- •Характерні відмінності клітинної будови прокаріотичних та еукаріотичних мікроорганізмів. Ключові відмінності органел та органоїдів клітин мікроорганізмів.
- •Основні типи співіснування мікроорг. Та приклади їх використання у виробництві і зберіганні харч продуктів.
- •Таксони мікроорганізмів – визначення, відмітні ознаки та правила утворення назв основних таксонів прокаріотичних мікроорганізмів. Засади спрощеної класифікації еубактерій.
- •Таксономія мікроскопічних грибів, відмітні таксономічні ознаки та правила утворення назв основних таксонів грибів. Відмітні ообливості класів мікроміцетів.
- •Класифікація прокаріотів згідно “Визначника бактерій Берджі”, перелік морфологічних ознак, покладених в їх основу.
- •Засадничі ознаки фенотипової ідентифікації мікроорганізмів, їх коротка характеристика.
- •Засадничі ознаки філогенетичної ідентифікації мікроорганізмів, їх коротка характеристика.
- •Розмір мікроорганізмів – характерні розміри клітин мікроорганізмів різних типів, вплив розмірів клітин на життєдіяльність мікроорг.
- •Охарактеризуйте будову вірусів. Опишіть процес розвитку вірусного тіла.Надайте характеристику практичного та характеристику вірусів.
- •Характеристика систематики та спрощена класифікація дріжджів, їх практичне значення у виробництві та обігу харчових продуктів.
- •Форми спокою еубактерій. Причини і хід спороутворення еубактерій. Практичне значення цього процесу у мікробіології споживних товарів.
- •Характеристика способів розмноження еубактерій та вірусів.
- •Характеристика основних способів розмноження мікроміцетів.
- •Особливості хімічного складу мікроорганізмів. Роль макро- та мікронутрієнтів у життєдіяльності мікроорганізмів.
- •Характеристика ознак метаболізму мікроорганізмів.
- •Наведіть класифікацію мікроорганізмів за потребами у поживних речовинах та за джерелами енергії.
- •19. Класифікація ферментів мікроорганізмів за основними ознаками субстратної активності та специфічності.
- •Роль ферментів у метаболізмі мікроорганізмів. Показники ефективності мікробних ферментів.
- •Назвіть основні види енергетичних процесів, характерних для прокаріотів та міксоміцетів. Надайте порівняльну оцінку їх енергетичної ефективності та охарактеризуйте їх протікання.
- •23. Основні шляхи катаболічного перетворення глюкози та порівняльна характеристика їх енергетичної ефективності. Охарактеризуйте послідовність гліколізу.
- •24. Охарактеризуйте основні закономірності перетворення ліпідів мікроорганізмами та їх роль у формуванні споживних властивостей харчових продуктів.
- •26. Охарактеризуйте основні закономірності перетворення вуглеводів мікроорганізмами та їх роль у формуванні споживних властивостей харчових продуктів.
- •Превращение углеводов в анаэробных условиях (процессы брожения)
- •Превращение углеводов в аэробных условиях путем неполного окисления
- •27. Охарактеризуйте процес розвитку колонії мікроорганізмів Назвіть основні способи підрахунку кількості мікроорганізмів та кількісні показники мікрофлори споживних товарів.
- •29. Надайте х-ку основних закономірностей протікання типового дріжджового бродіння спиртового бродіння та опишіть його роль і використання у промисловості та обігу споживних товарів
- •30. Умови нетипового дріжджового спиртового бродіння та наведіть приклади нетипового бродіння.
- •33. Охарактеризуйте основні закономірності протікання молочнокислого бродіння різних типів.
- •34.Охарактеризуйте роль та способи використання збудників молочнокислого бродіння у промисловості. Дайте визначення та основні озники пробіотиків,наведіть приклади пробіотичних мікроорганізмів .
- •38.Надайте характеристику процесу протікання та збудників нітрифікації і денітрифікацій. Зазначте їх господарське значення.
- •39. Характеристика сульфатредукувальних бактерій, процес відновлення сульфатів та сульфітів, господарське значення цих процесів.
- •40. Основні закономірності мікробної деструкції целюлози та пектинових речовин. Їх роль у формуванні споживних властивостей чи псуванні товарів.
- •41. Властивості біоплівок мікроорганізмів та їх роль у динаміці мікрофлори у довкіллі і виробництві та обігу споживних товарів.
- •42. Охарактеризуйте процес мікробіологічного розкладу білків та зазначте його господарське значення.
- •43. Назвіть та охарактеризуйте основні види мутацій мікроорганізмів та зазначте чинники її виникнення.
- •44.Дайте визначення екосистеми та екологічної ніші, автохтонів та алохтонів, схарактеризуйте основні типи симбіотичних асоціацій мікроорганізмів.
- •47. Охарактеризуйте закономірності формування якісного складу мікроорганізмів повітр. Наведіть основні способи знезараження повітря від мікроорганізмів, використовування помисловості.
- •49. Охарактеризуйте особливості складу нормальної мікрофлори здорової людини.
- •50. Охарактеризуйте вплив різних типів ел.Магнітного випромінювання на життєдіяльність м.О.
