Міністерство аграрної політики України

Екологічний коледж

Львівського національного аграрного університету

	’’Допускається до захисту’’
	Заступник директора з навчальної роботи
	______________В.С. Шумлянський
	“_____” _________________2009р.

ПРОЕКТНІ ПРОПОЗИЦІЇ ПО ОЗЕЛЕНЕННІ ФАСАДНОЇ ЧАСТИНИ БОТАНІЧНОГО САДУ НЛТУ УКРАЇНИ

Пояснююча записка до дипломного проекту 5.130406

Дипломник	Пришляк Ю. А.
Керівник	Павлюк Г.М.

Львів 2009

		ЗМІСТ
										Стр
		Вступ…………………………………………………………………….
1		Огляд літератури……………………………………………………….
2		Урбоекологічний аналіз основних факторів, що впливають на прийоми озеленення та благоустрою об'єкта………………………...
2.1		Містобудівельна ситуація……………………………………………...
2.2		Характеристика природних умов ………………………………….....
2.2.1		Геоморфологічні особливості..................................................................
2.2.2		Кліматичні умови......................................................................................
2.2.3		Гідрологія...................................................................................................
2.2.4		Ґрунтові умови...........................................................................................
2.2.5		Рослинний і тваринний світ......................................................................
2.3		Історичний аналіз………………………………………………………
2.4		Архітектурно – планувальний аналіз…………………………………
2.5		Ландшафтний аналіз…………………………………………………...
3		Проектні пропозиції……………………………………………………
3.1		Загальна планувальна композиція та ландшафтно–просторова організація території…………………………………………………...
3.2		Формування насаджень……………………………………......………...
3.3		Благоустрій території…………………………………………………..
3.4		Агротехнічні заходи по створенню та експлуатації садово – паркового об'єкту………………………………………………………
3.4.1		Підготовка території для виконання робіт по агротехніці....................
3.4.2		Агротехніка посадок.................................................................................
3.4.3		Створення газонів та квіткових композицій...........................................
3.4.4		Роботи по догляду за насадженнями.......................................................
3.4.5		Обрізка дерев та чагарників.....................................................................
3.5		Захист рослин від хворіб та шкідників...................................................
3.6		Механізація робіт по створенню насаджень та благоустрою території.....................................................................................................
3.7		Вартість проекту ( кошторис )………………………………………..
4		Охорона праці та техніка безпеки при проведенні запланованих робіт............................................................................................................
5		Екологічне обґрунтування проекту…………………………………..
		Висновок………………………………………………………………..
		Література………………………………………………………………
		Додатки…………………………………………………………………
						5.130406 Д.П. /7.3.
Зм.	Арк.		№ докум.	Підпис	Дата
Заввідділєн.			Цуняк А. М.			Пояснювальна записка	Літера	Арк.Аркушів	Аркушів
Н.контр. контроконтроль			Цуняк А.М.				н д п	3	56
Рецензент			Мельник А.С.				Екологічний коледж ЛНАУ
Керівник			ПавлюкГ.М. Мю
Розробив			Пришляк Ю					ЗБ - 416

ВСТУП

В сучасних великих містах з їх розвинутою мережею транспорту, щільною житловою і громадською забудовою створюються умови, що несприятливо впливають на здоров’я людини. Повітря забруднюється газоподібними викидами виробництва, вихлопними газами автомобілів та пилом. Мертва підстилаюча поверхня забудови і замощень погіршує мікрокліматичні умови, особливо в гарячу пору року. Міський шум, що особливо проявляється на вулицях з інтенсивним рухом транспорту, подразнює нервову систему людини, виснажуючи її. На психіку людини негативно впливає також сіро-чорний колір бетонних стін та асфальту.

Зелені насадження виступають найважливішим фактором життєвого середовища людини, її праці, відпочинку й культури. Вони покликані охороняти здоров`я людей, підвищувати їх трудову активність, виховувати і задовольняти культурні потреби у спілкуванні з природою. Загальна урбанізація та дія підприємств важкої та переробної промисловості призводять до збільшення активної ролі рослин у нашому житті. Поряд з цим вони дивують нас загадковістю, світлом і колоритом.

