9.3. Порядок виконання роботи

9.3.1. Досліджується схема, приведена на рис. 9.1. Проводиться дослід із встановлення залежності між струмом в навантаженні і напругою на ньому. Для цього за допомогою потенціометра змінюється опір навантаження від мінімального значення, яке відповідає максимально допустимому струму транзистора, до максимального, при якому буде порушена умова стабілізації напруги. Заміряються відповідні значення струму і напруги. За отриманими результатами будується графік залежності напруги на навантаженні від величини струму і встановлюються точки, в яких порушується режим стабілізації.

9.3.2. Проводиться дослід по визначенню залежності вихідної напруги від зміни вхідної напруги живлення. Така залежність встановлюється для декількох значень струму навантаження.

9.3.3. Досліджується схема, що приведена на рис. 9.2. Проводиться дослід із вивчення зовнішньої характеристики стабілізатора напруги. Діапазон зміни опору навантаження обмежується максимально-допустимим значенням струму регулюючого транзистора. При проведенні досліду записуються показання всіх вимірювальних приладів для послідуючого аналізу залежностей між параметрами, які вимірюються.

9.3.4. Досліджуються схеми стабілізаторів струму. Проводяться досліди із встановлення залежності струму в навантаженні від величини опору навантаження, а також встановлюється експериментальна залежність між зміною струму в навантаженні і зміною напруги, що подається на схему стабілізатора струму.

9.4. Вимоги до звіту

9.4.1. Привести результати проведених дослідів.

9.4.2. Побудувати графіки отриманих залежностей.

9.4.3. Обчислити коефіцієнти стабілізації напруги і струму, а також коефіцієнти фільтрації гармонік вхідної напруги.

9.4.4. Привести пояснення отриманим результатам.

9.4.5. Привести рекомендації щодо підвищення коефіцієнта стабілізації.

9.5. Завдання до самотестування і атестації

9.5.1. Пояснити, які з реальних параметрів транзистора обмежують діапазон зміни величини навантаження.

9.5.2. Запропонувати шляхи підвищення коефіцієнта стабілізації напруги в схемі (рис. 9.2).

9.5.3. Запропонувати шляхи підвищення коефіцієнта фільтрації змінної складової вхідної напруги в схемі стабілізатора напруги (рис. 9.2).

9.5.4. Розробити і обґрунтувати структурну схему стабілізатора напруги (рис. 9.2).

9.5.5. Обґрунтувати залежність характеристики “вхід-вихід” стабілізатора напруги, починаючи з нуля вольт.

9.5.6. Пояснити, від яких параметрів транзисторів залежить коефіцієнт стабілізації струму в схемі (рис. 9.3).

9.5.7. Дати порівняльну характеристику схемам стабілізації напруги.

9.6. Додаток

Таблиця варіантів до схем, що приведені на рис. 9.1, рис. 9.2, рис. 9.3.

Номер варіанту	UСТ, В	Еm, В	R2, Ом (Рис.9.1)	R5, Ом (Рис.9.2)	R2, Ом (Рис.9.3)
1	5	10	100	100	10
2	6	12	400	400	20
3	7	14	700	700	40
4	8	16	1200	1200	60
5	9	18	1500	1500	80
6	5	12	200	200	10
7	6	14	500	500	20
8	7	16	800	800	40
9	8	18	1000	1000	60
10	9	20	1800	1800	80
11	5	12	300	300	20
12	6	16	1100	1100	400
13	7	18	1300	1300	60
14	8	19	1800	1800	80
15	9	20	2000	2000	100