
- •Фінанси підприємств: Підручник / а. М. Поддєрьогін.
- •Розділ 1 основи фінансів підприємств 1.1. Сутність і функції фінансів підприємств
- •1.2. Грошові фонди та фінансові ресурси
- •1.3. Основи організації фінансів підприємств
- •1.4. Фінансова діяльність та зміст фінансової роботи
- •1.5. Зміст та завдання управління фінансами підприємств
- •Контрольні питання до розділу 1
- •Розділ 2 грошові розрахунки підприємств 2.1. Розрахункові й касові операції 2.1.1. Сутність грошових розрахунків підприємств
- •2.1.2. Безготівкові й готівкові розрахунки
- •2.1.3. Проведення касових операцій
- •2.1.4. Види банківських рахунків і порядок їх відкриття
- •2.2. Форми безготівкових розрахунків 2.2.1. Принципи організації розрахунків
- •2.2.2. Розрахунки платіжними дорученнями
- •2.2.3. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями
- •2.2.4. Розрахунки чеками
- •2.2.5. Розрахунки акредитивами
- •2.2.6. Вексельна форма розрахунків
- •2.3. Розрахунково-платіжна дисципліна та її вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств
- •Тести до розділу 2
- •Розділ 3 грошові надходження підприємств 3.1. Характеристика і склад грошових надходжень підприємств
- •3.2. Доходи (виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг
- •1) Кількості, асортименту та якості продукції, що підлягає реалізації;
- •3.3. Доходи від фінансово-інвестиційної та іншої діяльності
- •3.4. Формування валового і чистого доходу
- •Контрольні питання до розділу 3
- •Розділ 4 формування і розподіл прибутку 4.1. Формування прибутку підприємства 4.1.1. Прибуток як результат фінансово- господарської діяльності підприємства
- •4.1.2. Формування прибутку підприємства
- •4.1.3. Прибуток від реалізації продукції та його формування
- •4.1.4. Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції
- •4.1.5. Сутність і методи обчислення рентабельності
- •4.2. Розподіл і використання прибутку 4.2.1. Розподіл прибутку підприємства
- •4.2.2. Використання чистого прибутку
- •Тести до розділу 4
- •Розділ 5 оподаткування підприємств 5.1. Сутність оподаткування підприємств і податкова система 5.1.1. Сутність податків і їх функції
- •5.1.2. Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні
- •5.2. Оподаткування прибутку підприємств 5.2.1. Становлення оподаткування прибутку
- •5.2.2. Чинний порядок оподаткування прибутку
- •5.3. Платежі за ресурси
- •5.3.1. Плата за землю
- •5.3.2. Фіксований сільськогосподарський податок
- •5.3.3. Податок із власників транспортних засобів
- •5.3.4. Податок на нерухоме майно (нерухомість)
- •5.4. Непрямі податки, які сплачують підприємства 5.4.1. Вплив непрямих податків на фінансово- господарську діяльність підприємств
- •5.4.2. Мито
- •5.4.3. Акцизний збір
- •5.4.4. Податок на додану вартість
- •1. Операції з продажу:
- •2. Операції з надання послуг:
- •3. Операції з виконання робіт:
- •4. Операції з передачі:
- •5.5. Збори і цільові відрахування, які сплачують підприємства
- •5.6. Місцеві податки і збори
- •5.7. Оподаткування суб’єктів малого підприємництва
- •Тести до розділу 5
- •Розділ 6 оборотні кошти та їх організація на підприємстві 6.1. Сутність і основи організації оборотних коштів 6.1.1. Сутність, склад і структура оборотних коштів
- •6.1.2. Класифікація і принципи організації оборотних коштів
- •6.2. Визначення потреби в оборотних коштах 6.2.1. Необхідність і способи визначення потреби в оборотних коштах
- •6.2.2. Нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів
- •6.2.3. Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві і витратах майбутніх періодів
- •6.2.4. Нормування оборотних коштів для створення запасів готової продукції
- •6.2.5. Розрахунок нормативу оборотних коштів економічним методом
- •6.3. Джерела формування оборотних коштів
- •6.3.1. Власні джерела формування оборотних коштів
- •6.3.2. Використання банківських кредитів для формування оборотних коштів
- •6.3.3. Залучення коштів інших суб’єктів господарювання
- •6.4. Показники стану і використання оборотних коштів 6.4.1. Показники стану власних оборотних коштів
- •6.4.2. Показники використання оборотних коштів і шляхи прискорення їх обертання
- •6.4.3. Вплив розміщення оборотних коштів на фінансовий стан підприємства
- •Тести до розділу 6
- •Розділ 7 кредитування підприємств 7.1. Необхідність та сутність кредитування підприємств 7.1.1. Кругооборот коштів підприємств та необхідність залучення кредитів
- •7.1.2. Класифікація кредитів, що надаються підприємствам
- •7.2. Банківське кредитування підприємств 7.2.1. Види банківського кредиту та їх характеристика