- •51. Вплив температури на життєдіяльність мікроорганізмів. Опишіть способи теплової та холодильної обробки харчових продуктів з метою пригнічення чи припинення життєдіяльності м.О.
- •52.Ультразвук та тиск. Їх використання в харч п-ті
- •53. Вплив акт кислотності та окисно-відновного потенціалуьна жит.М-ів і їх використання в харчовій промисловості.
- •54. Вплив осмотичного тиску та акт води на життєд м-ів і їх використання в харчовій промисловості.
- •55. Вплив кисню на життєд м-ів та їх адаптація до токсичного впливу кисню
- •56. Опишіть основні властивості антибіотиків, охарактеризуйте їх вплив на життєдіяльність мікроорганізмів і використання у харчовій промисловості.
- •57. Назвіть класифікацію та надайте характеристику основних властивостей бактеріоцидів,використовуваних для гальмування мікробіологічних процесів у харчових продуктах.
- •58. Зазначте основні антисептики хімічного походження, які використовуються як дизенфіканти у промисловості та торгівлі. Охарактеризуйте механізм їх антимікробної дії.
- •59. Зазначте основні антисептики хімічного походження, які використовуються як консерванти у харчовій промисловості. Охарактеризуйте способи їх використання та механізм антимікробної дії.
- •60. Охврактеризуйте поняття патогенність та вірулентність мікроорганізмів. Опишіть основні механізми і показники вірулентності мікроорганізмів.
- •61. Дайте визначення терміну імунітет, опишіть класифікацію та характерні ознаки основних його видів
- •62. Характеристика матеріальних носіїв патогенності мікроорганізмів. Ключові відмінності прояву патогенності вірусів, бактерій та мікроміцетів.
- •64.Класифікація харчових захворювань мікробної етіології. Охарактеризуйте ключові відмінності харчових отруєнь та інфекцій.
- •65. Назвіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та способи знищення основних збудників харчових стафілококових токсикозів.
- •66. Назвіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та способи знищення основних збудників харчових клостридіальних токсикозів.
- •70. Вкажіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та способи профілактики і знищення основних збудників токсикоінфекцій, зумовлених ентерококами та бактеріями роду Vibrio
- •71. Охарактеризуйте джерела збудників, шляхи передачі та способи профілактики харчових сальмонельоз.
- •72. Вкажіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та засоби знищення основних збудників бактеріальних харчових інфекцій.
- •73. Вкажіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та засоби знищення основних збудників вірусних харчових інфекцій.
- •75.Охарактеризуйте нормативні показники мікроб безпечності спож товарів. Назвіть первинні нормативні документ, в яких нормуються мікробіологічні показники споживчих товарів.
- •76. Надайте характеристику мікробіологічного псування овочів.-збудники хворб основних груп овощів та бульбаплодів, способи гальмування мікробіологічних процесів.
- •77. Надайте характеристику мікробіологічного псування плодів та ягід.-збудники хворб основних груп плодів та ягід, способи гальмування мікробіологічних процесів.
- •78. Охарактеризуйте мікробіологічні процеси формування споживних властивостей та динаміку мікрофлори ферментативних плодів та овочів
- •79. Вплив мікрофлори продовольчої сировини та повторного забруднення на формування безпечності харчових продуктів
- •80. Охарактеризуйте мікробіологічні процеси формування споживних властивостей хлібобулочних та борошняних кондитерських виробів опишіть мікробіологічні процеси їх псування.
- •81.Охарактеризйте особливості епіфітної мікрофлори зерна. Надайте характеристику протікання післязбиральних мікробіологічних процесів у зерні при зберіганні
- •82. Застосування м-ів у виробництві напоїв бродіння та роль мікроорганізмів у їх псуванні при зберіганні
- •84.Склад та причини збереження залишкової мікрофлори різних груп консервів. Мікробіологічні показники безпечності консервів.
- •86.Чисті культури мікроорганізмі
- •88. Наведіть склад заквасок та опишіть характерні особливості протікання мікробіологічних процесів формування споживних властивостей твердих і мяких сичугових сирів.
- •89. Причини виникнення та способи профілактики чи усунення дефектів сирів мікробіологічного характеру.
- •91.Назвіть основні дефекти молока та кисло мол напоїв мікробіологічного походження, зазначте причини їх утворення та можливі способи усунення.
- •92. Особливості мікрофлори молока-сировини. Прямі та опосередковані критерії мікробіологічної чистоти молока-сировини. Способи зменшення мікробіологічного забруднення молока-сировини.
- •94. Особливості формування мяса забійних тварин. Вплив фізіологічного стану, вгодованості, умов забою та ауто ферментних процесів на динаміку мікрофлори мяса.
- •96. Характеристика складу та динаміки мікрофлори живої, свіжої, охолодженої та мороженої риби.
- •97. Охарактеризуйие захворювання риби – збудники,знезараження та небезпека для здоровя людини.
- •98. Міклофлора копченої,вяленої та сушеної риби
- •99. Мікрофлора солоної риби. Мікробіологічні дефекти солоної риби.
- •100. Надайте характеристику основних закономірностей формування та мікрофлори молюсків та ракоподібних.
