61. Дайте визначення терміну імунітет, опишіть класифікацію та характерні ознаки основних його видів

Імунітет – захисна реакція,нечутливість орг на проникнення патогенних м-ів чужорідних агентів та продуктів їхньої життєдіяльності.

Вроджений імунітет – це несприйнятливість до певних збудників захворювання, які вражають інші види живих організмів.

Набутий імунітет формується в організмі як специфічний захист проти одного певного чужорідного агента, в якому числі патогенних мікроорганізмів або їх токсинів, набутий в результаті контакту організму з агентом.

Набутий імунітет може бути природний і штучний.

Набутий природний імунітет може бути активним, тобто формуватися в організмі після перенесеного захворювання, і пасивний. Тобто формується у новонароджених у період розвитку плоду в організмі матері та під час годування материнським молоком.

Набутий штучний імунітет створюється також шляхом активної та пасивної імунізації спеціальними препаратами – вакцинами та імунними сироватками.

Антиген-генетично чужорідні біолог обєкти,які при введенні в орг викликають р-к специф імунолог р-ї.А є викликом акт імунної відповіді,в тому числі утв антитіл;здатністб вступати у взаємодію з відповідними антитілами і знешкоджуватися ними.

Антитіла-неспец білки-імуноглубіни,які утворюються в орг тварин та людей під впливом антигенів і містяться переважно у сироватці крові,а твкож у слині сльозах,поті.Основна в-т-здатність реагувати тільки з тим антигеном,який викликав їх утв.В результаті в-ї антитіла з антигеном відбув інактивація останнього.

Вакцинопрофілактика-використ вакцини-біолог препарати з живими послабленими/вбитими м-ми і послабл токсинами,використовується для профілактики туберкульозу,бруцельозу,кишкові інф.

Серопрофілактика-за доп тваринних сироваток,що містять антитіла до певних зб.Використ частіше з лікувальною м-ю,оскільки швидко насичують орг необхідними антигенами-пасивна імунізація.

62. Характеристика матеріальних носіїв патогенності мікроорганізмів. Ключові відмінності прояву патогенності вірусів, бактерій та мікроміцетів.

Для характеристики патогенних мікроорганізмів встановлено одиницю вірулентності Dcl – кількість мікроорганізмів, від яких повинні загинути всі 100% тварин, що їх взято для досліду.

Важливим показником є інфікуючи доза – певна кількість патогенних мікроорганізмів, яка здатна викликати інфекційне захворювання.

До факторів, що зумовлюють вірулентність відносять агресивність, здатність до токсиноутворення, інвазійність та ін.

Адгезія — зчеплення поверхонь двох різнорідних твердих або рідких тіл. Важливим чинником вірулентності є адгезіни - поверхневі білки, що забезпечують прикріплення бактерій до епітелію. Vibrio cholerae, наприклад, має в своєму розпорядженні цілий набір адгезінов, у тому числі токсин-корегуліруємимі фімбрії і допоміжні чинники колонізації . Адгезіни ентеропатогенних і ентерогеморрагичеських штамів Ешерія колі забезпечують щільне прикріплення бактерій до епітелію, викликаючи при цьому характерне згладжування мікроворсинок.

Агресини — речовини полісахаридної природи, що виділяються деякими патогенними мікробами. Агресини значно посилюють патогенну дію відповідних мікробів, пригнічуючи захисні реакції організму, зокрема фагоцитоз і бактеріоліз.

63. Назвіть найбільш поширених збудників харчових захворювань. Назвіть харчові продукти, що становлять найбільший ризик як шлях їх розповсюдження та вкажіть основні способи попередження їх розповсюдження.