41.Визначення рівня митного оподаткування міжнародної торгівлі товарами.

Фактичний рівень захисного мита (the effective rate of protection) імпортних товарів розраховується виходячи з розміру мита, яке застосовується стосовно імпорту комплектуючих. Розмір мита визначається як величина (у відсотках), на яку збільшується в результаті функціонування всієї тарифної системи створена в даній галузі додана вартість одиниці товару.

Реальний рівень захисту для галузі визначається як

(Vt-Vw/Vw), Де Vw – додана вартість у галузі за умови вільної торгівлі, Vt – ДВ після застосування митного тарифу.

Реальний рівень захисту національної галузі, що конкурує з імпортом при використанні митного тарифу, розраховується так: (Vt-Vw/Vw)=t_A+Pc((t_A-tc)\Pa-Pc)), де Ра – світова ціна на товар, Рс – світова ціна на комплектуючі, t_{A –} ставка адвалерного мита на товар, tc – ставка адволорного мита на комплектуючі.

Проаналізуємо розрахунок фактичного рівня захисту галузі за формулою:

Тф=(Тн-А*Тім)/1-А, де Тф – фактичний рівень митного захисту, Тн – номінальна ставка такифу на кінцеву продукцію, Тім – номінальна ставка тарифу на імпортні частини і комплектуючі.

А — частка вартості імпортованих компонентів у вартості кінцевого продукту, тепер можна виявити певні закономірності:

• Якщо при виробництві кінцевої продукції не використовувались імпортні компоненти (А = 0), то фактичний рівень захисного тарифу дорівнює номінальному (Тф = Тн).

• Якщо ставка митного тарифу на кінцеву продукцію і на імпортні компоненти однакова (Тн = Тім), то фактичний рівень захисного тарифу знову ж таки дорівнює номінальному Тф = Тн.

• Якщо ставка митного тарифу на кінцеву продукцію більша за ставку тарифу на імпортні компоненти (Тн > Тін), то ставка фактичного рівня захисного тарифу більша від номінальної Тф > Тн, і навпаки.

• Ставка фактичного рівня захисного тарифу (Тф) зростає в міру збільшення частки імпортних компонентів кінцевої продукції (збільшення коефіцієнта А).

• Ставка фактичного рівня митного тарифу Тф знижується в міру зростання тарифу на імпортні компоненти (Тін), і навпаки.

• У випадку, якщо тариф на імпортні компоненти значно перевищує тариф на кінцеву продукцію, номінальна ставка тарифу може бути як додатною, так і від'ємною.

42.Мито як інструмент тарифного регулювання міжнародної торгівлі.

«Мито — це державний податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України».

Відповідно до різних критеріїв, що застосовуються для визначення митних платежів, розрізняють мита за об'єктом оподаткування та способом нарахування.

За об'єктом оподаткування мито поділяється на: (імп, експ, сезонне)

Імпортне мито є диференційованим і залежить від країни походження товарів:

• до товарів, що походять з країн, що розвиваються, • до товарів, що походять з країн (економічних союзів), • до решти товарів застосовуються повні (загальні) ставки мита.

Сезонне мито встановлюється для оперативного регулювання ввезення і вивезення окремих товарів на строк до 4 місяців залежно від сезону.

За способом нарахування (ст. 7 Закону) мито поділяється на:

1) адвалерне — нараховується у відсотках до митної вартості

товару;

2) специфічне — нараховується у встановленому грошовому

розмірі на одиницю товару;

3) комбіноване — поєднує обидва названих види мита.

Теорія митної справи ще не досконала. Тому інколи можна зустріти застосування термінів «мито» і «ставки мита» в одному (тотожному) значенні — «мито», «митне податкове обкладання».

З метою захисту економічних інтересів держави до товарів, що ввозяться, можуть тимчасово застосовуватися такі види мита:

♦ спеціальне (особливе) — встановлюється у кожному конкретному випадку як захисний захід, якщо товари ввозяться на митну територію в таких кількостях або на таких умовах, що завдають шкоди вітчизняному виробнику, а також захід для припинення недобросовісної конкуренції або у відповідь на дискримінаційні дії з боку іноземних держав проти України;

♦ антидемпінгове — застосовується у випадках ввезення на митну територію України товарів за цінами, значно нижчими ніж їх нормальна вартість у країні вивезення, якщо такий імпорт створює загрозу або завдає шкоди вітчизняному виробнику подібних товарів або організації їх виробництва в Україні (так, ввезенням курячих стегон підірвано вітчизняну птахову індустрію). Ставка (розмір) антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкурентною оптовою ціною об'єкта демпінгу на момент експорту і заявленою ціною при його імпорті на митну територію України;

♦ компенсаційне — застосовується у випадках ввезення на митну територію України товарів, при виробництві або експорті яких прямо чи побічно використовується субсидія, якщо таке ввезення завдає шкоди вітчизняному виробнику подібних товарів. Ставка компенсаційного мита не може перевищувати розміру субсидій.

Застосуванню особливих видів мита (спеціальних, антидемпінгових, компенсаційних) передує проведення дослідження Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі, яке проводиться відповідно до заяв українських або іноземних державних органів, підприємств, організацій або з ініціативи Митно-тарифної ради.