Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
мікробіологія.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
28.12.2019
Размер:
202.57 Кб
Скачать

49. Охарактеризуйте особливості складу нормальної мікрофлори здорової людини.

Нормальна мікрофлора тіла людини пристосована до життя на певних його частинах. На поверхні шкіри людини зосереджені мікрококи, сарцини, коринебактерії, стафілококи. Близько 1 млрд мікробних клітин розташовано на шкірі. Вони міцно закріплюються в потових, сальних залозах, волосяних фолікулах. На шкірі рук: кишкова паличка, спори бактерій, стафілококи, стрептококи, дріжджі, плісеневі гриби.

У порожнині рота і горла зустрічаються аеробні та факультативно анаеробні організми. Treponema dentium, Candida albicans, Actinomyces israelii. На поверхні язика – Streptococcus salivarius.

У горлі знаходяться мікрококи, пневмококки, лактобацили, представники родів Bacteroides, Spirillium. Кількісний і видовий склад мікробів порожнини рота залежить від виду харчування і віку.

У порожнині носа завжди присутні мікрококи, стафілококи, стрептококи, диплококи, дифтероїди, капсульні грам негативні бактерії, мікоплазми та аденовіруси.

Бронхіоли і альвеоли не містять мікроорганізмів і практично стерильні. У носоглотці мікрофлора бідніша, оскільки осівши, м.о. гинуть під дією речовин слизу, муцину і лізоциму.

У стравоході міститься мало м.о.:стафілококи, палички дифтерії, деякі молочнокислі бактерії та дріжджі. У шлунку: сарцини, дріжджі, спороносні палички. Розмноження м.о. неможливе у зв’язку з кислотністю шлунку.

Порожнина дванадцятипалої кишки у нормі є стерильною. Іноді виявляються гриби і Streptococcus faecalis.

У тонкому відділі кишечнику можуть знаходитись ентерококи, молкислі бактерії, клостридії, сарцини і гриби.

У товстому кишечнику і прямій кишці м.о. дуже багато: анаеробні біфідобактерії та бактероїди: кишкова паличка, лактобацили, ентерококи.

50. Охарактеризуйте вплив різних типів ел.Магнітного випромінювання на життєдіяльність м.О.

Радіоактивне випромінювання вилучають радіоактивні речо¬вини. До них відносять а-променї (високошвидкісні ядра гелію), (^-промені або катодні промені (високошвидкісні електрони) і у-промені (короткохвильові рентгенівські промені), що відрізняються один від одного природою і властивостями, зокрема, здатністю про¬никати через різні речовини. Під впливом радіоактивного випромі¬нювання у мікроорганізмів порушується обмін речовин у клітинах, руйнуються молекулярні структури і ферменти. Ефективність дії залежить від дози опромінення. Дуже малі дози радіоактивних променів і короткочасна їх дія прискорюють ріст мікроорганізмів. активізують життєдіяльність, тобто мають стимулюючий ефект. За стійкістю до радіоактивного випромінювання А. Кудряшова поділяє мікроорганізми на групи: радіочутливі - з летальною дозою до 5 КГр, відносно радіостійкі - до 10 КГр, мезорадІостІйкІ -до 15 КГр, радіостійкі - до 20 КГр і високорадіостійкї - більше 20 КГр. Радіостійкість деяких видів мікроорганізмів наведена у табл. 6. Найбільш чутливими до радіоактивних променів є психрофільні та грамвід'ємні бактерії - збудники псування м'ясних і рибних продуктів. Високу радіостійкість мають мікрококи (особливо до у-променів), спори бактерій і грибів та віруси. Ураження мікро¬організмів радіоактивними променями залежить від дози опромінення за одиницю часу, віку клітин, температури, складу середовища. Деякі мікроорганізми здатні відновлювати життєздатність після радіо¬активного випромінювання.

Видиме світло (380-800 нм) на більшість мікроорганізмів діє згубно. У деяких плісеневих грибів у темноті добре розвивається міцелій, а спори не утворюються. Світло необхідне тільки фото-синтезуючим мікроорганізмам. Вони поглинають його і перетво¬рюють світлову енергію у хімічну, яку використовують для синтезу окремих компонентів клітини. Інфрачервоні промені негативно діють на мікроорганізми при обробці ними харчових продуктів, оскільки їхня енергія перетво¬рюється у теплову.