6.4 Порядок виконання роботи
Лабораторну роботу виконують в такій послідовності:
1) Вивчити будову та органи керування круглошліфувального, плоскошліфувального та універсально-заточувального верстатів.
2) Налагодити верстати для обробки конкретної деталі.
3) Скласти звіт про виконану роботу.
6.5 Зміст звіту
Звіт з лабораторної роботи повинен мати наступні розділи:
1) Назва лабораторної роботи.
2) Мета роботи.
3) Обладнання, пристрої, інструменти.
4) Теоретичні відомості.
5) Порядок виконання роботи.
6) Результати розрахунків згідно завдання, яке надано викладачем.
7) Висновки.
Лабораторна робота № 7
7 Перевiрка геометричної точностi токарного верстата
7.1 Мета роботи
Вивчити контрольно-вимірювальні пристрої для перевірки геометричної точності верстата; скласти схеми перевірки геометричної точності вузлів верстата i точності взаємного розташування цих вузлів на верстатах; придбати практичні навички по вимірюванню геометричної точності верстатів.
7.2 Обладнання, прилади, інструменти
Токарно-гвинторізний верстат; магнітний індикаторний стояк; контрольні оправки; перевірочні лінійка i косинець; жорсткі центри; мікрометр; кругомiр.
7.3 Теоретичні відомості
В умовах підвищення якості деталей, їх довговічності i надійності особливе значення набуває точність виконання операцій на металорізальних верстатах.
Точність обробки на верстаті характеризується величиною відхилень розмірів, форми i відносного положення елементів поверхні, яка отримується, від відповідних параметрів заданої геометричної поверхні. В зв'язку з цим перевіряють точність виготовлення окремих елементів верстата: геометричну форму посадочних поверхонь (непрямолiнiйнiсть, неплощиннiсть, овальність, конуснiсть), точність обертання шпинделя, прямолiнiйнiсть або площинність напрямних поверхонь столів, прямолiнiйнiсть переміщень супортів, точність ходових гвинтів i т.д. Контролю належить i правильність взаємного положення i руху вузлів, i елементів верстата. До них відносяться: розташування поверхонь, паралельність або перпендикулярність напрямних i поверхонь столів відносно шпинделів, спiввiснiсть або паралельність останніх i т.д. Точність верстатів регламентується відповідними державними стандартами України "Норми точності". Для кожного типу габариту i класу точності верстата розроблена певна кількість інструментальних перевірок геометричної точності, які проводяться у статичному стані. В якості перевірочних інструментів використовують перевірочні i лекальні лінійки, контрольні оправи, рівні, щупи, індикатори і мініметри, оптичні прилади і спеціальні пристрої. Перевірка на точність токарно-гвинторізного верстата нормального класу точності з найбільшим діаметром оброблювального виробу 400 мм за ДСТУ 18097-72 проводиться у наведеній нижче послідовності.
7.3.1 Перевірка прямолінійності поздовжнього переміщення супорта у горизонтальній і вертикальній площинах
У центрах передньої 4 (рисунок 7.1) і задньої 5 бабок встановлюють оправку 2 з циліндричною вимірювальною поверхнею. Різцетримач розташовують як можна ближче до осі центрів верстата. На супорті 1 укріпляють індикатор 3. При перевірці прямолінійності поздовжнього переміщення супорта вимірювальний наконечник індикатора підводиться до зіткнення з оправкою збоку (рисунок 7.1, б) або зверху (рисунок 7.1, а) в залежності від виду перевірки.
Рисунок 7.1 – Схема установки індикатора для перевірки прямолінійності поздовжнього переміщення супорта у горизонтальній і вертикальній площинах
При цьому вимірювальний наконечник індикатора спрямовується до вісі оправки, перпендикулярно до твірної. Супорт переміщують у поздовжньому напрямку на всю довжину ходу. Відхилення визначають як найбільшу алгебраїчну різницю показань індикатора. (Якщо показання індикатора на кінцях оправки не однакові, то з результатів відхилень слід відняти похибку, яка викликана установкою оправки).
Допустимі відхилення на довжині 500 мм:
у позиції а – 0.012 мм;
у позиції б – 0.020 мм.