- •Характерні відмінності клітинної будови прокаріотичних та еукаріотичних мікроорганізмів. Ключові відмінності органел та органоїдів клітин мікроорганізмів.
- •Основні типи співіснування мікроорг. Та приклади їх використання у виробництві і зберіганні харч продуктів.
- •Таксони мікроорганізмів – визначення, відмітні ознаки та правила утворення назв основних таксонів прокаріотичних мікроорганізмів. Засади спрощеної класифікації еубактерій.
- •Таксономія мікроскопічних грибів, відмітні таксономічні ознаки та правила утворення назв основних таксонів грибів. Відмітні ообливості класів мікроміцетів.
- •Класифікація прокаріотів згідно “Визначника бактерій Берджі”, перелік морфологічних ознак, покладених в їх основу.
- •Засадничі ознаки фенотипової ідентифікації мікроорганізмів, їх коротка характеристика.
- •Засадничі ознаки філогенетичної ідентифікації мікроорганізмів, їх коротка характеристика.
- •Розмір мікроорганізмів – характерні розміри клітин мікроорганізмів різних типів, вплив розмірів клітин на життєдіяльність мікроорг.
- •Охарактеризуйте будову вірусів. Опишіть процес розвитку вірусного тіла.Надайте характеристику практичного та характеристику вірусів.
- •Характеристика систематики та спрощена класифікація дріжджів, їх практичне значення у виробництві та обігу харчових продуктів.
- •Форми спокою еубактерій. Причини і хід спороутворення еубактерій. Практичне значення цього процесу у мікробіології споживних товарів.
- •Характеристика способів розмноження еубактерій та вірусів.
- •Характеристика основних способів розмноження мікроміцетів.
- •Особливості хімічного складу мікроорганізмів. Роль макро- та мікронутрієнтів у життєдіяльності мікроорганізмів.
- •Характеристика ознак метаболізму мікроорганізмів.
- •Наведіть класифікацію мікроорганізмів за потребами у поживних речовинах та за джерелами енергії.
- •19. Класифікація ферментів мікроорганізмів за основними ознаками субстратної активності та специфічності.
- •Роль ферментів у метаболізмі мікроорганізмів. Показники ефективності мікробних ферментів.
- •Назвіть основні види енергетичних процесів, характерних для прокаріотів та міксоміцетів. Надайте порівняльну оцінку їх енергетичної ефективності та охарактеризуйте їх протікання.
- •23. Основні шляхи катаболічного перетворення глюкози та порівняльна характеристика їх енергетичної ефективності. Охарактеризуйте послідовність гліколізу.
- •24. Охарактеризуйте основні закономірності перетворення ліпідів мікроорганізмами та їх роль у формуванні споживних властивостей харчових продуктів.
- •26. Охарактеризуйте основні закономірності перетворення вуглеводів мікроорганізмами та їх роль у формуванні споживних властивостей харчових продуктів.
- •Превращение углеводов в анаэробных условиях (процессы брожения)
- •Превращение углеводов в аэробных условиях путем неполного окисления
- •27. Охарактеризуйте процес розвитку колонії мікроорганізмів Назвіть основні способи підрахунку кількості мікроорганізмів та кількісні показники мікрофлори споживних товарів.
- •29. Надайте х-ку основних закономірностей протікання типового дріжджового бродіння спиртового бродіння та опишіть його роль і використання у промисловості та обігу споживних товарів
- •30. Умови нетипового дріжджового спиртового бродіння та наведіть приклади нетипового бродіння.
- •33. Охарактеризуйте основні закономірності протікання молочнокислого бродіння різних типів.
- •34.Охарактеризуйте роль та способи використання збудників молочнокислого бродіння у промисловості. Дайте визначення та основні озники пробіотиків,наведіть приклади пробіотичних мікроорганізмів .
- •38.Надайте характеристику процесу протікання та збудників нітрифікації і денітрифікацій. Зазначте їх господарське значення.
