1. Методологічні засади побудови бухгалтерського обліку в банках: національні положення бухгалтерського обліку та міжнародні стандарти.

Створення на початку 20 ст. бірж стало передумовою для надання широкої інформації про свою діяльність учасниками. Як наслідок, утворюються органи по регулюванню загальних правил ведення обліку. У 1972 році 9 країн заснували Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, так як існувала необхідність застосування єдиної міжнародної методології і принципів БО. Сьогодні 70 країн світу входять до цього Комітету. Ним прийнято 33 бухгалтерські стандарти. Стандарти не є обов’язковими для виконання, вони мають рекомендаційний характер. Міжнародні стандарти БО (МСБО) подають інформацію щодо фінансового стану та результатів діяльності установи. Користувачами МСБО є керівництво, кредитори, акціонери, нормативні органи.

Методологія МСБО: реалістичне подання інформації щодо поліпшення або погіршення стану та результатів діяльності незалежно від наявності чи відсутності коштів. Подання інформації зручне для аналізу. В україні найб повноваження у сфері держ регул фін обліку належить мін фіну. До його повнов слід віднести розробку методолфін облліку, яка втілює визначення принципів ведення бух обліку та склад фін звітності. Мін фін здійсн цю функцію через механізм регулювання процесом розробки і затвердження нац стандартів (25).-нормат д-т, в якому визначені принципи і методи ведення фін обліку. Їх мета- запобігти застосування п-вами (банками), розних підходів щодо застос розрах важливих екон показників, забесп єдність підходу у форм фін звітн. Отже впровадження нац станд дозволило привести нац с-му бух обліку і звітності у відповідн до реалій ринков економіки і міжн станд.

2. Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку.

До загальноприйнятих (міжнародних) принципів бухгалтерського обліку належать:

Повноти БО- кожна операц повинна бути відобр в БО

Дата операц – кожна операц выдображ в день ъх здыйснення незал выд дати руху коштыв

Принцип автономності. Він означає, що кожне підприємство (банк) розглядається як самостійна господарська одиниця, яка юридичне відокремлена від своїх власників та інших підприємств. Рахунки власника і фірми мають бути відокремлені, і відповідальність за зобов'язаннями враховується окремо. По кожній господарській одиниці ведеться бухгалтерський облік і складається фінансовий звіт. Принцип автономності дотримується в усіх випад­ках незалежно від організаційно-правової форми діяльності під­приємства. Згідно з цим принципом кожне підприємство постає як самостійна одиниця обліку.

Принцип безперервності діяльності. Припускається, що підпри­ємство чи банк буде продовжувати свою діяльність постійно, тобто на момент складання звітності адміністрація не має ні намірів, ні потреб щодо його ліквідації чи скорочення обсягу операцій. У випадку, коли є рішення про ліквідацію чи часткове припинення діяльності, наприклад, продаж філії чи відділення банку в наступному звітному періоді, активи слід оцінювати в обліку за їх реальною вартістю продажу. Якщо реальна вартість продажу майна менше залишкової (початкова вартість за мінусом зношення), комерційному банку необхідно врахувати прихований збиток та відобразити його в звіті про прибутки та збитки.

Принцип повного висвітлення означає, що фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій , здатних вплинути на рішення, що приймаються користувачами на основі її оцінки. Повне висвітлення передбачає передачу користувачам суттєвої і доречної інформації про фінансовий стан і результати діяльності банку .Ґрунтуючись на цьому принципі у формах фінансових звітів визначають окремі статті (показники). Єдиним критерієм щодо подання суми окремою статтею або об’єднання її з іншими сумами є суттєвість. Кожну суттєву статтю слід наводити у фінансових звітах окремо, а несуттєві статті окремо не виділяють , а об’єднують із сумами статей подібних за характером або функціями.

Принцип нарахування та відповідності доходів та витрат. Принцип нарахування регулює момент визнання доходів і витрат. За цим принципом доходи і витрати відображаються в обліку в тому періоді, коли вони були нараховані, тобто зароблені чи здійснені, незалежно від того, коли фактично були отримані чи сплачені гроші.

Принцип нарахування і відповідності –для визнач р-ту звыт періоду необхідно зіставити доходи з витратами звіт періоду, при цьому доходи і витрати відобр у звітносты під час їх виникнення , а не надходження

Принцип обачності. В Бо повинны заст такы методи оцынки, зв якими активи ы доходи данку не будуть завищ , а зобовяз ы витрати занижуватись

Принцип єдиного грошового вимірника. Він означає, що в бухгалтерському обліку відображаються господарські операції, які можуть бути виражені у грошовому вимірі. Цей принцип випливає з функції грошей як міри вартості і припускає, що гроші є найбільш універсальним вимірником різнорідних об’єктів обліку та забезпечують адекватну оцінку господарській діяльності банку.

Принцип превалювання змісту над формою. Виходячи з цього принципу фінансові звіти по­винні достовірно відображати економічну сутність господарських операцій, а не лише їх юридичну форму. Такий підхід зумовлений тим, що на практиці не завжди сутність операції адекватна тому, що випливає з юридичної форми її оформлення. Це пояснюється тим, що сьогодні банки починають активно здійснювати операції з незвичними фінансовими інструментами, які в Україні ще не використовувались. Особливо це стосується операцій, наслідками яких є умовні вимоги та зобов’язання банку.

Окреме відобр активів і пасивів

Принцип оцінки-акт і зобовя облік за вартістю їх і придбання або виникнення. Акт і зобов в іноз валюты повинны переоцін за офіц курсом на звіт дату

Принц консолыдации-скл фін звітності повинне розгляд як фін звіт єдиної екон одиниці