- •Характерні відмінності клітинної будови прокаріотичних та еукаріотичних мікроорганізмів. Ключові відмінності органел та органоїдів клітин мікроорганізмів.
- •Основні типи співіснування мікроорг. Та приклади їх використання у виробництві і зберіганні харч продуктів.
- •Таксони мікроорганізмів – визначення, відмітні ознаки та правила утворення назв основних таксонів прокаріотичних мікроорганізмів. Засади спрощеної класифікації еубактерій.
- •Таксономія мікроскопічних грибів, відмітні таксономічні ознаки та правила утворення назв основних таксонів грибів. Відмітні ообливості класів мікроміцетів.
- •Класифікація прокаріотів згідно “Визначника бактерій Берджі”, перелік морфологічних ознак, покладених в їх основу.
- •Засадничі ознаки фенотипової ідентифікації мікроорганізмів, їх коротка характеристика.
- •Засадничі ознаки філогенетичної ідентифікації мікроорганізмів, їх коротка характеристика.
- •Розмір мікроорганізмів – характерні розміри клітин мікроорганізмів різних типів, вплив розмірів клітин на життєдіяльність мікроорг.
- •Охарактеризуйте будову вірусів. Опишіть процес розвитку вірусного тіла.Надайте характеристику практичного та характеристику вірусів.
- •Характеристика систематики та спрощена класифікація дріжджів, їх практичне значення у виробництві та обігу харчових продуктів.
- •Форми спокою еубактерій. Причини і хід спороутворення еубактерій. Практичне значення цього процесу у мікробіології споживних товарів.
- •Характеристика способів розмноження еубактерій та вірусів.
- •Характеристика основних способів розмноження мікроміцетів.
- •Особливості хімічного складу мікроорганізмів. Роль макро- та мікронутрієнтів у життєдіяльності мікроорганізмів.
- •Характеристика ознак метаболізму мікроорганізмів.
- •Наведіть класифікацію мікроорганізмів за потребами у поживних речовинах та за джерелами енергії.
- •19. Класифікація ферментів мікроорганізмів за основними ознаками субстратної активності та специфічності.
- •Роль ферментів у метаболізмі мікроорганізмів. Показники ефективності мікробних ферментів.
- •Назвіть основні види енергетичних процесів, характерних для прокаріотів та міксоміцетів. Надайте порівняльну оцінку їх енергетичної ефективності та охарактеризуйте їх протікання.
- •23. Основні шляхи катаболічного перетворення глюкози та порівняльна характеристика їх енергетичної ефективності. Охарактеризуйте послідовність гліколізу.
- •24. Охарактеризуйте основні закономірності перетворення ліпідів мікроорганізмами та їх роль у формуванні споживних властивостей харчових продуктів.
- •26. Охарактеризуйте основні закономірності перетворення вуглеводів мікроорганізмами та їх роль у формуванні споживних властивостей харчових продуктів.
- •Превращение углеводов в анаэробных условиях (процессы брожения)
- •Превращение углеводов в аэробных условиях путем неполного окисления
- •27. Охарактеризуйте процес розвитку колонії мікроорганізмів Назвіть основні способи підрахунку кількості мікроорганізмів та кількісні показники мікрофлори споживних товарів.
- •29. Надайте х-ку основних закономірностей протікання типового дріжджового бродіння спиртового бродіння та опишіть його роль і використання у промисловості та обігу споживних товарів
- •30. Умови нетипового дріжджового спиртового бродіння та наведіть приклади нетипового бродіння.
- •33. Охарактеризуйте основні закономірності протікання молочнокислого бродіння різних типів.
- •34.Охарактеризуйте роль та способи використання збудників молочнокислого бродіння у промисловості. Дайте визначення та основні озники пробіотиків,наведіть приклади пробіотичних мікроорганізмів .
- •38.Надайте характеристику процесу протікання та збудників нітрифікації і денітрифікацій. Зазначте їх господарське значення.
- •39. Характеристика сульфатредукувальних бактерій, процес відновлення сульфатів та сульфітів, господарське значення цих процесів.
- •40. Основні закономірності мікробної деструкції целюлози та пектинових речовин. Їх роль у формуванні споживних властивостей чи псуванні товарів.
