Завдання

1.Напишіть структурні формули ізомерних спиртів з молекулярною формулою С₄Н₉ОН й дайте їм назви за систематичною номенклатурою.

2.Складіть рівняння реакцій отримання 2-метил-2-бутанолу усіма звісними Вам способами.

3.Чому 2,4-динитрофенол володіє більш кислим характером у порівнянні з фенолом?

4.Як буде реагувати фенол й бензиловий спирт із наступними речовинами:

а) водним розчином гідроксиду натрію;

б) металевим натрієм;

в) бром воднем;

г) оцтовою кислотою (у присутності сірчаної кислоти);

д) ацетилхлоридом;

хлоридом заліза (ІІІ)?

Напишіть рівняння реакцій.

5.Встановіть будову й назву речовини складу С₇Н₈О, якщо вона :

а) розчиняється у лугах;

б) дає забарвлення з хлоридом заліза (ІІІ);

в) метилується диметилсульфатом у лужному середовищі.

При окисленні продукту метилування утворюється п-метоксибензойна кислота.

Контрольні питання

1 Класифікація спиртів і фенолів.

2 Номенклатура спиртів і фенолів.

3 Будова та властивості спиртів і фенолів.

4 Поширення в природі та способи добування спиртів і фенолів.

5 Біологічне та сільськогосподарське значення спиртів і фенолів.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

ТЕМА: ОКСОСПОЛУКИ: АЛЬДЕГІДИ, КЕТОНИ, ХІНОНИ.

Мета роботи: ознайомитися з номенклатурою, класифікацією, будовою та основними фізичними та хімічними властивостями оксосполук. Навчитися писати структурні формули та рівняння реакції.

ХІД РОБОТИ

ДОСЛІД 1 Реакція срібного дзеркала.

Пробірку миють содою, споліскують водою. Повторно миють концентрованим розчином гідроксиду натрію, споліскують водопровідною водою, а потім дистильованою водою. У пробірку наливають розчин нітрату срібла об’ємом 0,5 мл і стільки саме розчину гідроксиду натрію. У реакційну суміш добавляють по краплях гідроксид амонію до повного розчинення осаду. Розчин стає прозорим.

До добутого аміачного розчину оксиду срібла добавляють формалін об’ємом 0,5 – 1 мл. Суміш обережно нагрівають на спиртівці, не доводячи до кипіння. Спостерігають утворення дзеркальної поверхні – на стінках пробірки відкладається металічне срібло.

ДОСЛІД 2 Окислення альдегідів гідроксидом міді (ІІ).

У пробірку наливають сульфат міді (ІІ) об’ємом 0,5 мл, добавляють гідроксид натрію об’ємом 1 – 2 мл. Вміст пробірки збовтують. Випадає голубий осад гідроксиду міді (ІІ). До добутого осаду добавляють формалін об’ємом 1 – 1,5 мл і нагрівають. Випадає цегляно-червоний осад оксиду міді (І).

ДОСЛІД 3 Кольорова реакція на альдегіди.

У пробірку наливають формалін об’ємом 0,5 мл, а потім воду об’ємом 2 – 3 мл. Через кілька секунд розчин набуває рожевого забарвлення. Це характерна реакція на альдегіди.

ДОСЛІД 4 Окислення альдегідів перманганатом калію.

У пробірку наливають формальдегід об’ємом 1 мл, розчин перманганату калію об’ємом 0,5 мл та розчин сірчаної кислоти об’ємом 0,5 мл. Вміст пробірки енергійно збовтують. Розчин перманганату калію знебарвлюється.

О О

5 Н – С + 2КМnО₄ + 3Н₂SО₄ = 5Н – С + 2МnSО₄ + К₂SО₄ + 3Н₂О

Н ОН

ДОСЛІД 5 Кольорова реакція на ацетон.

У пробірку наливають розчин йоду в йодиді калію об’ємом 0,5 мл і стільки саме розчину гідроксиду натрію. Розчин знебарвлюється. До знебарвленого розчину добавляють 3 – 4 краплі ацетону. Спостерігають випадання жовтого осаду з характерним запахом йодоформу.