3.4.5 Обрізка дерев та чагарників

Це один з основних заходів по догляду за надземною частиною дерев. Розрізняють такі види обрізки:

- санітарна;

- формувальна;

- омолоджуюча.

На даному об’єкті доцільно застосовувати формувальну обрізку з метою збереження крон дерев і надання їй відповідної форми. Формування крони дерева полягає в наступному. В молодому віці здійснюють слабку обрізку на одну, дві, часом три бруньки, але на більше 20-30% щорічного приросту; між старим і новим зрізом пагону необхідно залишати 5см. В середньому віці здійснюють вкорочування пагонів до 50% довжини щорічного приросту. В швидкоростучих видів роблять більш сильну обрізку (60-70% щорічного приросту), що збільшує розмір листя.

Формувальну обрізку хвойних здійснюють для деяких видів (ялина, ялівець, туя), які використовують в живих огорожах. Ялини обрізують один раз в рік наприкінці росту пагонів.

Формувальну обрізку в швидкоростучих видів здійснюють щорічно, в повільно-ростучих – раз на два роки.

При формуванні штучних крон дерев здійснюють сильну обрізку, що й переходить в стрижку.

Форма крони дерева залежить від догляду за нею в перші 20 років.

Для чагарників застосовують ті ж самі види і обрізки, що і для дерев. На даному об’єкті доцільно застосовувати формувальну обрізку з метою надання чагарникам бажаної форми, обмеження надмірного росту, регулювання інтенсивності цвітіння і плодоношення, запобігання загущеності, а також профілактики і захисту від шкідників та хвороб.

Формування чагарників починають з першого року посадки. При обрізці необхідно знати час утворення і розпускання квіткових бруньок та їх місцерозташування на пагоні.

Живі огорожі в молодому віці обрізають 2-3 рази на сезон. В старшому віці швидкоростучі обрізають 4-6 разів на сезон, повільно ростучі – до 3-ох разів. Першу обрізку здійснюють в березні – квітні до розпускання бруньок, наступні – по мірі втрати виразності поперечного профілю огорожі.

3.5 Захист рослин від хвороб та шкідників

Шкідники і хвороби спричиняють значну шкоду рослинам, що призводить до зниження їх декоративності, зміні композицій та погіршенню загального вигляду рослин, а інколи – їх відмиранню. Хвороби, викликані грибами, вірусами, бактеріями, спричиняють ослаблення рослин, порушення їх фізіологічних процесів. Рослини втрачають свій естетичний вигляд, що негативно впливає на емоційний стан людини.

Всі декоративно-естетичні якості зелених насаджень і окремих рослин можуть проявитися тільки при відповідному догляді за ними. Особливо догляд необхідний для насаджень з великим видовим складом деревно-чагарникових і трав’янистих рослин, так як при цьому збільшується кількість шкідників та збудників хвороб.

При організації робіт по захисту рослин необхідно враховувати і екологічні особливості проростання рослин в містах, де існують погані умови для росту рослин, але добрі для розвитку шкідників і збудників хвороб.

Головне завдання озеленювачів – не допускати зниження рівня життєвості, а точніше – опору рослинних організмів до хвороб та шкідників.

Для правильного проведення заходів боротьби необхідно навчитися визначати збудників хвороб і знати методи боротьби з ними.

До системи заходів з боротьби із шкідниками і хворобами зелених насаджень належить:

а) добре організована служба нагляду та прогнозу масової появи та поширення шкідників та хвороб;

б) заходи із підвищення стійкості насаджень;

в) заходи із насичення зелених насаджень комахоїдними птахами та ентомофагами.

У системі заходів із захисту зелених насаджень одними із найголовніших є санітарно-профілактичні. Їх завдання полягає в усуненні джерел інфекцій і недопущенні виникнення вогнищ шкідників та хвороб.

У зеленому господарстві все частіше використовують біологічні методи боротьби зі шкідниками рослин, зокрема збагачення зелених насаджень хребетними та безхребетними ентомофагами.

Хребетні ентомофаги – це передусім птахи, які захищають насадження від шкідливих комах. Одним із способів приваблювання птахів є створення зручних місць для гніздування шляхом посадки чагарників у вигляді огорож, груп, куліс, а також розвішування шпаківень та дуплянок, підгодовування птахів взимку та створення штучних водойм для водопою влітку.