- •101. Мариновані харч продукти
- •102. Мікрофлора і дефекти яєць
- •103.Характеристика мікрофлори та мікробіологічних процесів псування крохмалю, цукру і цукристих кондитерських виробів. Характеристика мікрофлори фпуктово-ягідних кондитерських виробів та меду.
- •104. Мікрофлора та безпечність парфумерно-косметичних в-ів
- •105. Мікрофлора текстильних та шкіряних в-ів.
- •106. Мікробіологічне псування полімерних мат та гум в-ів
- •107. Міклофлора та псування асфальту і паливно-мастильних матеріалів. Мікробіолог псування лакофарбових м-ів
- •108. Мікрофлора паперових в-ів
- •109.Способи підвищення стійкості матеріалів та готових виробів непродовольчої групи товарів до впливу мікроорганізмів.
- •110. Роль мікроорганізмів у природньому кругообігу речовин
49. Охарактеризуйте особливості складу нормальної мікрофлори здорової людини.
Нормальна мікрофлора тіла людини пристосована до життя на певних його частинах. На поверхні шкіри людини зосереджені мікрококи, сарцини, коринебактерії, стафілококи. Близько 1 млрд мікробних клітин розташовано на шкірі. Вони міцно закріплюються в потових, сальних залозах, волосяних фолікулах. На шкірі рук: кишкова паличка, спори бактерій, стафілококи, стрептококи, дріжджі, плісеневі гриби.
У порожнині рота і горла зустрічаються аеробні та факультативно анаеробні організми. Treponema dentium, Candida albicans, Actinomyces israelii. На поверхні язика – Streptococcus salivarius.
У горлі знаходяться мікрококи, пневмококки, лактобацили, представники родів Bacteroides, Spirillium. Кількісний і видовий склад мікробів порожнини рота залежить від виду харчування і віку.
У порожнині носа завжди присутні мікрококи, стафілококи, стрептококи, диплококи, дифтероїди, капсульні грам негативні бактерії, мікоплазми та аденовіруси.
Бронхіоли і альвеоли не містять мікроорганізмів і практично стерильні. У носоглотці мікрофлора бідніша, оскільки осівши, м.о. гинуть під дією речовин слизу, муцину і лізоциму.
У стравоході міститься мало м.о.:стафілококи, палички дифтерії, деякі молочнокислі бактерії та дріжджі. У шлунку: сарцини, дріжджі, спороносні палички. Розмноження м.о. неможливе у зв’язку з кислотністю шлунку.
Порожнина дванадцятипалої кишки у нормі є стерильною. Іноді виявляються гриби і Streptococcus faecalis.
У тонкому відділі кишечнику можуть знаходитись ентерококи, молкислі бактерії, клостридії, сарцини і гриби.
У товстому кишечнику і прямій кишці м.о. дуже багато: анаеробні біфідобактерії та бактероїди: кишкова паличка, лактобацили, ентерококи.
50. Охарактеризуйте вплив різних типів ел.Магнітного випромінювання на життєдіяльність м.О.
Радіоактивне випромінювання вилучають радіоактивні речо¬вини. До них відносять а-променї (високошвидкісні ядра гелію), (^-промені або катодні промені (високошвидкісні електрони) і у-промені (короткохвильові рентгенівські промені), що відрізняються один від одного природою і властивостями, зокрема, здатністю про¬никати через різні речовини. Під впливом радіоактивного випромі¬нювання у мікроорганізмів порушується обмін речовин у клітинах, руйнуються молекулярні структури і ферменти. Ефективність дії залежить від дози опромінення. Дуже малі дози радіоактивних променів і короткочасна їх дія прискорюють ріст мікроорганізмів. активізують життєдіяльність, тобто мають стимулюючий ефект. За стійкістю до радіоактивного випромінювання А. Кудряшова поділяє мікроорганізми на групи: радіочутливі - з летальною дозою до 5 КГр, відносно радіостійкі - до 10 КГр, мезорадІостІйкІ -до 15 КГр, радіостійкі - до 20 КГр і високорадіостійкї - більше 20 КГр. Радіостійкість деяких видів мікроорганізмів наведена у табл. 6. Найбільш чутливими до радіоактивних променів є психрофільні та грамвід'ємні бактерії - збудники псування м'ясних і рибних продуктів. Високу радіостійкість мають мікрококи (особливо до у-променів), спори бактерій і грибів та віруси. Ураження мікро¬організмів радіоактивними променями залежить від дози опромінення за одиницю часу, віку клітин, температури, складу середовища. Деякі мікроорганізми здатні відновлювати життєздатність після радіо¬активного випромінювання.
Видиме світло (380-800 нм) на більшість мікроорганізмів діє згубно. У деяких плісеневих грибів у темноті добре розвивається міцелій, а спори не утворюються. Світло необхідне тільки фото-синтезуючим мікроорганізмам. Вони поглинають його і перетво¬рюють світлову енергію у хімічну, яку використовують для синтезу окремих компонентів клітини. Інфрачервоні промені негативно діють на мікроорганізми при обробці ними харчових продуктів, оскільки їхня енергія перетво¬рюється у теплову.