31. Чинники формування безробіття (Качан)

Безробiття становить макроекономiчну проблему, оскiльки чинники, якi на нього впливають, є передусiм економiчнi, а саме:

• структурні зрушення в економiцi, якi призводять до масштабних змiн у структуpi й кiлькостi попиту на робочу силу i мають особливо тяжкі наслiдки в перiоди стагнацiї або зниження ділової активностi;

• зниження темпів економічного розвитку, що спричинюються до зменшення кiлькостi робочих мiсць, порушення збалансованості чисельності працiвникiв з кiлькiстю робочих мiсць;

• недостатнiй сукупний попит;

• iнфляцiя, яка виявляється в скороченнi капiтальних вкладів (зменшення iнвестицiй призводить до скорочення виробництва, а отже, i зайнятостi), а також у зниженнi реальних доходiв населення, що зумовлює збiльшення пропонування робочої сили за умови зниження попиту на неї;

• спiввiдношення цiн на фактори виробництва, яке веде до переважання працеощадних технологiй;

• сезоннi коливання виробництва, якi викликають змiни в попитi на робочу силу;

• НТП, наслiдки якого посилюють безробiття через комплексний вплив, котрий виявляється, по-перше, у впровадженнi праце ощадних технологiй, автоматизацiї виробництва, що витискає велику кiлькiсть неквалiфiкованої працi; по-друге, в ускладненнi виробництва, що неминуче спричинюється до спецiалiзацiї, а отже, збiльшення структурних

диспропорцiй мiж попитом i пропонуванням робочої сили.

Соцiальнi чинники:

• недосконале трудове законодавство як результат компромісу мiж вимогами працiвникiв i профспiлок, з одного боку, i державою — з другого, посилює негнучкiсть ринку працi, призводить до скорочення попиту на живу працю в пiдприємцiв, зменшуючи її питому вагу;

• трансфертнi платежi, що впливають як на зниження, так i на пiдвищення безробiття;

• недостатня професiйна i територiальна мобiльнiсть робочої сили;

• недостатнiй розвиток програм зайнятостi;

• низький piвeнь i статус системи освiти, професiйної пiдготовки i

перепiдготовки;

• брак iнформацiї про вiльнi робочi мiсця;

• низька економiчна активнiсть рiзних груп населення.

Демографічні чинники:

• зміни в чисельності населення;

• змiни статево-вікової структури.

Наведенi фактори не вичерпують складностi причинно-наслiдкових залежностей безробiття i це тiльки найпоширенiшi її пояснения.

Безробiття як результат трансформацiї всієї економiчної системи, соціальних і політичних перетворень – це, певною мірою, новий для вiтчизняної статистики об'єкт, i цим пояснюється складнiсть його вивчення.

32. Показники зайнятості та безробіття.

Для вибору найефективніших методів управління такими соціально економічними явищами як зайнятість та безробіття, а також, для правильної їхньої характеристики, важливе значення має адекватне їх оцінювання. Безробіття та зайнятість – явища дуже складні й багатоаспектні, тому характеризувати їх потрібно з різних сторін і різноманітними показниками.

Основні показники названих соціально-економічних явищ можна поділити на дві групи:

1) абсолютні, які відображають розміри, обсяг зайнятості й безробіття, відображаючи чисельність відповідно зайнятих і безробітних;

2) відносні, які показують рівень поширеності в суспільстві певного явища, відображаючи частку відповідної категорії відносно усього (або певної більшої категорії) населення.

Ці групи показників можуть розраховуватися для усього населення країни, для певних його територій (областей, міст, районів), для певних груп населення за різними ознаками ( місцем проживання, віковими групами, рівнем освіти і т. ін.). Однак назви, методика побудови і застосування цих показників мають бути стандартизованими і однозначно зрозумілими.

Чисельність економічно активного населення (Ч ) — це абсолютний показник економічної активності, що відображає її розміри. Цей показ­ник кількісно відображає трудовий потенціал населення країни. Однак, мало що можна сказати про економічну активність населення країни , оперуючи лише цим одним показником. Для оцінки економічної активності важливо знати, як змінюється цей показник в динаміці, наскільки він великий чи малий стосовно усього населення країни. Для цього застосовуються відносні показники.

Рівень економічної активності населення (Ре.а.н.) — це віднос­ний її показник, який відображає її "популярність" порівняно з іншими видами активності (неактивності). Він розраховується як відношення чисельності економічно активного населення (Че.а.н.) до загальної чисельності населення віком 15—70 років (Ч(15-70) .)

(Ре.а.н.)= Че.а.н. : Ч(15-70) • 100 %

Чисельність зайнятих (Ч) — це абсолютний показник зайня­тості населення економічною діяльністю, що показує її розмі­ри. Цей показник відображає кількісно вигідний трудовий потенціал населення. Але, щоб ефективніше оцінити зай­нятість населення, цей показник необхідно проаналізувати в динаміці та порівняти його з чисельністю дорослого населення. Для цього застосовуються відносні показники зайнятості.

Рівень зайнятості (P) — це відносний її показник, який показує її поширеність серед дорослих людей. Він розраховується як відношення чисельності зайнятого населення (Чд) до загальної чи­сельності населення віком 15—70 років (Ч ):

P= Чд : Ч(15-70) • 100 %

Чисельність безробітних (Чб) — це абсолютний показник без­робіття, що відображає його розміри. Цей показник важливий і сам по тобі, оскільки він засвідчує, скільки людей в певний період на повній території не мають оплачуваної роботи, яку вони можуть і хочуть виконувати. Відповідно він дає інформацію про те, скільки не вистачає робочих місць, скільки людей потребують соціальної підтримки і допомоги з працевлаштування. Однак для оцінки безробіття також дуже важливо знати, як змінюється цей показ­ник стосовно минулих періодів, а також наскільки це негативне явище поширене в суспільстві. Для цього застосовуються відносні показники безробіття.

Рівень безробіття (Р6) — це відносний показник безробіття, який показує його поширеність серед економічно активного населення. Він розраховується як відношення чисельності безробітно­го населення (Ч6) до чисельності економічно активного населен­ня (Ч ):

Рб=Чб : Ч • 100 %

Аналіз економічних показників дає можливість оцінити втрати від неповного використання ресурсів праці внаслідок безробіття.

Зменшення таких категорій населення як чисельність економічно активного і зай­нятого населення (а також рівні економічної активності та зайня­тості), означає зменшення ресурсів для праці, тобто це є небажаною тенденцією для економіки країни.

Зменшення кількості безробітних і рівня безробіття означають економічне покращання си­туації на ринку праці.

Розглянуті вище основні абсо­лютні і відносні показники економічної активності, зайнятості та безробіття населення можна розраховувати не лише для усього населення країни, але й для будь-якої частини, категорії населення, регіону країни.