- •39. Характеристика сульфатредукувальних бактерій, процес відновлення сульфатів та сульфітів, господарське значення цих процесів.
- •40. Основні закономірності мікробної деструкції целюлози та пектинових речовин. Їх роль у формуванні споживних властивостей чи псуванні товарів.
- •41. Властивості біоплівок мікроорганізмів та їх роль у динаміці мікрофлори у довкіллі і виробництві та обігу споживних товарів.
- •42. Охарактеризуйте процес мікробіологічного розкладу білків та зазначте його господарське значення.
- •43. Назвіть та охарактеризуйте основні види мутацій мікроорганізмів та зазначте чинники її виникнення.
- •44.Дайте визначення екосистеми та екологічної ніші, автохтонів та алохтонів, схарактеризуйте основні типи симбіотичних асоціацій мікроорганізмів.
- •47. Охарактеризуйте закономірності формування якісного складу мікроорганізмів повітр. Наведіть основні способи знезараження повітря від мікроорганізмів, використовування помисловості.
- •49. Охарактеризуйте особливості складу нормальної мікрофлори здорової людини.
- •50. Охарактеризуйте вплив різних типів ел.Магнітного випромінювання на життєдіяльність м.О.
- •51. Вплив температури на життєдіяльність мікроорганізмів. Опишіть способи теплової та холодильної обробки харчових продуктів з метою пригнічення чи припинення життєдіяльності м.О.
- •52.Ультразвук та тиск. Їх використання в харч п-ті
- •53. Вплив акт кислотності та окисно-відновного потенціалуьна жит.М-ів і їх використання в харчовій промисловості.
- •54. Вплив осмотичного тиску та акт води на життєд м-ів і їх використання в харчовій промисловості.
- •55. Вплив кисню на життєд м-ів та їх адаптація до токсичного впливу кисню
- •56. Опишіть основні властивості антибіотиків, охарактеризуйте їх вплив на життєдіяльність мікроорганізмів і використання у харчовій промисловості.
- •57. Назвіть класифікацію та надайте характеристику основних властивостей бактеріоцидів,використовуваних для гальмування мікробіологічних процесів у харчових продуктах.
- •58. Зазначте основні антисептики хімічного походження, які використовуються як дизенфіканти у промисловості та торгівлі. Охарактеризуйте механізм їх антимікробної дії.
- •59. Зазначте основні антисептики хімічного походження, які використовуються як консерванти у харчовій промисловості. Охарактеризуйте способи їх використання та механізм антимікробної дії.
- •60. Охврактеризуйте поняття патогенність та вірулентність мікроорганізмів. Опишіть основні механізми і показники вірулентності мікроорганізмів.
- •61. Дайте визначення терміну імунітет, опишіть класифікацію та характерні ознаки основних його видів
- •62. Характеристика матеріальних носіїв патогенності мікроорганізмів. Ключові відмінності прояву патогенності вірусів, бактерій та мікроміцетів.
- •64.Класифікація харчових захворювань мікробної етіології. Охарактеризуйте ключові відмінності харчових отруєнь та інфекцій.
- •65. Назвіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та способи знищення основних збудників харчових стафілококових токсикозів.
- •66. Назвіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та способи знищення основних збудників харчових клостридіальних токсикозів.
- •70. Вкажіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та способи профілактики і знищення основних збудників токсикоінфекцій, зумовлених ентерококами та бактеріями роду Vibrio
- •71. Охарактеризуйте джерела збудників, шляхи передачі та способи профілактики харчових сальмонельоз.
- •72. Вкажіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та засоби знищення основних збудників бактеріальних харчових інфекцій.
- •73. Вкажіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та засоби знищення основних збудників вірусних харчових інфекцій.
- •75.Охарактеризуйте нормативні показники мікроб безпечності спож товарів. Назвіть первинні нормативні документ, в яких нормуються мікробіологічні показники споживчих товарів.