- •41. Властивості біоплівок мікроорганізмів та їх роль у динаміці мікрофлори у довкіллі і виробництві та обігу споживних товарів.
- •42. Охарактеризуйте процес мікробіологічного розкладу білків та зазначте його господарське значення.
- •43. Назвіть та охарактеризуйте основні види мутацій мікроорганізмів та зазначте чинники її виникнення.
- •44.Дайте визначення екосистеми та екологічної ніші, автохтонів та алохтонів, схарактеризуйте основні типи симбіотичних асоціацій мікроорганізмів.
- •47. Охарактеризуйте закономірності формування якісного складу мікроорганізмів повітр. Наведіть основні способи знезараження повітря від мікроорганізмів, використовування помисловості.
- •49. Охарактеризуйте особливості складу нормальної мікрофлори здорової людини.
- •50. Охарактеризуйте вплив різних типів ел.Магнітного випромінювання на життєдіяльність м.О.
- •51. Вплив температури на життєдіяльність мікроорганізмів. Опишіть способи теплової та холодильної обробки харчових продуктів з метою пригнічення чи припинення життєдіяльності м.О.
- •52.Ультразвук та тиск. Їх використання в харч п-ті
- •53. Вплив акт кислотності та окисно-відновного потенціалуьна жит.М-ів і їх використання в харчовій промисловості.
- •54. Вплив осмотичного тиску та акт води на життєд м-ів і їх використання в харчовій промисловості.
- •55. Вплив кисню на життєд м-ів та їх адаптація до токсичного впливу кисню
- •56. Опишіть основні властивості антибіотиків, охарактеризуйте їх вплив на життєдіяльність мікроорганізмів і використання у харчовій промисловості.
- •57. Назвіть класифікацію та надайте характеристику основних властивостей бактеріоцидів,використовуваних для гальмування мікробіологічних процесів у харчових продуктах.
- •58. Зазначте основні антисептики хімічного походження, які використовуються як дизенфіканти у промисловості та торгівлі. Охарактеризуйте механізм їх антимікробної дії.
- •59. Зазначте основні антисептики хімічного походження, які використовуються як консерванти у харчовій промисловості. Охарактеризуйте способи їх використання та механізм антимікробної дії.
- •60. Охврактеризуйте поняття патогенність та вірулентність мікроорганізмів. Опишіть основні механізми і показники вірулентності мікроорганізмів.
- •61. Дайте визначення терміну імунітет, опишіть класифікацію та характерні ознаки основних його видів
- •62. Характеристика матеріальних носіїв патогенності мікроорганізмів. Ключові відмінності прояву патогенності вірусів, бактерій та мікроміцетів.
- •64.Класифікація харчових захворювань мікробної етіології. Охарактеризуйте ключові відмінності харчових отруєнь та інфекцій.
- •65. Назвіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та способи знищення основних збудників харчових стафілококових токсикозів.
- •66. Назвіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та способи знищення основних збудників харчових клостридіальних токсикозів.
- •70. Вкажіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та способи профілактики і знищення основних збудників токсикоінфекцій, зумовлених ентерококами та бактеріями роду Vibrio
- •71. Охарактеризуйте джерела збудників, шляхи передачі та способи профілактики харчових сальмонельоз.
- •72. Вкажіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та засоби знищення основних збудників бактеріальних харчових інфекцій.
- •73. Вкажіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та засоби знищення основних збудників вірусних харчових інфекцій.
- •75.Охарактеризуйте нормативні показники мікроб безпечності спож товарів. Назвіть первинні нормативні документ, в яких нормуються мікробіологічні показники споживчих товарів.
- •76. Надайте характеристику мікробіологічного псування овочів.-збудники хворб основних груп овощів та бульбаплодів, способи гальмування мікробіологічних процесів.
- •77. Надайте характеристику мікробіологічного псування плодів та ягід.-збудники хворб основних груп плодів та ягід, способи гальмування мікробіологічних процесів.
- •78. Охарактеризуйте мікробіологічні процеси формування споживних властивостей та динаміку мікрофлори ферментативних плодів та овочів
- •79. Вплив мікрофлори продовольчої сировини та повторного забруднення на формування безпечності харчових продуктів
- •80. Охарактеризуйте мікробіологічні процеси формування споживних властивостей хлібобулочних та борошняних кондитерських виробів опишіть мікробіологічні процеси їх псування.