- •7.2.2. Умови та порядок отримання банківського кредиту
- •7.2.3. Порядок погашення банківського кредиту підприємством
- •7.3. Небанківське кредитування підприємств 7.3.1. Комерційне кредитування підприємств
- •7.3.2. Лізингове кредитування підприємств
- •7.3.3. Державне кредитування підприємств
- •7.3.4. Кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних інститутів
- •Ситуації і тести до розділу 7
- •Розділ 8 фінансове забезпечення відтворення основних засобів 8.1. Сутність основних засобів та їх відтворення
- •8.2. Показники стану та ефективності використання основних засобів
- •8.3. Знос і амортизація основних засобів
- •8.4. Сутність і склад капітальних вкладень
- •8.5. Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень
- •8.6. Фінансування ремонту основних засобів
- •Тести до розділу 8
- •Розділ 9 оцiнка фiнансового стану пiдприємства 9.1. Оцінка фiнансового стану пiдпpиємства, її необхiднiсть I значення
- •9.2. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств
- •9.3. Показники фінансового стану підприємства
- •9.4. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства
- •9.5. Оцінка фінансової стійкості підприємства
- •9.6. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства
- •Тести до розділу 9
- •Розділ 10 фінансове планування на підприємствах 10.1. Фінансова стратегія підприємств
- •10.2. Зміст, завдання та методи фінансового планування
- •10.3. Зміст фінансового плану та порядок його складання
- •10.4. Зміст і значення оперативного фінансового плану
- •Тести до розділу 10
- •11.1.2. Економічна сутність санації підприємств
- •11.1.3. Менеджмент фінансової санації підприємства
- •11.1.4. Випадки, коли приймається рішення про фінансову санацію підприємств
- •11.1.5. Класична модель фінансової санації
- •11.2. Санаційний аудит 11.2.1. План санації
- •11.2.2. Сутність санаційного аудиту та етапи його проведення
- •11.2.3. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, що перебуває в кризі
- •11.2.4. Аудит фінансової сфери підприємства
- •11.2.5. Ситуація підприємства на ринках факторів виробництва та збуту готової продукції
- •11.2.6. Аналіз причин кризи та сильних і слабких місць на підприємстві
- •11.2.7. Акт аудиторської перевірки
- •11. 3. Фінансові джерела санації підприємств 11.3.1. Форми фінансової санації
- •11.3.2. Внутрішні джерела фінансової санації
- •11.3.3. Санація балансу. Зменшення статутного фонду підприємства
- •11.3.4. Санація із залученням коштів власників підприємства
- •11.3.5. Альтернативна санація
- •11.3.6. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
- •11.3.7. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
- •11.3.8. Державна фінансова підтримка санації підприємств
- •11.4. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств 11.4.1. Доарбітражне врегулювання господарських спорів
- •11.4.2. Арбітражне врегулювання господарських спорів
- •11.4.3. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств
- •11.4.4. Порядок оголошення підприємства банкрутом
- •1. Підстави та порядок подання заяви щодо порушення справи про банкрутство боржника
- •2. Ухвала щодо порушення справи про банкрутство
- •3. Підготовче засідання
- •4. Попереднє засідання арбітражного суду
- •5. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів
- •6. Визнання боржника банкрутом
- •11.4.5. Задоволення претензій кредиторів
- •11.4. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств 11.4.6. Фінансова санація на ухвалу арбітражного суду
- •11.4.7. Мирова угода
- •11.4.8. Санація шляхом реорганізації (реструктуризації)
- •11.4.9. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство
- •Тести до розділу 11
- •Глосарій
- •Література
2.2.5. Розрахунки акредитивами
Акредитив — це розрахунковий документ із дорученням однієї кредитної установи іншій здійснити за рахунок спеціально задепонованих коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар.
Акредитив застосовується в розрахунках між постачальниками і покупцями. Документи постачальника оплачуються банком тільки на умовах, передбачених в акредитивній заяві покупця.
Коли використовують акредитивну форму розрахунків, оплата документів за відвантажений товар, надані послуги здійснюється або в банківській установі постачальника за рахунок коштів платника, там задепонованих для цієї мети, або в банку платника — так званий гарантований акредитив. Акредитивна форма розрахунку гарантує платіж постачальнику. Ця форма розрахунків застосовується за наявності угоди між постачальником і платником щодо такої форми розрахунків.
