передчасним опаданням листя, прискореним старінням і відмиранням), життєвість рослин знижується.

Хоча приміські ліси займають значні території, лісистість зеленої зони міста складає всього 21%. Лісові масиви розташовані навкруги міста нерівномірно, прилягають до міської забудови головним чином із сходу (Винниківський лісопарк), заходу (Брюховецький) і частково з південно-заходу (Лапаївський лісопарк). Південні та північні окраїни міста безлісі. Приміські лісові масиви внаслідок розширення їх рекреаційної функції все більше перетворюються в лісопаркові.

Насадження зеленої зони Львова займають площу 42,4 тис. га, із них лісогосподарська частина складає 19,9 тис. га (46,9%), а лісопаркова – 22,5 тис. га (53,1%). У минулому ліси зеленої зони інтенсивно експлуатувались і тепер в основному представлені молодняками – 22,6 тис. га, або 53,4% загальної площі.

Породний склад приміських лісів зеленої зони м. Львова досить різноманітний. Найбільші площі тут займають: бук лісовий (15893 га), дуб звичайний (12195 га), сосна звичайна (6290 га), граб звичайний (2519 га), береза (1690 га), смерека (877 га). У скверах Львова клени займають 20%, липа дрібнолиста – 11%, тополі – 10%, ясени – 8% загального видового складу. Крім основних порід досить часто зустрічаються насадження з переважанням інтродуцентів, а також похідні деревостани.

Своєрідне географічне розташування зеленої зони, багатство її рослинності у значній мірі визначає різноманіття тваринного світу. Найбільш широко представлений клас птахів (нараховується 199 видів), потім ссавці – 71 вид, риби – 47, земноводні – 15, плазуни – 8 видів. В межах зеленої зони з її антропогенними ландшафтами нараховується значно менше видів тварин (птахи – 48, 4 види земноводних). Найбільш багаті фауною змішані високостовбурні ліси. Це пояснюється доброю кормовою базою (чергування в плодоношенні окремих хвойних і широколистяних видів, наявність галявин з багатим трав’яним вкриттям, ягідників, грибниць) чітко виявленою ярусністю і сприятливими мікрокліматичними особливостями.

Уроки масового плодоношення дуба звичайного і бука європейського високої чисельності досягають лісові види гризунів. Все частіше зустрічаються копитні – косуля, кабан.

Багаті фауною і зооценози грабово-дубово-букових та інших молодняків. Вони головним чином представлені птахами і ссавцями. Батрахофауна представлена ропухами звичайною і зеленою, квакшею звичайною; герпетофауна - ящірками приткою і живородячою, вужем звичайним; орнітофауна – вальдшнепом, зозулею звичайною, сорокою, жайворонком лісовим, дроздом чорним, соловейком та ін.; териофауна – їжаком, кротом, бурозубками малою і звичайною, свинею дикою, косулею, зайцем сірим.

Особливе місце займають зооценози міських парків, котрі, нажаль, слабо вивчені і збагаченням яких практично ніхто не займається. Необхідно регулювати чисельність міських тварин, підтримувати її у певних межах.