До безхребетних ентомофагів належать вороги шкідливих комах – паразити та хижаки. Серед хижаків відомі жуки з родини сонечок, які поїдають тлю, червиці і щитівку. Жужелиці живляться гусеницями і личинками інших комах. Захисниками зелених насаджень є мурашки, злато голівки, мухи-тахіни тощо.

Найбільш розповсюджені шкідники рослин наступні:

Попелиця – пошкоджує гвоздику, духмяний тютюн, королицю та інші культури. Заходи боротьби: при першій появі попелиці пошкодженні рослини починають обприскувати відваром або настоєм інсектицидних рослин, повторюючи його раз в два тижні. рослини

Трав’янисті блішки – пошкоджують в основному молоде листя і суцвіття, висмоктуючи сік. Заходи боротьби: обприскування нікотин-сульфатом в пропорції 1-2 гр. на 1л. води з додаванням 4-5 гр. господарського мила.

Павутинний кліщ – уражає нижні сторони листя, викликаючи спочатку пожовтіння і коричневі плями, а потім опадання. Заходи боротьби: прибирання і спалювання всіх рослинних решток і сміття заражених кліщем, обпилювати сірчаним порошком або розчином вапна (1:1).

Слимаки і слизи – поїдають всі м’які частини рослини.

Капустяна білянка – пошкоджує багатьох однорічних рослин. Заходи боротьби: знищення яйцекладок гусениць, випускати трихограми при появі на рослинах яйцекладок, ефективна також обробка 1%-м ентобактерином; проти гусениць молодшого віку застосовують настої хрону, полину, чемериці і помідорів.

Найбільш розповсюдженими хворобами рослин є:

Бактерії – являють собою непомітні одноклітинні організми, які при сприятливих умовах надзвичайно швидко розмножуються, особливо швидко бактерії, розвиваються при підвищеній температурі і високій вологості. Заходи боротьби: знищення заражених рослин, видалення наростів з наступною дезинфекцією ран розчином мідного купоросу.

Загнивання – цибулинних рослин, викликається деякими видами грибків і бактерій, інфекція зберігається в землі на поражених рештках і хворих цибулин. Заходи боротьби: зберігання цибулин в сухому повітряному приміщенні при температурі не вище 5-7 *С.

Сіра гниль – викликається переважно одним із видів грибка, перші ознаки хвороби: видно на листі і стеблах з’являється підсихання яке поступово заражує всю рослину. Заходи боротьби: видалення і спалення уражених рослин та глибокий обробіток землі.

Вірусна мозаїка – з’являються на листі у великій кількості світло-зелені розпливчасті плями різної форми і розмірів, заражені рослини знищують.

Також захист рослин можливо проводити за допомогою препарату, який називається “Провадо”.

“Провадо” - це комбіновані інсектицидні палички, які захищають декора-тивні рослини від шкідників та забезпечують їх основними поживними речовинами.

“Провадо” використовується на:

- декоративних рослинах, що вирощуються у ґрунті, проти сисних шкідників, таких як білокрилка, щитівки, червеці, попелиці, клопи, цикади, трипси;

- декоративних рослинах, що вирощуються у гідропонній культурі, проти попелиць та білокрилки;

- у житлових та офісних приміщеннях, а також у зимових садах.

При наявному ураженні, препарат діє проти попелиць вже через 3-4 дні, а проти білокрилок — через один тиждень. Також проти щитівок та червців інсектицидна дія проявляється через декілька днів. Проте, видиму дію (висихання шкідників) можна спостерігати лише через три тижні.

Рис.3.14 Білокрилки	Рис.3.15 Щитівки	Рис.3.16 Червеці
Рис.3.17 Попелиці	Рис.3.18 Клопи	Рис.3.19 Цикадки

Обробку проти білокрилок, щитівок та червців у разі необхідності, слід повторити приблизно через 6 тижнів.

Завдяки системній дії, діюча речовина розповсюджується після засвоєння через коріння по всій рослині.

Таким чином охоплюється також шкідники, що живуть приховано. Продукт має істотну тривалість дії до 10 тижнів і гарно переноситься рослинами.