
- •31. Динамічні моделі розвитку міжнародної торгівлі;
- •32. Розвиток міжнародної торгівлі в моделі конкурентних переваг
- •33. Розвиток міжнародної торгівлі за моделлю загальної рівноваги.
- •34. Умови торгівлі та їх види. Еластичність експорту та імпорту. Взаємозв’язок між умовами торгівлі та еластичністю експорту та імпорту.
- •35. Типи економічного зростання та їх вплив на умови торгівлі країни.
- •36. Економічні ефекти що виникають в наслідок зміни умов торгівлі.
- •37. Модель міжнародної торгівлі на основі співвідношення між товарами що приймають та не приймають участь в міжнародній торгівлі.
- •38. Передумови та чинники розвитку внутрішньогалузевої торгівлі. Індекс внутрішньогалузевої торгівлі. Розбіжності між внутрішньогалузевою та міжгалузевою торгівлею.
- •39. Головна мета та цілі регулювання міжнародної торгівлі.
- •41.Визначення рівня митного оподаткування міжнародної торгівлі товарами.
- •42.Мито як інструмент тарифного регулювання міжнародної торгівлі.
- •43.Роль та значення митної квоти в регулюванні міжнародної торгівлі;
- •44.Механізм впливу мита та митної квоти на економіку країни.
- •45. Економічна роль імпортного тарифу. Вплив імпортного тарифу на економіку «малої країни»;
- •46. Економічна роль імпортного тарифу. Вплив імпортного тарифу на економіку «великої країни»;
- •47. Економічна роль експортного тарифу. Вплив експортного тарифу на економіку «малої країни»;
- •48. Система митно-тарифного регулювання міжнародної торгівлі в Україні.
- •49. Особливість регулювання міжнародної торгівлі послугами.
- •51. Кількісні інструменти нетарифного регулювання міжнародної торгівлі товарами.
- •52. Приховані інструменти нетарифного регулювання міжнародної торгівлі.
- •53. Фінансові інструменти нетарифного регулювання міжнарод-ної торгівлі.
- •54. Головні аргументи, щодо використання мита.
- •55. Особливість застосування митно-тарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі при створенні «митного союзу».
- •56. Причини та передумови створення митного союзу.
- •57. Особливість застосування митно-тарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі у випадку іноземного демпінгу
- •58. Економічна роль імпортної квоти. Вплив імпортної квоти на економіку країни імпорту.
- •59. Економічна роль експортної квоти. Вплив експортної квоти на економіку країни імпорту та експорту.
55. Особливість застосування митно-тарифних інструментів регулювання міжнародної торгівлі при створенні «митного союзу».
Митний союз має єдиний митний кордон. На території союзу діють єдині митні закони і правила щодо ввезення усіх видів товарів до будь-якої з країн-учасниць. В ідеалі мають існувати єдине митне право і єдиний набір митних правил для всіх країн - учасниць ЄС (митний кодекс).
У митному кодексі мають бути представлені:
- митний тариф;
- правила митного оцінювання;
- митний контроль;
- антидемпінгові й компенсаційні заходи;
- правила визначення походження товарів;
-- оплата збору й умови оплати (із відстрочкою, компенсація іт. ін.);
- трактування можливих квот. Митний союз повинен включати:
- загальний зовнішній митний тариф, що використовується всіма країнами-учасницями при торгівлі з зовнішніми країнами, що не є членами цього Митного союзу;
- створення єдиного органу з нагляду за використанням тарифу і прийняттям рішень про його зміни.
Угода про поділ мита, що збирають митні органи всіх країн.
Кожна країна-учасниця повинна мати право одержувати свою частку митних надходжень незалежно від того, в яку з країн імпортуються товари і де відбувається одержання податку.
Як показує набутий міжнародний досвід, необхідно проводити єдину торгову політику в рамках Митного союзу. Таку торгову політику повинні формувати всі країни-учасниці. Виникає також необхідність створення єдиного органу, що на основі голосування приймав би рішення з питань ведення загальної торгової політики.
Необхідно також, щоб у випадку приєднання до ГАТТ/СОТ рішення приймалися одноголосно всіма країнами - учасницями Митного союзу. При цьому часткова участь виключена. Необхідно створити орган для узгодження розбіжностей між учасниками, а також між учасниками і наддержавним органом Митного союзу з тим, щоб забезпечити рівноправність щодо виконання правил і положень договору про Митний союз. Цей орган повинен становить правовий інститут (суд), що був би наділений повноваженнями приймати рішення, обов'язкові для виконання всіма його учасниками.
56. Причини та передумови створення митного союзу.
Під митним союзом розуміють політично-економічне об'єднання, яке створюється з метою координації зовнішньоекономічної політики держав, регламентації обсягів, структури та умов здійснення експорту, імпорту та транзиту товарів чи інших предметів.
Одним із напрямів розвитку митно-тарифних методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності є координація митної політики між країнами шляхом створення митних союзів. При цьому митний союз передбачає не тільки безмитну торгівлю між країнами-учасниками союзу, але й установлення єдиного зовнішнього митного тарифу, який на практиці ліквідує проблему транзиту, що існує при створенні зон вільної торгівлі.
Всебічне дослідження митних союзів як форми інтеграційних об'єднань почалося з роботи Дж. Вайнера "Проблеми митного союзу", виданої у 1950 р. У ній він стверджує, що регіональне угруповання, створене для ведення вільної торгівлі, має два протилежні наслідки — позитивний, оскільки воно сприяє розширенню торгівлі між членами угруповання, і негативний, оскільки відвертає торгівлю від ефективніших зовнішніх джерел. Деякі економісти вважають, що нібито західноєвропейський "Спільний ринок" виявився успішним саме тому, що тенденція до розширення торгівлі в межах регіону набагато переважала тенденцію до переорієнтації на зовнішні ринки, тоді як у ЛатинськійАмериці та Африці інтеграційні об'єднання, як вважають, не виправдали себе, оскільки орієнтація на зовнішні ринки переважала тенденцію до розширення торгівлі в межах регіону.
Результати дослідження цієї проблеми засвідчують, що крім економічних передумов, які сприяли ефективному функціонуванню даного інтеграційного об'єднання, були й історичні. Це пов'язано з тим, що процес інтеграції в Європі має не спонтанний, а еволюційних характер, що підтверджується історично. Одним із перших митних союзів, який почав функціонувати як форма інтеграційного об'єднання, став Німецький митний союз, що формувався поетапно з 1818 р. після відміни Прусією внутрішнього мита та прийняття зовнішнього митного тарифу. Цей приклад наслідували Баварія, В'юнтерберг та інші самостійні князівства. На підставі цих угод між ними було створено послідовно Північний, Південний та Центральний митні союзи, на підґрунті яких сформовано у 1833 р. Німецький митний союз. За базис загального мита було взято пруський митний тариф 1818 р. Слід зауважити, що причини створення даного митного союзу були не тільки фінансово-економічні, але й політичні — об'єднання Німеччини.
На сьогоднішній день у світі існує понад 30 різних інтеграційних об'єднань, абсолютна більшість з яких тією чи іншою мірою координують митно-тарифну політику, серед яких можна виділити близько десяти, що класифікуються як митні союзи. Найбільш розвинуте інтеграційне об'єднання — Європейське Співтовариство, одним із перших етапів якого стало створення митного союзу, що задекларовано в ст. 9 Римського (засновницького) договору 1957 року.