
- •31. Динамічні моделі розвитку міжнародної торгівлі;
- •32. Розвиток міжнародної торгівлі в моделі конкурентних переваг
- •33. Розвиток міжнародної торгівлі за моделлю загальної рівноваги.
- •34. Умови торгівлі та їх види. Еластичність експорту та імпорту. Взаємозв’язок між умовами торгівлі та еластичністю експорту та імпорту.
- •35. Типи економічного зростання та їх вплив на умови торгівлі країни.
- •36. Економічні ефекти що виникають в наслідок зміни умов торгівлі.
- •37. Модель міжнародної торгівлі на основі співвідношення між товарами що приймають та не приймають участь в міжнародній торгівлі.
- •38. Передумови та чинники розвитку внутрішньогалузевої торгівлі. Індекс внутрішньогалузевої торгівлі. Розбіжності між внутрішньогалузевою та міжгалузевою торгівлею.
- •39. Головна мета та цілі регулювання міжнародної торгівлі.
- •41.Визначення рівня митного оподаткування міжнародної торгівлі товарами.
- •42.Мито як інструмент тарифного регулювання міжнародної торгівлі.
- •43.Роль та значення митної квоти в регулюванні міжнародної торгівлі;
- •44.Механізм впливу мита та митної квоти на економіку країни.
- •45. Економічна роль імпортного тарифу. Вплив імпортного тарифу на економіку «малої країни»;
- •46. Економічна роль імпортного тарифу. Вплив імпортного тарифу на економіку «великої країни»;
- •47. Економічна роль експортного тарифу. Вплив експортного тарифу на економіку «малої країни»;
- •48. Система митно-тарифного регулювання міжнародної торгівлі в Україні.
- •49. Особливість регулювання міжнародної торгівлі послугами.
- •51. Кількісні інструменти нетарифного регулювання міжнародної торгівлі товарами.
- •52. Приховані інструменти нетарифного регулювання міжнародної торгівлі.
- •53. Фінансові інструменти нетарифного регулювання міжнарод-ної торгівлі.
- •54. Головні аргументи, щодо використання мита.
- •55. Особливість застосування митно-тарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі при створенні «митного союзу».
- •56. Причини та передумови створення митного союзу.
- •57. Особливість застосування митно-тарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі у випадку іноземного демпінгу
- •58. Економічна роль імпортної квоти. Вплив імпортної квоти на економіку країни імпорту.
- •59. Економічна роль експортної квоти. Вплив експортної квоти на економіку країни імпорту та експорту.
43.Роль та значення митної квоти в регулюванні міжнародної торгівлі;
Квотування - це визначення контингенту (обсягу) товарів, які підлягають експорту-імпорту. За напрямом дії квоти поділяються на:
експортні квоти, тобто ті, що вводяться у відповідності до міжнародних угод і визначають частку кожної країни в загальному експорті певного товару (скажімо, експорт нафти з країн ОПЕК, експорт зерна з країн Європейського союзу), або урядом країни для відвернення вивозу товарів, дефіцитних на внутрішньому ринку (вивезення нафтопродуктів з України);
імпортні квоти, тобто ті, що вводяться національним урядом для захисту вітчизняних виробників, досягнення збалансованості торгового балансу, регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку, а також у відповідь на дискримінаційну торгову політику інших держав.
За рівнем охоплення квоти поділяються на глобальні та індивідуальні. Глобальна квота встановлюється на експорт або імпорт певного товару на певний період часу незалежно від того, з якої країни Цей товар імпортується чи в яку країну експортується. Ця квота спрямована на забезпечення певного рівня внутрішнього споживання. Індивідуальна квота - це встановлення в межах глобальної квоти певної частки (квоти) кожної країни, що експортує чи імпортує товар.
44.Механізм впливу мита та митної квоти на економіку країни.
Питання 45,46,58.
45. Економічна роль імпортного тарифу. Вплив імпортного тарифу на економіку «малої країни»;
Економічна роль митного тарифу пов’язана насамперед з тим, що, впливаючи на ціну товару та відмежовуючи національний ринок від світового, підвищуючи рівень цін на товари, мито активно впливає на конкурентоспроможність товару, що, у свою чергу, позначається на рівні накопичення капіталу, темпах розвитку, нормах прибутку в окремих галузях економіки, нівелюючи різницю, яка склалася в міжнародних і національних умовах виробництва.
На рис. графічно проілюстровано наслідки від введення імпортного тарифу на ввезені товари. Так, за ціною 90 дол. імпортери готові реалізувати на внутрішньому ринку товар. Отже, нова ціна товару, становитиме 90 дол., тобто буде вищою за світову ціну (80 дол.), що сприятиме зростанню вітчизняного виробництва. Імпортний тариф забезпечує захист ринку, надаючи змогу вітчизняним фірмам виробляти продукцію з граничними витратами, які перевищують світову ціну. Таким чином, з точки зору виробництва імпортний тариф дискримінує іноземців на користь вітчизняних виробників. Він діє подібно до субсидій вітчизняним виробникам товарів.
У результаті запровадження імпортного тарифу попит на даний товар на національному ринку знизиться з Qd до Qd1 і становитиме 60 одиниць товару. Вітчизняне виробництво збільшиться з Qs до Qs1 Імпорт відповідно зменшиться. Щодо попиту дана ціна змушує споживачів скорочувати свої витрати на купівлю імпортних товарів, надаючи перевагу товарам національного виробництва, оскільки вони будуть дешевші. Попит падає з Qd до Qd, споживання змішується вздовж кривої попиту від точки G до точки С. Для споживачів введення імпортного тарифу має, безумовно, негативні наслідки, До оподаткування імпорту митним тарифом надлишки споживання складали a + b + c + d+ e+ f+g, Втрата надлишків споживання склала величину а + Ь + с + d.
Дохід від запровадження митного тарифу надходить державі і дорівнює добутку імпорту (Qd - Qs) на ставку митного тарифу (10 дол.) або величині с (площа прямокутника ІЕСН). Даний економічний ефект від впровадження імпортного мита можна назвати фіскальним ефектом Вітчизняні фірми отримують більш високі прибутки від свого початкового випуску продукції (Qs), і привласнюють різницю між ціною і граничними витратами при зростанні обсягів виробництва (Qs1 — Qs),
Таким чином, втрати економіки складають 90-80 дол. = 10 дол. за кожну одиницю товару (трикутник FEI). Збиток від введення митного тарифу покривають споживачі і суспільство, що пояснюється тим, що додаткові ресурси, які надходять до галузі, що захищається тарифом, можна було б використати ефективніше в інших секторах економіки.
Водночас у споживачів існують додаткові витрати — ділянка HCG (рис. 4.3). Це втрати надлишку споживача, що виникли внаслідок зниження споживання з Qd до Qd1. В економічній літературі даний ефект отримав назву ефекту споживання (consumpti effect).