- •76. Надайте характеристику мікробіологічного псування овочів.-збудники хворб основних груп овощів та бульбаплодів, способи гальмування мікробіологічних процесів.
- •77. Надайте характеристику мікробіологічного псування плодів та ягід.-збудники хворб основних груп плодів та ягід, способи гальмування мікробіологічних процесів.
- •78. Охарактеризуйте мікробіологічні процеси формування споживних властивостей та динаміку мікрофлори ферментативних плодів та овочів
- •79. Вплив мікрофлори продовольчої сировини та повторного забруднення на формування безпечності харчових продуктів
- •80. Охарактеризуйте мікробіологічні процеси формування споживних властивостей хлібобулочних та борошняних кондитерських виробів опишіть мікробіологічні процеси їх псування.
- •81.Охарактеризйте особливості епіфітної мікрофлори зерна. Надайте характеристику протікання післязбиральних мікробіологічних процесів у зерні при зберіганні
- •82. Застосування м-ів у виробництві напоїв бродіння та роль мікроорганізмів у їх псуванні при зберіганні
- •84.Склад та причини збереження залишкової мікрофлори різних груп консервів. Мікробіологічні показники безпечності консервів.
- •86.Чисті культури мікроорганізмі
- •88. Наведіть склад заквасок та опишіть характерні особливості протікання мікробіологічних процесів формування споживних властивостей твердих і мяких сичугових сирів.
- •89. Причини виникнення та способи профілактики чи усунення дефектів сирів мікробіологічного характеру.
- •91.Назвіть основні дефекти молока та кисло мол напоїв мікробіологічного походження, зазначте причини їх утворення та можливі способи усунення.
- •92. Особливості мікрофлори молока-сировини. Прямі та опосередковані критерії мікробіологічної чистоти молока-сировини. Способи зменшення мікробіологічного забруднення молока-сировини.
- •94. Особливості формування мяса забійних тварин. Вплив фізіологічного стану, вгодованості, умов забою та ауто ферментних процесів на динаміку мікрофлори мяса.
- •96. Характеристика складу та динаміки мікрофлори живої, свіжої, охолодженої та мороженої риби.
- •97. Охарактеризуйие захворювання риби – збудники,знезараження та небезпека для здоровя людини.
- •98. Міклофлора копченої,вяленої та сушеної риби
- •99. Мікрофлора солоної риби. Мікробіологічні дефекти солоної риби.
- •100. Надайте характеристику основних закономірностей формування та мікрофлори молюсків та ракоподібних.
- •101. Мариновані харч продукти
- •102. Мікрофлора і дефекти яєць
- •103.Характеристика мікрофлори та мікробіологічних процесів псування крохмалю, цукру і цукристих кондитерських виробів. Характеристика мікрофлори фпуктово-ягідних кондитерських виробів та меду.
- •104. Мікрофлора та безпечність парфумерно-косметичних в-ів
- •105. Мікрофлора текстильних та шкіряних в-ів.
- •106. Мікробіологічне псування полімерних мат та гум в-ів
- •107. Міклофлора та псування асфальту і паливно-мастильних матеріалів. Мікробіолог псування лакофарбових м-ів
- •108. Мікрофлора паперових в-ів
- •109.Способи підвищення стійкості матеріалів та готових виробів непродовольчої групи товарів до впливу мікроорганізмів.
- •110. Роль мікроорганізмів у природньому кругообігу речовин
Таксони мікроорганізмів – визначення, відмітні ознаки та правила утворення назв основних таксонів прокаріотичних мікроорганізмів. Засади спрощеної класифікації еубактерій.
Таксономія – це розділ систематики, який займається принципами, методами та правилами класифікації м.о. Щоб описати їх класифікаційну приналежність застосовують подвійну номенклатуру, яка складається з назви роду та виду. Родова назва пишеться з великої літери, видова з малої. Приклад: молочнокислий стрептокок Lactococcus lactis.