Головним засобом оздоровлення повітря населених місць є широкий розвиток системи озеленення. Дослідженнями встановлено їх вирішальна роль в покращенні складу повітря – збагачення його киснем та очищення від шкідливих домішок. Зелені насадження сприятливо діють на температурний режим та вологість повітря, захищають від сильних вітрів, зменшують міський шум. Сади, сквери, бульвари, парки, зелені насадження в житлових кварталах – краще місце для відпочинку населення та для організації різних масових культурно-просвітницьких заходів.

Значну роль зелені насадження відіграють в архітектурі міста. Декоративні властивості рослин – різноманіття форм, кольору та фактури – відкривають широкі властивості для використання насаджень як одного з засобів архітектурно-планувальної фітомеліорації.

Важливим завданням виконання проекту стало досконале ознайомлення з об’єктом озеленення, оцінка його реального стану на даний час та вирішення можливої реконструкції існуючих насаджень, чи абсолютної перебудови фасадної частини з ціллю створення презентабельного зовнішнього вигляду.

Мета мого дипломного проекту - навчально-практичне та експозиційно-естетичне використання даної території.

1 Огляд літератури

Озеленення населених місць – це комплекс робіт із створення і використання зелених насаджень у населених пунктах, або ж, інакше, система зелених насаджень населених пунктів.

В озелененні за тривалий історичний період сформувалися два основні стильові напрями – регулярний і пейзажний. Перший характеризується мережею прямокутних доріжок, правильної конфігурації партерів, рабаток і клумб, підкресленим домінуванням головної будівлі і, як правило, симетричною віссю. Дерева та чагарники в регулярних садах та парках розміщують чіткими рядами і постійно підстригають. На клумбах створюють орнаментальні рисунки. Інший відрізнявся тим, що тут головною дійовою особою виступала передусім природа в її неповторній красі, в багатстві рослинного матеріалу, його барв та форм. Водойми мали природні звивисті береги. Звивистими були і доріжки, з яких часто відкривалися далекі перспективи оточуючого ландшафту. Дерева і чагарники вільними невеликими групами та гаями з округлими формами. Особлива увага приділялася формуванню мальовничих галявин, лужків і водойм. Зближення або й перемішування обох стилів часто називають еклектика. Це й зрозуміло, адже поділ цих стилів досить умовний. В сучасних парках і садах обидва напрями займають рівноправне місце. У моєму проекті я саме і використала змішаний стиль.

Зелені насадження на ділянках вищих навчальних закладів відіграють, головним чином, санітарно-гігієнічну та архітектурно-планувальну ролі. В їх плануванні можна виділити парадний партер перед головним навчально-лабораторним корпусом, алеї, які об’єднують навчальні, виробничі та спортивні споруди та внутрішній сквер. Господарську зону відокремлюють від решти територій зеленими смугами або високими живоплотами. На вільній від замощення території створюють газони – партерні чи паркові. По периметру ділянки висаджують дерева і чагарники з густою кроною та влаштовують ізолюючі від вулиць, житлових приміщень та споруд стіни.

Існуючі норми проектування передбачають площі земельних ділянок навчальної зони залежно від профілю вузу і контингенту студентів. На 1000 студентів для університетів приймається 5,5-7,5 га, технічних вищих навчальних закладів – 6-8 га, сільськогосподарських – 7-8 га, для медичних, педагогічних, юридичних та інших – 3-4 га.

Площа озеленення земельної ділянки вузу має бути не менше 40%. В разі наближення ділянок до лісу чи парку площу озеленення можна зменшити до 30%.

Зелені насадження поряд із вирішенням завдань рекреаційного характеру відіграють важливу архітектурно-композиційну роль і є одним з основних факторів реалізації генеральних планів. Зелені масиви створюють в усіх зонах і вздовж об’єднуючих їх пішохідних доріжок.