Постачальник подає в банк, що його обслуговує, заяву із зазначенням умов використання задепонованих коштів (власних або залучених). Акредитив відкривається для розрахунків тільки з одним конкретним постачальником. Його не можна використовувати для розрахунків з іншими постачальниками чи для виплати грошей готівкою. Чинність акредитива, як правило, не перевищує 15 днів з моменту відкриття. Платнику надано право змінювати умови акредитива, достроково відкликати невикористані кошти. Після повідомлення про відкриття акредитива постачальник відвантажує товар і не пізніше трьох робочих днів після цього подає в установу банку реєстри рахунків і транспортні або інші документи, які підтверджують відвантаження. Коли документи відповідають умовам акредитива, кошти того самого дня зараховуються на рахунок постачальника.
Існує кілька видів акредитивів.
Покритий — це такий акредитив, який передбачає попереднє депонування коштів. У цьому разі банк платника (банк-емітент) списує кошти з розрахункового рахунка платника і переказує ці кошти в банк постачальника (банк-виконавець) на окремий балансовий рахунок «Акредитив».
Депонування коштів в установі банку постачальника можна здійснити також і за рахунок кредиту, отриманого платником у банку-емітенті. Проте для кожного конкретного акредитива можна використати тільки одне джерело платежу, тобто виставляти акредитив частково за рахунок власних коштів, а частково за рахунок кредиту не дозволяється.
Непокритий — це акредитив, коли платежі постачальнику гарантує банк. У такому разі платник звертається до свого банку з клопотанням виставити для нього гарантований акредитив. Таке клопотання банк-емітент задовольняє тільки стосовно платоспроможних клієнтів і за умови встановлення між клієнтом і банком, який від- криває акредитив, кореспондентських відносин.
Відкриваючи гарантований акредитив, банк-емітент дає банку-виконавцю право списувати платежі на користь постачальника — отримувача коштів зі свого кореспондентського рахунка.
Відзивний — це акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом на вимогу покупця без попереднього погодження з постачальником. Але банк-виконавець повинен оплатити документи, які були виставлені постачальником і прийняті банком, до отримання останнім повідомлення про зміну чи анулювання акредитива.
Безвідзивний — це акредитив, який не можна змінити або анулювати без згоди постачальника, на користь котрого було відкрито акредитив.
|
Використання акредитивної форми розрахунків обумовлюється в угоді між постачальником і покупцем, в якій указують конкретні умови розрахунків за акредитивом, строк його дії, вид акредитива, спосіб його виконання, банк постачальника і покупця.
Підставою для відкриття акредитива платником є повідомлення постачальника про готовність до відвантаження товару. Для відкриття акредитива платник подає в банк заяву встановленого зразка з необхідними реквізитами (номер договору, згідно з яким відкривається акредитив; термін чинності акредитива; рахунок платника і банк, який його обслуговує; документи, згідно з якими здійснюються виплати за акредитивом; строк їх подання; вид акредитива та сума акредитива).
Закриття акредитива в банку постачальника здійснюється:
на заяву постачальника щодо відмови від дальшого використання акредитива до закінчення терміну його чинності;
після закінчення терміну чинності акредитива;
на заяву покупця про відкликання акредитива повністю або частково.
Акредитив закривається в день отримання повідомлення від банку-емітента.
Невикористана сума акредитива повертається банку платника для зарахування на рахунок, з якого депонувалися кошти.
Схему здійснення рахунків з використанням акредитивної форми наведено на рис. 2.4.
Рис. 2.4. Розрахунок з використанням акредитива
1 — покупець доручає банку, що його обслуговує, відкрити акредитив; 2 — банк покупця відкриває акредитив; 3 — банк покупця сповіщає покупця про відкриття акредитива; 4 — банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива постачальнику на конкретну суму; 5 — банк постачальника сповіщає постачальника про відкриття акредитива; 6 — відвантаження товару; 7 — покупець повідомляє банк про виконання умови акредитива, тобто дає наказ на розкриття акредитива; 8 — банк покупця переказує банку постачальника суму коштів з акредитива; 9 — банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника; 10 — банк постачальника повідомляє про це свого клієнта.
Акредитивна форма розрахунку дає постачальнику впевненість, що відвантажений товар буде своєчасно оплачено.
Для постачальників (отримувачів коштів) акредитивна форма розрахунків надійна, відносно проста і приваблива, оскільки гарантує оплату.
Покупцям розрахунки з використанням акредитива не вигідні, бо на певний час кошти вилучаються з обороту, що погіршує фінансове становище підприємств-покупців.