10.4. Вимоги до звіту

10.4.1. Привести результати проведених дослідів, результати Фур’є-аналізу вихідної напруги для кожної з досліджених схем, осцилограми вихідної напруги.

10.4.2. Побудувати залежності “вхід-вихід” для кожної із схем, зовнішню характеристику підсилювача, його частотну характеристику і залежність величини коефіцієнта гармонік від величини вихідного сигналу.

10.4.3. Усі отримані результати повинні мати необхідні пояснення і обґрунтування.

10.5. Завдання до самотестування і атестації

10.5.1. Пояснити, у чому полягає суть режиму класу В.

10.5.2. Пояснити переваги двотактного підсилювача перед однотактним.

10.5.3. Які переваги дає режим класу АВ?

10.5.4. Привести різні типи схем двотактних підсилювачів на однотипних і комплементарних транзисторах, з однополярним і двополярним живленням і обґрунтувати їх позитивні сторони і недоліки.

10.5.5. Пояснити необхідність фазоінверсного каскаду.

10.5.6. Пояснити, чи є повністю симетричними виходи фазоінверсного каскаду. Обґрунтувати своє пояснення.

10.5.7. У чому полягають недоліки підсилювача, який працює у режимі класу АВ?

10.5.8. Для кожної з досліджених схем обґрунтувати можливість їх роботи у режимі короткого замикання; у режимі холостого ходу.

10.6. Додаток

Таблиця варіантів до схем лабораторної роботи.

Номер варіанту	Тип транзистора
1	MMBR571
2	MMBR901
3	2N2714
4	2N3390
5	2N4410
6	2N5223
7	2N2712
8	T122
9	T501
10	ВС107ВР
11	2N3702
12	2N4291
13	MPS3702
14	T309
15	T396

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11

Дослідження схем диференційних підсилювачів

на транзисторах

11.1. Мета роботи

Вивчення особливостей роботи і характеристик диференційних підсилювачів на транзисторах.

11.2. Використання пакету ЕWВ для виконання роботи

Диференійний підсилювач є одним з основних каскадів операційного підсилювача, який буде розглядатися в наступних роботах. Найпростіший диференційний підсилювач, що приведен на рис. 11.1, складається з двох однакових плечей, кожне з яких містить транзистор та опір навантаження. Вихідний сигнал знімається між точок 1 і 2, як різниця вхідних сигналів U1 і U2. Найважливішими параметрами диференційного підсилювача є коєфіціент підсилення диференційної складової сигнала та коєфіціент заглушення синфазної складової, які залежать від вхідного опору.

Для дослідження характеристик диференційного підсилювача у лабораторній роботі використовується схема підсилювача зі струмовим дзеркалом в якості навантаження (рис. 11.2).

Аналізуючи цю схему можна обчислити вхідний і вихідний опір підсилювача, а також виділити синфазні, протифазні і парафазні складові вхідного сигналу. Вихідна характеристика аналізується за допомогою осцилографа.