
- •31. Динамічні моделі розвитку міжнародної торгівлі;
- •32. Розвиток міжнародної торгівлі в моделі конкурентних переваг
- •33. Розвиток міжнародної торгівлі за моделлю загальної рівноваги.
- •34. Умови торгівлі та їх види. Еластичність експорту та імпорту. Взаємозв’язок між умовами торгівлі та еластичністю експорту та імпорту.
- •35. Типи економічного зростання та їх вплив на умови торгівлі країни.
- •36. Економічні ефекти що виникають в наслідок зміни умов торгівлі.
- •37. Модель міжнародної торгівлі на основі співвідношення між товарами що приймають та не приймають участь в міжнародній торгівлі.
- •38. Передумови та чинники розвитку внутрішньогалузевої торгівлі. Індекс внутрішньогалузевої торгівлі. Розбіжності між внутрішньогалузевою та міжгалузевою торгівлею.
- •39. Головна мета та цілі регулювання міжнародної торгівлі.
- •41.Визначення рівня митного оподаткування міжнародної торгівлі товарами.
- •42.Мито як інструмент тарифного регулювання міжнародної торгівлі.
- •43.Роль та значення митної квоти в регулюванні міжнародної торгівлі;
- •44.Механізм впливу мита та митної квоти на економіку країни.
- •45. Економічна роль імпортного тарифу. Вплив імпортного тарифу на економіку «малої країни»;
- •46. Економічна роль імпортного тарифу. Вплив імпортного тарифу на економіку «великої країни»;
- •47. Економічна роль експортного тарифу. Вплив експортного тарифу на економіку «малої країни»;
- •48. Система митно-тарифного регулювання міжнародної торгівлі в Україні.
- •49. Особливість регулювання міжнародної торгівлі послугами.
- •51. Кількісні інструменти нетарифного регулювання міжнародної торгівлі товарами.
- •52. Приховані інструменти нетарифного регулювання міжнародної торгівлі.
- •53. Фінансові інструменти нетарифного регулювання міжнарод-ної торгівлі.
- •54. Головні аргументи, щодо використання мита.
- •55. Особливість застосування митно-тарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі при створенні «митного союзу».
- •56. Причини та передумови створення митного союзу.
- •57. Особливість застосування митно-тарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі у випадку іноземного демпінгу
- •58. Економічна роль імпортної квоти. Вплив імпортної квоти на економіку країни імпорту.
- •59. Економічна роль експортної квоти. Вплив експортної квоти на економіку країни імпорту та експорту.
59. Економічна роль експортної квоти. Вплив експортної квоти на економіку країни імпорту та експорту.
Експортна квота відображає відношення обсягу експортованих товарів і послуг до ВВП/ВНП. На рівні галузі — це питома вага експортованих галуззю товарів і послуг в їх загальному обсязі.
Дослідимо з допомогою рис. 2.8 як імпортна квота впливає на економіку країни.
Припустимо, що внутрішня пропозиція товару в країні складе Sd а попит Dd (рис. 2.8).
Пропозиція того ж товару з-за кордону необмежено та складає Sw по світовій ціні Рw. У цій ситуації внутрішнє виробництво товару складе Q1, споживання – Q4, імпорт товару – Q4Q1. Країна вирішує обмежити імпорт товару, вводячи імпортну квоту у розмірі Q3Q2.
У результаті скорочення імпортної пропозиції внутрішні ціни на товар піднімаються до рівня Рq, внутрішнє виробництво збільшиться до Q2, внутрішній попит скоротиться до Q3, імпорт зменшиться до розмірів квоти, тобто Q3Q2. Як і у випадку імпортного тарифу, скорочення надлишку споживання складе суму сегментів а +b + с + d. Де сегмент а – порогів ефект, b – ефект захисту, с – ефект доходів, d – ефект споживання. Сукупні економічні втрати складуть b + d. Порогів ефект має те ж економічне значення, що і у випадку імпортного тарифу – перерозподілення прибутку від споживачів до виробників.
60. Вплив внутрішніх субсидій на економіку країни імпорту.
Поняття субсидії визначає фінансову чи іншу підтримку державними органами виробництва, перероблення, продажу, транспортування, експорту товару, внаслідок чого суб'єкт господарсько-правових відносин країни експорту одержує пільги (прибутки). Така підтримка національних товаровиробників у той же час дискримінує імпортерів.
Внутрішні субсидії - це бюджетне фінансування внутрішнього виробництва товарів, що конкурують з імпортними. Вони вважаються одним з найбільше замаскованих фінансових інструментів торгової політики, а також кращим методом обмеження імпорту порівняно з імпортним тарифом і квотою, тому що не спотворюють внутрішні ціни і забезпечують менші втрати для країни.
Країна-імпортер при виявленні експортного субсидування (використання нелегітимної субсидії) може вводити компенсаційне мито, що стягується з товарів, які є об'єктом застосування компенсаційних заходів. Ці заходи можна застосовувати у випадку серйозного збитку, заподіяного інтересам іншої країни.
У світі зростає кількість випадків боротьби із субсидованим експортом. Однак кількість антисубсидиційних розслідувань збільшується повільнішими темпами порівняно з антидемпінговими справами. Найбільше число справ розглядається Європейською Комісією, США, Канадою, Чілі. США вважаються традиційним користувачем антисубсидиційних розслідувань (у середньому 20 розслідувань на рік). Головні країни, проти яких відкриті справи, - Індія, Тайвань, Таїланд, Індонезія.