- •81.Охарактеризйте особливості епіфітної мікрофлори зерна. Надайте характеристику протікання післязбиральних мікробіологічних процесів у зерні при зберіганні
- •82. Застосування м-ів у виробництві напоїв бродіння та роль мікроорганізмів у їх псуванні при зберіганні
- •84.Склад та причини збереження залишкової мікрофлори різних груп консервів. Мікробіологічні показники безпечності консервів.
- •86.Чисті культури мікроорганізмі
- •88. Наведіть склад заквасок та опишіть характерні особливості протікання мікробіологічних процесів формування споживних властивостей твердих і мяких сичугових сирів.
- •89. Причини виникнення та способи профілактики чи усунення дефектів сирів мікробіологічного характеру.
- •91.Назвіть основні дефекти молока та кисло мол напоїв мікробіологічного походження, зазначте причини їх утворення та можливі способи усунення.
- •92. Особливості мікрофлори молока-сировини. Прямі та опосередковані критерії мікробіологічної чистоти молока-сировини. Способи зменшення мікробіологічного забруднення молока-сировини.
- •94. Особливості формування мяса забійних тварин. Вплив фізіологічного стану, вгодованості, умов забою та ауто ферментних процесів на динаміку мікрофлори мяса.
- •96. Характеристика складу та динаміки мікрофлори живої, свіжої, охолодженої та мороженої риби.
- •97. Охарактеризуйие захворювання риби – збудники,знезараження та небезпека для здоровя людини.
- •98. Міклофлора копченої,вяленої та сушеної риби
- •99. Мікрофлора солоної риби. Мікробіологічні дефекти солоної риби.
- •100. Надайте характеристику основних закономірностей формування та мікрофлори молюсків та ракоподібних.
- •101. Мариновані харч продукти
- •102. Мікрофлора і дефекти яєць
- •103.Характеристика мікрофлори та мікробіологічних процесів псування крохмалю, цукру і цукристих кондитерських виробів. Характеристика мікрофлори фпуктово-ягідних кондитерських виробів та меду.
- •104. Мікрофлора та безпечність парфумерно-косметичних в-ів
- •105. Мікрофлора текстильних та шкіряних в-ів.
- •106. Мікробіологічне псування полімерних мат та гум в-ів
- •107. Міклофлора та псування асфальту і паливно-мастильних матеріалів. Мікробіолог псування лакофарбових м-ів
- •108. Мікрофлора паперових в-ів
- •109.Способи підвищення стійкості матеріалів та готових виробів непродовольчої групи товарів до впливу мікроорганізмів.
- •110. Роль мікроорганізмів у природньому кругообігу речовин
38.Надайте характеристику процесу протікання та збудників нітрифікації і денітрифікацій. Зазначте їх господарське значення.
Нітрифікація-це процес окиснення амонійних солей до азот кислих.Збудники-нітрифікувальні бактерії.Можуть розвиватись тільки у мінеральних середовищах,хемотрофи, живуть у грунтах,природних водоймищах,збагачують їх нітритами – кращими джерелами азотистої поживи для рослин.Перша фаза проходить за участі нітроз них бактерій роду Nitrosomonas-округлі,з довгими джгутиками,без спор:2NH3+3O2=2HNO3+2H2O+158ккал.Друга фаза за участю нітратних бактерій Nitrobacter-дрібні,нерухливі,безспорові палички:2НNO2+O2=2HNO3+48ккал.
Денітрифікація-це відновлення нітратів до молекулярного азоту. Бактерії-збудників називають денітрифікувальними,представниками є Bact.denitrificans,Bact.fluorescens-невеликі, нерухливі, неспороутворюючі спори.Щоб перевірити здатність до денітрифікації чистих культур бактерій,їх вирощують з на середовищі,в якому є нітрат,додають розчин крохмалю та йодистого калію:2HNO2+2KI=2KNO2+I2+H2синє забарвлення. У харчовій промисловості відновлення нітратів до нітритів відбувається виготовленні ковбасних виробів для надання рожевого забарвлення. Також має місце у засоленні мяса,шинки,фаршу. Денітрифікуючі бактерії є шкідниками у с/г,оскільки завдають шкоди родючості грунту, розкладаючи солі азотної к-ти до вільного азоту,який не може засвоюватися рослинами.