Основною( нижчою) таксономічною одиницею є вид. Види поєднуються у роди->родини->порядки->класи->типи->відділи->царства
При класифікації враховують їх
сполучення,
наявність і розташування джгутиків,
здатність до спороутворення,
фізіологічні властивості,
біологічні ознаки.
Таксономічні одиниці прокаріотів: царство – тип – клас(-ia) – порядок(-ales) – родина(-aceae) – рід – вид – різновид, варіант, штам
Приклад: сучасна таксономія кишкової палички:
відділ Bacteria,
тип Proteobacteria,
клас Grammaproteobacteria,
порядок Enterobacteriales,
родина Enterobacteriaceae,
рід Eschirichia,
вид coli.
У таксономії всіх прокаріотів закінчення назв класів порядків та родин (-ia, -ales, -aceae) є загальновживаними.
Таксономія мікроскопічних грибів, відмітні таксономічні ознаки та правила утворення назв основних таксонів грибів. Відмітні ообливості класів мікроміцетів.
В основу таксономії мікроміцетів покладено особливості розмноження та будови міцелію. Основними таксонами є
відділ(-mycota),
підвідділ(-mycotina),
клас(-mycetes),
підклас(-mycetidae),
порядок(-ales),
підпорядок(-inales,-inae),
родина(-aceae),
підродина(-oidae),
рід
вид.
Гриби віднесені до класу Fungi(Mycota), яке складається з двох відділів –
Myxomycota(гриби слизовики)
Eumycota(справжні гриби).
Справжні гриби залежно від характеру і способу розмноження, морфологічних і біологічних особливостей поділяють на 5 класів:
хітридоміцети,
ооміцети,
зигоміцети,
аскоміцети
дейтероміцети.
Справжні гриби, гіфи яких не мають перетинок, відомі як нижчі гриби. До них відносять класи:
Chytridiomycetes,
Hyphochytdiomycetes,
Oomycetes,
Zygomycetes.
Представники класів вищих грибів
Ascomycetes,
Deuteromycetes,
Basidiomycetes
оскільки їх гіфи мають перетинки –септи.
Охарактеризуйте загальноприйняті системи класифікації вірусів (Класифікація Міжнародного комітету таксономії віусів, класифікація Балтімора) – вкажіть ознаки, покладені в їх основу та назвіть основні класифікаційні групи.
В таксономії живої природи віруси виділяються до окремого таксону Vira.
1) Віруси класифікуються на ті, що містять ДНК (вірус простого герпесу) і ті, що містять РНК (вірус імунодефіциту людини).
2) За структурою капсомерів
Ізометричні (кубічні),
спіральні,
змішані.
3) За наявністю або відсутністю додаткової ліпопротеїдної оболонки
4) За клітинами-хазяїнами
Найбільш вживана в теперішній час класифікація побудована на типі нуклеїнової кислоти, що використовується вірусом для переносу спадкового матеріалу, та на тому, яким шляхом відбувається її експресія та реплікація.
Таксономія вірусів в основних рисах схожа на таксономію клітинних організмів:
Ряд (-virales)
Родина (-viridae)
Підродина (-virinae)
Рід (-virus)
Вид (-virus)
Штам
Зазвичай назви вірусів утворюються в формі [Хвороба]-вірус.
Класифікація за типом генома:
1 - дволанцюгові ДНК-віруси (Вірус герпесу людини, мавп, коровячої віспи, віспи людини);
2 - одноланцюгові ДНК;
3- дволанцюгові РНК-віруси(Вірус бобової гнилі);
4- позитивно спрямовані одноланцюгові РНК-віруси(Коронавірус пневмонії, Жовтої лихоманки, Нільської лихоманки, Гепатиту А,Краснухи, плямистості моркви);
5- негативно спрямовані одноланцюгові РНК-віруси(Вірус Кору, Сказу);
6- одноланцюгові зворотньо-транскрипційні РНК-віруси(Вірус імунодефіциту людини);
7- дволанцюгові зворотньо-транскипційні ДНК-віруси (Вірус Гепатиту В);