При розташуванні території поблизу швидкісних доріг і магістральних вулиць навчальні корпуси розташовують на віддалі не менше 50м від межі проїжджої частини. Ділянка не має перетинатися зі швидкісними дорогами і магістральними вулицями.

Приблизне співвідношення площ зон території вищого навчального закладу (за виключенням забудови) таке: спортивна – 15-25%, навчально-дослідна – 30-40%, паркова – 45-50%, господарська – 5-10%.

Сквер Лісотехнічного університету спланований у вигляді дендрарію і є навчальною базою студентів. Перед адміністративним корпусом – партерний квітник. Уздовж фасаду – квіткова рабатка, на якій висаджені кулясті біла акація та клен гостролистий. В основу експозицій паркової зони покладений систематичний принцип, що дало можливість представити дерева і чагарники родовими групами: горіх, сосна, клен та ін.

У моєму дипломному проекті я буду використовувати нерегулярне квіткове оформлення. В пейзажних парках, а також у нерегулярних частинах садів і скверів у садово-паркових композиціях використовують квіткові багаторічники і лише в окремих випадках – однорічники. Прийоми їх використання різні: це й одиночні посадки, і групи та масиви. Багаторічники використовують для обрамлення узлісь масивів, куртин і груп, а також доріжок (бордюри і міксбордери). З них формують квітучі луки і квіткові килими нерегулярної форми. У сучасному садово-парковому будівництві широко застосовують ґрунтопокривні рослини.

Одинокі посадки, або ж солітери. Подібно до дерев та чагарників, трав’яні рослини можуть також виступати як солітери. Вони прикрашають або ж підкреслюють найважливіші з точки зору композиції місця: біля входів до будинку, на поворотах і на перетині доріжок, на зелених травниках. В одиночних посадках використовують багаторічники, які мають оригінальні високі стебла, великі та розсічені листки та рясні квіти, кращою віддаллю для огляду цих ефектних рослин – їхня дво-, трикратна висота.

Групи створюють, як правило, з багаторічників одного виду чи сорту, оскільки у випадку цвітіння вся група виглядає як єдина мальовнича пляма. Розміри групи залежать від розміру ділянки, на якій їх висаджують. Посаджені перед групою дерев чи чагарників групи багаторічників забезпечують живий перехід до відкритого простору галявини. Для створення таких груп використовують флокси, дельфініуми, люпин, айстру, рудбекії, хризантеми.

При підборі складних змішаних груп слід брати до уваги висоту, час цвітіння, забарвлення, форму квітів і суцвіть, форму і забарвлення листя та загальний вигляд (габітус) рослин, які входять до групи. Рослини висаджують всередині групи. Якщо група висаджується, наприклад, під стіною будівлі, то високі рослини розміщують на задньому плані, а низькі – спереду.

Масиви, або зарослі. Утворюються з багаторічників, які мають повзуче кореневище та відрізняються від груп значними розмірами. Ці рослини завдяки своїм великим розміром здатні заповнювати простір і прогалини між деревами, виконуючи роль підліска, наприклад, зарості рудбекії посеред кленів.

Узлісся з багаторічників. Деревні та чагарникові групи чисто «підбивають» узліссям з багаторічників, підкреслюючи їх красу. Водночас ці узлісся можуть закривати нижні оголені частини стовбурів та гілок. Обов’язковою вимогою є узгодження забарвлення квітів багаторічників із забарвленням листя дерев і чагарників, а також рясністю, переходом і тривалістю їхнього цвітіння. Наприклад, гармонійно виглядають дельфініуми та червоні півонії поряд з білим садовим жасмином.

Міксбордер (змішаний бордюр) – квітник витягнутої, у більшості випадків прямолінійної форми, що дає підстави віднести його до елементів регулярного планування. Проте він може мати і криволінійну форму, наслідуючи вигини доріжки пейзажного парку. В міксбортерах використовується широкий асортимент багаторічників, цибулькових, а також однорічників, підбір яких має забезпечити безперервне цвітіння.

Рис.1.1 Рабатка	Рис.1.2 Клумба