2. Призначення і зміст інструкцій з охорони праці.

Інструкція з охорони праці - нормативний акт, що встановлює вимоги з охорони праці при виконанні робіт у виробничих приміщеннях, на території підприємства, на будівельних майданчиках та в інших місцях, де виробляються ці роботи або виконуються службові обов'язки. Інструкції з охорони праці можуть бути типові (галузеві) і для працівників підприємств (за посадами, професіями та видами робіт). Типові інструкції затверджуються органами виконавчої влади після проведення попередніх консультацій з відповідними профспілковими органами. Інструкції з охорони праці можуть розроблятися як для працівників за посадами, окремих професій (менеджери, електрозварники, верстатники, слюсарі, електромонтери, прибиральниці, лаборанти, доярки і ін), так і на окремі види робіт (робота на висоті, монтажні, налагоджувальні, ремонтні роботи, проведення випробувань та ін.) Типова інструкція та інструкція для працівників повинні містити наступні розділи:     * Загальні вимоги безпеки;     * Вимоги безпеки перед початком роботи;     * Вимоги безпеки під час роботи;     * Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях;     * Вимоги безпеки після закінчення роботи. При необхідності в інструкції можна включати додаткові розділи. Для впроваджуються в дію нових виробництв допускається розробка тимчасових інструкцій для працівників. Тимчасові інструкції повинні забезпечувати безпечне ведення технологічних процесів і безпечну експлуатацію обладнання. Інструкції для всіх посад працівників затверджуються керівником підприємства після проведення попередніх консультацій з відповідним профспілковим органом та службою охорони праці, а в разі необхідності і з іншими зацікавленими службами і посадовими особами на розсуд служби охорони праці. Інструкції працівникам можуть бути видані на руки під розписку в особистій картці інструктажу для вивчення при первинному інструктажі, або вивішених на робочих місцях або ділянках, або зберігатися в іншому місці, доступному для працівників. Вивчення інструкцій для працівників забезпечується роботодавцем. Вимоги інструкцій є обов'язковими для працівників. Невиконання цих вимог повинно розглядатися як порушення трудової дисципліни.

Завдання 2.

1. в (25)

2. в

3. б (ВВ)

Білет №5

Завдання 1.

1.Як класифікуються умови праці за показниками шкідливості та небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості робочого процесу?

Шкідливий виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працюючого за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров'я нащадків.

Шкідливими виробничими факторами є:

Фізичні фактори:

- мікроклімат: температура, вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання;

- неіонізуючі електромагнітні поля і випромінювання: електростатичні поля, постійні магнітні поля (в т.ч. геомагнітне), електричні і магнітні поля промислової частоти (50 Гц), електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, електромагнітні випромінювання оптичного діапазону (у т.ч. лазерне та ультрафіолетове);

- іонізуючі випромінювання;

- виробничий шум, ультразвук, інфразвук;

- вібрація (локальна, загальна);

освітлення - природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, пряма і відбита сліпуча блискість, пульсація освітленості).

Хімічні фактори: речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи, що отримані хімічним синтезом, та/ або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу.

Біологічні фактори - мікроорганізми-продуценти, живі клітини і спори, що містяться в препаратах, патогенні мікроорганізми.

Психофізичні : до них відносять фізичні та нервово психічні перевантаження