МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Чернігівський державний технологічний університет

Методичні вказівки

до лабораторних робіт з дисципліни

“Металообробне обладнання”

Частина 1

для студентів галузі знань 0902

“Інженерна механіка”

за напрямом 6.090203

“Металорізальні верстати та системи”

усіх форм навчання

Затверджено

на засіданні кафедри

“Інтегровані технології

машинобудування і

автомобілі”

Протокол № 4

від 29.12.2009 р.

Чернігів ЧДТУ 2010

Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Металообробне обладнання”. Частина 1. Для студентів галузі знань 0902 “Інженерна механіка” за напрямом 6.090203 “Металорізальні верстати та системи” усіх форм навчання / Укл.: Пасов Г.В., Чуприна В.М. ― Чернігів: ЧДТУ, 2010. ― 97 с.

Укладач: Пасов Геннадій Володимирович,

кандидат технічних наук,

доцент кафедри “Інтегровані технології

машинобудування і автомобілі”,

Чуприна В.М., кандидат технічних наук,

доцент кафедри “Інтегровані технології

машинобудування і автомобілі”

Відповідальний за випуск: Кальченко В.І., завідувач кафедри

“Інтегровані технології

машинобудування і автомобілі”,

доктор технічних наук, професор

Рецензент: Рудик А.В., кандидат технічних наук,

доцент кафедри “Інтегровані технології

машинобудування і автомобілі”

Чернігівського державного

технологічного університету

Лабораторна робота № 1

1 Токарно-гвинторізні верстати

1.1 Мета роботи

Мета лабораторної роботи полягає в наступному:

1) Ознайомитись з зовнішнім видом токарно-гвинторізного верстата.

2) Вивчити призначення всіх кнопок та рукояток керування.

3) Вивчити призначення та дію всіх механізмів верстата: механізму подачі, блокувальних пристроїв, множувального механізму, механізму перебору, механізмів фартуха, ланки збільшення кроку різьби, яка нарізується, гітари змінних зубчастих коліс, механізму кріплення та переміщення задньої бабки, механізмів змащування.

4) Навчитись: налагоджувати механізми подач (рукоятки) на заданий крок (хід) різьби, яка нарізується; вибирати необхідну частоту обертання шпинделя з заготовкою; самостійно підбирати, заточувати та встановлювати на верстаті необхідний ріжучий інструмент; робочим засобам нарізання різьби різцем за декілька проходів; засобам та різним методам ділення на задану кількість заходів різьби.

5) Ознайомитись з методами контролю кроку різьби, яка нарізується.

6) Навчитись виконувати налагодження токарно-гвинторізного верстата на обробку конічних поверхонь деталей різними засобами.

7) Ознайомитись з виміром конічних деталей.

1.2 Обладнання, пристрої, інструменти

1) Універсальний токарно-гвинторізний верстат.

2) Патрон повідковий або самоцентруючий трикулачковий, токарні центри, хомутик.

3) Комплект гайкових ключів.

4) Накидні ключі для патрона та різцетримача.

5) Різьбові та прохідні різці.

6) Заготовки для деталей, які підлягають обробці.

7) Вимірювальні інструменти: штангенциркуль, мікрометр гладкий, калібр-пробка та калібр-втулка, різьбовий шаблон, шаблон для заточування різьбових різців та установки його в різцетримачі.

8) Магнітний стояк з індикатором годинникового типу.

9) Плакат “Нарізування різьби різцем”.

10) Діапозитиви “Нарізування різьби”.

1.3 Теоретичні відомості

1.3.1 Загальні відомості про токарні верстати

У верстатному парку промисловості одне з провідних місць займає група токарних верстатів – таблиця 1.1. Незважаючи на переважну тенденцію розвитку спеціальних токарних верстатів і автоматів, що відповідають задачам одержання найбільшої продуктивності при максимальній автоматизації процесів, продовжують удосконалювати й універсальні токарно-гвинторізні верстати.

Токарно-гвинторізні верстати призначені для виконання різноманітних робіт. На цих верстатах можна обточувати зовнішні циліндричні, конічні і фасонні поверхні, розточувати циліндричні і конічні отвори, обробляти торцеві поверхні, нарізувати зовнішню і внутрішню різьбу, свердлити, зенкерувати і розвертати отвори, робити відрізання, підрізування та інші операції.

Основними параметрами токарно-гвинторізного верстата є найбільший діаметр оброблюваної заготовки над станиною і найбільша відстань між його центрами, що визначає найбільшу довжину оброблюваної заготовки. Крім цих основних параметрів важливими розмірами токарно-гвинторізних верстатів, які регламентовані стандартами, є найбільший діаметр оброблюваної заготовки над супортом, найбільша частота обертання шпинделя, найбільший діаметр прутка, що проходить через отвір шпинделя, розмір центра шпинделя

Токарні верстати оснащують копіювальними пристроями, що дозволяє обробляти складні контури без спеціальних фасонних різців і комбінованого розточувального інструмента та значно спрощує налагодження і підналагодження верстатів. Існують токарно-копіювальні верстати з двома-трьома копіювальними супортами, на яких можна обробляти зовнішні, внутрішні і торцеві поверхні. Застосування в токарних верстатах числового програмного керування дає можливість цілком автоматизувати цикл обробки на них.

Удосконалення токарно-гвинторізних верстатів йде шляхом підвищення точності, удосконалення керування, збільшення діапазону швидкостей і подач, подальшого відпрацьовування технологічного оснащення. У токарно-гвинторізних верстатах обертання заготовки є головним рухом, а рух супорта з різцем – рухом подачі; всі інші рухи допоміжні.

Основні дані деяких вітчизняних токарно-гвинторізних верстатів наведені в таблиці 1.1.