Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мікробіологія.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
28.12.2019
Размер:
202.57 Кб
Скачать
  1. Форми спокою еубактерій. Причини і хід спороутворення еубактерій. Практичне значення цього процесу у мікробіології споживних товарів.

Деякі бактерії типу Firmicutes здатні формувати ендоспори, що дозволяють їм витримати екстремальні екологічні і хімічні. Майже у всіх випадках формується одна ендоспрора, тобто це не є процесом відтворення, хоча Anaerobacter може формувати до семи ендоспор на клітину.

Ендоспори мають центральне ядро, складене з цитоплазми, що містить ДНК та рибосоми, оточене кірковим шаром і захищене непроникною і жорсткою оболонкою.

Ендоспори не виказують ніякого метаболізму і можуть витримати екстремальний фізико-хімічний тиск, наприклад, високі рівні ультрафіолетового випромінювання, гамма-випромінювання, детергентів, дезинфікуючих засобів, нагрівання, тиску і висушування

У такому неактивному стані ці організми у деяких випадках можуть залишатися життєздатними протягом мільйонів років.

Ендоспори можуть бути причиною захворювань, наприклад, сибірська виразка може бути викликана вдиханням ендоспор Bacillus anthracis.

Бактерії у роду Methylosinus також формують стійкі до висушування спори, так звані екзоспори, названі так тому, що вони формуються брунькуванням на кінці клітини.

Екзоспори не містять діамінопіколінової кислоти, характерного компоненту ендоспор. Іншими неактивними, оточеними товстою стінкою структури є цисти. Вони стійкі до висушування та інших шкідливих умов, але меншою мірою, ніж ендопори.

При утворенні цист представниками Azotobacter поділ клітини завершується з утворенням товстої багатошарової стінки і оболонки, що оточує клітину.

Нитчасті Actinobacteria формують відтворюючі спори двох категорій:

  • кондіціоспори, які є ланцюжками спор, сформованих з міцелієподібник ниток,

  • спорангієспори, які формуються в спеціалізованих мішечках, спорангіях.

  1. Характеристика способів розмноження еубактерій та вірусів.

Вирусы не растут на искусственных питательных средах, способны размножаться только внутри клеток восприимчивого организма или в культуре тканей. Вне организма живой клетки вирус инертен, в таком состоянии он сохраняется длительное время.

Жизнь вируса начинается лишь после проникновения в живую клетку. В клетке в течение короткого времени производится (репродуцируется) большое количество копий. Для этого клетка мобилизует все свои ресурсы и ферментативный аппарат, после чего погибает.

Вирусы — это такие биологические образования, у которых отсутствуют клеточное строение и собственный метаболизм. Они

  • неактивны (метаболически) вне живых клеток и

  • проявляют признаки жизни (репродуцируются) внутри их

  • содержат одну нуклеиновую кислоту (РНК или ДНК), где сосредоточена генетическая информация.

  • обладают наследственностью и изменчивостью

До еубактерій відносять :плісеневі гриби, дріжджі , і деякі найпростіші і мікроскопічні водорості.

Для плісеневих грибів для розмноження слугують ендоспори.

Гриби можуть розмножуватись статевими і вегетативними шляхами

Дріжджі брунькуванням і спороутворенням а також шляхом поділу(особливо ті що мають циліндричну будову

Брунькування: на материнській клітини утворюється брунька, що змінюється в розмірах, та частина з цитоплазмою та ін. переходить у молоду клітину. Після того, як дочірня клітина досягне розмірів материнської, то перетяжка звужується та клітини роз’єднуються.

Аспорогенні дріжджі – дріжджі, що не здатні до спороутворення.

Культурні – дріжді, що спеціально культивують для використання у промисловості; перетворюють цукор у спирт та вуглекислий газ.

Дикі – дріжджі, які не використовуються у промисловості та попали випадково, та наносять йому шкоду.