39. Характеристика сульфатредукувальних бактерій, процес відновлення сульфатів та сульфітів, господарське значення цих процесів.
Сульфатредуцирующие бактерии - это физиологическая группа, для которой характерна способность к образованию сероводо рода из сульфата Донорами водорода служат простые низкомолекулярные соединения, образующиеся при анаэробном разложении биомассы, главным образом целлюлозы: лактат, ацетат, пропионат, бутират, формиат, этанол, высшие жирные кислоты и молекулярный водород. По степени усвоения органических кислот различают две группы сульфатредуцирующих бактерий:
1. Бактерии, относящиеся к первой группе, окисляют донор водорода не полностью и выделяют уксусную кислоту. Таковы виды спорообразующего рода Desulfotomaculum (D. nigrificans, D. orientisи D. ruminis) и неспорообразующего рода Desulfovibrio (D. vulgaris, D. desulfuricans, D. gigas, D.thermophilus и другие).
2. Вторая группа включает роды и виды, часть которых может расти, используя спирты, ацетат, высшие жирные кислоты или бензоат, а другие способны даже к хемоавтотрофному росту в присутствии водорода и формиата. К этой группе относятся спорообразователи (Desulfotomaculumacetoxidans), а также неспорообразующие палочки (Desulfobacter), кокки (Desulfococcus), сарцины(Desulfosarcina), нитевидные формы, передвигающиеся путем скольжения (Desulfonema), и некоторые другие бактерии.
Восстановление сульфата. Почти все бактерии, грибы и зеленые рас тения способны использовать в качестве источника серы сульфат. Они получают сульфид, необходимый для синтеза серусодержащих аминокислот, путем «ассимиляционной сульфатредукции». Первая реакция на этом пути является общей как для диссимиляционного, так и для асси миляционного восстановления сульфата. Далее при диссимиляционной сульфатредукции происходит прямое восстановление активированного сульфата, а при ассимиляционной следует еще одна реакция активации. Восстановление сульфата в клетке начинается с его активации, на кото рую непосредственно затрачивается энергия АТР; с помощью АТР-сульфурилазы (сульфатаденилтрансферазы) дифосфатный остаток АТР обменивается на сульфат:
Восстановление сульфита до сульфида происходит, видимо, у разных бактерий по-разному. С помощью сульфитредуктазы сульфит прямо восстанавливается до сульфида (на что затрачивается 6 электронов) без образования промежуточных продуктов. В такого рода восстановлении как и в ассимиляционной сульфитредукции - участвуют, по-види мому, железопорфириновые соединения (десульфовиридин, десульфору-бидин). Второй механизм состоит в последовательном трехступенчатом восстановлении сульфита с образованием промежуточных продуктов, таких как тритионат и тиосульфат (рис. 9.3). Предполагается, что элек троны для восстановления сульфита доставляются цитохромами (у од них бактерий -цитохромом b, у других-цитохромом с).
роль сульфатредуцирующих бактерий в природе. Сульфатредуцирующие бактерии встречаются главным образом в серо водородном иле, где органические вещества подвергаются анаэробному разложению. Эти бактерии, по-видимому, специально приспособлены к использованию продуктов неполного разложения углеводов-таких веществ, как жирные кислоты, гидроксикислоты, спирты и водород. Ос новную массу образующегося в природе сероводорода следует считать конечным продуктом сульфатного дыхания. Загрязненные воды содер жат от 104 до 106 сульфатредуцирующих бактерий на 1 мл, а сероводо родный ил-до 107.
Большинство разрабатываемых месторождений серы (например, в Те хасе, Луизиане и Мексике) имеет невулканическое происхождение; это отложения биогенной серы прошлых геологических эпох. Путем восста новления сульфатов морской воды за счет органических отходов (сточных вод) с помощью сульфатредуцирующих бактерий можно полу чать сероводород, а следовательно, и серу.
Большое экономическое значение имеет косвенный результат жизне деятельности сульфатредуцирующих бактерий (например, Desulfovib-rio) - анаэробная коррозия железа. Во влажной среде ионизация желе за может происходить и в анаэробных условиях: