43.Роль та значення митної квоти в регулюванні міжнародної торгівлі;

Квотування - це визначення контингенту (обсягу) товарів, які підлягають експорту-імпорту. За напрямом дії квоти поділяються на:

експортні квоти, тобто ті, що вводяться у відповідності до міжнародних угод і визначають частку кожної країни в загальному експорті певного товару (скажімо, експорт нафти з країн ОПЕК, експорт зерна з країн Європейського союзу), або урядом країни для відвернення вивозу товарів, дефіцитних на внутрішньому ринку (вивезення нафтопродуктів з України);

імпортні квоти, тобто ті, що вводяться національним урядом для захисту вітчизняних виробників, досягнення збалансованості торгового балансу, регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку, а також у відповідь на дискримінаційну торгову політику інших держав.

За рівнем охоплення квоти поділяються на глобальні та індивідуальні. Глобальна квота встановлюється на експорт або імпорт певного товару на певний період часу незалежно від того, з якої країни Цей товар імпортується чи в яку країну експортується. Ця квота спрямована на забезпечення певного рівня внутрішнього споживання. Індивідуальна квота - це встановлення в межах глобальної квоти певної частки (квоти) кожної країни, що експортує чи імпортує товар.

44.Механізм впливу мита та митної квоти на економіку країни.

Питання 45,46,58.

45. Економічна роль імпортного тарифу. Вплив імпортного тарифу на економіку «малої країни»;

Економічна роль митного тарифу пов’язана насамперед з тим, що, впливаючи на ціну товару та відмежовуючи національний ринок від світового, підвищуючи рівень цін на товари, мито активно впливає на конкурентоспроможність товару, що, у свою чергу, позначається на рівні накопичення капіталу, темпах розвитку, нормах прибутку в окремих галузях економіки, нівелюючи різницю, яка склалася в міжнародних і національних умовах виробництва.

На рис. графічно проілюстровано наслідки від введення імпортного тарифу на ввезені товари. Так, за ціною 90 дол. імпортери готові реалізувати на внутрішньому ринку товар. Отже, нова ціна товару, становитиме 90 дол., тобто буде вищою за світову ціну (80 дол.), що сприятиме зростанню вітчизняного виробництва. Імпортний тариф забезпечує захист ринку, надаючи змогу вітчизняним фірмам виробляти продукцію з граничними витратами, які перевищують світову ціну. Таким чином, з точки зору виробництва імпортний тариф дискримінує іноземців на користь вітчизняних виробників. Він діє подібно до субсидій вітчизняним виробникам товарів.

У результаті запровадження імпортного тарифу попит на даний товар на національному ринку знизиться з Qd до Qd1 і становитиме 60 одиниць товару. Вітчизняне виробництво збільшиться з Qs до Qs1 Імпорт відповідно зменшиться. Щодо попиту дана ціна змушує споживачів скорочувати свої витрати на купівлю імпортних товарів, надаючи перевагу товарам національного виробництва, оскільки вони будуть дешевші. Попит падає з Qd до Qd, споживання змішується вздовж кривої попиту від точки G до точки С. Для споживачів введення імпортного тарифу має, безумовно, негативні наслідки, До оподаткування імпорту митним тарифом надлишки споживання складали a + b + c + d+ e+ f+g, Втрата надлишків споживання склала величину а + Ь + с + d.

Дохід від запровадження митного тарифу надходить державі і дорівнює добутку імпорту (Qd - Qs) на ставку митного тарифу (10 дол.) або величині с (площа прямокутника ІЕСН). Даний економічний ефект від впровадження імпортного мита можна назвати фіскальним ефектом Вітчизняні фірми отримують більш високі прибутки від свого початкового випуску продукції (Qs), і привласнюють різницю між ціною і граничними витратами при зростанні обсягів виробництва (Qs1 — Qs),

Таким чином, втрати економіки складають 90-80 дол. = 10 дол. за кожну одиницю товару (трикутник FEI). Збиток від введення митного тарифу покривають споживачі і суспільство, що пояснюється тим, що додаткові ресурси, які надходять до галузі, що захищається тарифом, можна було б використати ефективніше в інших секторах економіки.

Водночас у споживачів існують додаткові витрати — ділянка HCG (рис. 4.3). Це втрати надлишку споживача, що виникли внаслідок зниження споживання з Qd до Qd1. В економічній літературі даний ефект отримав назву ефекту споживання (consumpti effect).