9. Визначення основних термінів: капітал (обліковий).

Власний капітал—це частина в активах банку, що залишається після вирахування його зобов’язань. З формули балансового рівняння випливає, що К= А –З. Ґрунтуючись на цій формулі можна сказати, що оцінка власного капіталу залежить від оцінки відповідних активів та зобов’язань. Згідно з чинним законодавством у випадку ліквідації банку в першу чергу підлягає погашенню заборгованість банку перед партнерами –кредиторами. Джерелом погашення такої заборгованості є грошові кошти і кошти , які отримані від реалізації активів. Звичайно вартість реалізації активів майже ніколи не співпадає з оцінкою, за якою активи відображені в балансовому звіті. І тільки після сплати всіх боргів кредиторам проміж власниками банку можуть бути розподілені активи, що залишились.

Вартість капіталу власників залежить від оцінки активів і зобов’язань. Якщо завищена оцінка активів, це неминуче призведе до невірного відображення вартості капіталу власників. Також як балансова вартість активів май же ніколи не співпадає з їх ринковою вартістю, так саме і балансова вартість власного капіталу не дорівнюється ринковій вартості акцій банку. Отже, в зв’язку з цим доречно ще таке визначення капіталу: капітал – це чисті активі, що вільні від зобов’язань. К = ЧА, де ЧА – це чисті активи

Основним джерелом зростання капіталу є прибуток. Показник нерозподілений прибуток відображає ту частку від отриманого прибутку, що залишилась на розвиток банківського бізнесу після сплати дивідендів власникам і створення резервів згідно з чинним законодавством. Отже, порівняння чистих активів на різні балансові дати дозволяє

Статті в структурній частині власний капіталі розміщені за такими принципами: 1) джерела формування власного капіталу 2) сталість цих джерелі, від більш сталих до несталих. Так, спочатку розміщений статутний капітал, потім йде резервний капітал і наприкінці –нерозподілений прибуток. Дійсно змінити статутний капітал можна тільки після реєстрації суми його збільшення або зменшення у НБУ. Втім, сума прибутку не є величина стала, а залежить від результатів діяльності банку. Власний капітал банку, що є елементом балансового звіту банку , ще одержав назву “ бухгалтерський показник власного капіталу”. Потрібно не змішувати цей показник з показником “регулятивний власний капітал банку”, якій використовується для обчислення багатьох нормативів, що впроваджені для регулювання діяльності комерційного банку з боку НБУ. Базою для розрахунку показника регулятивний капітал є бухгалтерській власний капітал, якій підлягає коригуванню на певні статті балансового звіту.

10. Визначення основних термінів: доходи.

Доходи—це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, що призводить до зростання власного капіталу банку (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків засновників)

Доходи, які виникають від діяльності банку можна об’єднати в таки групи: 1)відсоткові доходи 2) комісійні доходи 3)доходи від торговельних операцій 4) інші операційні доходи 5) доходи від інвестиційній діяльності 6) доходи від надзвичайній діяльності.

Доходи можуть виступати у вигляді відсотків за кредит, комісії за продаж дорожного чеку, позитивній курсовій різниці від продажу іноземної валюти та цінних паперів, дохід від надання в оренду приміщення, що належить банку, дивідендний дохід одержаний від акцій , які знаходяться в портфелі банку на інвестиції.

Доходи визнаються у звіті про фінансові результати, якщо виконуються наступні умови:

1) має місце зростання економічній вигоди, яке супроводжується збільшенням активу або зменшенням зобов’язання.

Справді, коли банк отримає в касу від позичальника сплату відсотків за кредит, в нього збільшується ресурс у вигляді готівки, тобто актив, а також зростає капітал за рахунок прибутку. Тобто доходи визнаються одночасно з визнанням активу. А якщо, наприклад, вкладник банку раптово виїжджає в іншу країну і забуває про свій вклад. Що банк повинен зробити з кредиторською заборгованістю за цім вкладом? По закінченню строку позивної давнини банк мусить закрити вклад і суму боргу за вкладом відбити в обліку як дохід, що в кінцевому результаті призведе до збільшення прибутку і тим самим капіталу власників. Наслідком цієї операції є погашення зобов’язання та збільшення власного капіталу.

2. суму доходу можна достовірно визначити.

Фінансовий результат за звітній період обчислюється шляхом зіставлення доходів і витрат, відображених у звіті про фінансові результати. Звідси облікова формула звіту про фінансові результати має вигляд:

ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ= ДОХОДИ - ВИТРАТИ

Перевищення доходів над витратами означає, що банк отримав прибуток. Якщо має місце перевищення витрат над доходами, у банка виникає збиток. Наявності інформації про кінцевий результат зовсім недостатньо користувачам, щоб розібратися , а чому саме склався такий кінцевий результат від діяльності банку. Вимоги з боку користувачів слугували поштовхом для подальшої деталізації інформації про доходи і витрати у звіті.