13. Визначення основних термінів: інвестиції.

В Україні теоретичне пізнання катнгорії “інвестиції” знайшло своє відображення в Законі України від 18.09.91р. “Про інвестиційну діяльність” та в Законі України “Про внесенняч змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97.

Згідно Закону України “Про інвестиційну діяльність” – інвестиції – це усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладається в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект. Це такі цінності: грошові кошти, цільові банківські вклади, паї, акції, ін.цінні папери; рухоме та нерухоме майно; майнові права; права користування землею та інші цінності.

У Законі України “Про внесенняч змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено. Що інвестиції – це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти і майно.

Отже, інвестиції – це складне поняття, що об`єднує в собі різніекономічні процеси, які впливаютть на обмін, розподіл та споживання національного продукту, тобто є фундаментальною основою суспільного відтворення.

Прямі І – внесення власних коштів або майна до статутних фондів юр особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою особою.

Капітальні І – вкладення коштів у будівництво, нерухомість, ОФ.

14. Класифікація та характеристика бухгалтерських рахунків: балансових (постійних, тимчасових, контррарних).

Балансові рахунки – рахунки, що відображають елементи балансу: А, З, К. (1-7 клас).

Отже, до складу постійних балансових рахунків (1-5 клас) входять рахунки, на яких обліковуються елементи балансу. До складу рахунків, на яких обліковуються активи банку належать готівкові кошти, кошти в інших банках, кредити надані суб’єктам господарської діяльності, цінні папери в портфелі банку на продаж тощо. Рахунки для обліку зобов’язань включають кошти інших банків, кошти клієнтів, субординований борг. Прикладом рахунків власного капіталу можна назвати статутний капітал банку, резервний капітал, прибутки та збитки минулого року .

Рахунки активів – це активні рахунки, які відображають наявність та зміни різноманітних активів банку. За характером рахунки для обліку активів є активні і завжди мають дебетове сальдо. Збільшення активів відображається по дебету , а зменшення – по кредиту. Залишок на кінець облікового періоду обчислюється за формулою: залишок на начало облікового періоду (дебет) + дебетовий оборот – кредитовий оборот.

Рахунки зобов’язань – це пасивні рахунки, які відображають наявність та зміни заборгованості банку. Рахунки для обліку зобов’язань – пасивні і можуть мати тільки кредитове сальдо. Збільшення зобов’язань відображається по кредиту, а погашення по дебету. Залишок на кінець облікового періоду обчислюється за формулою: залишок на начало облікового періоду (кредит) + кредитовий оборот – дебетовий оборот.

Рахунки власного капіталу – це також пасивні рахунки, які відображають зміну власного капіталу. Рахунки для обліку капіталу – пасивні і також мають кредитове сальдо. Механізм запису операцій за рахунками капіталу такий самий як і за рахунками зобов’язань.

З метою уточнення оцінки окремих видів активів, зобов’язань та джерел власного капіталу до постійних балансових рахунків відкривають контрарні рахунки. За призначенням контрарні рахунки є регулюючими. Контрарні регулюючи рахунки уточнюють оцінку постійного балансового рахунку в бік зменшення і в балансі відображаються зі знаком мінус. Контрактивні відображаються на стороні активів, контр пасивні - на стороні зобов’язань або капіталу. Тому, якщо постійний балансовий рахунок , до якого відкритий регулюючий рахунок, є активний, контрарний до нього буде пасивним і мати назву контрактивний, тобто він протистоїть активному рахунку. Якщо ж постійний балансовий рахунок є пасивний, то регулюючий рахунок, що протистоїть йому, буде активним й матиме назву контрпасивний .

До тимчасових належать рахунки (6,7 клас) для обліку доходів та витрат банку. Облік витрат банку ведеться за елементами, а доходів – за видами.

Рахунки витрат - це активні рахунки, які використовують для обліку накопичення витрат за їх елементами впродовж повного звітного періоду. Рахунки доходів – це пасивні рахунки, які призначені для обліку накопичення доходів за їх видами впродовж повного звітного періоду. Їх називають тимчасові тому, що по закінченні повного облікового періоду вони підлягають закриттю. Механізм закриття цих рахунків підпорядкований визначенню фінансового результату за календарний рік, що минув. Сальдо з рахунків по обліку доходів (рахунки 6 класу, кредитове) та рахунків по обліку витрат (рахунки 7 класу, дебетове) переноситься на рахунок “Результати минулого року, що очікують затвердження”. Якщо по закінченню бухгалтерській процедури сальдо на цьому рахунку кредитове , це означає що банк отримав прибуток і навпаки, якщо сальдо є дебетове, це свідчить про збиток.