- •1.Держава: поняття та ознаки.
- •2.Характеристика форм державного правління.
- •3. Характеристика форм державного устрою та політичного режиму.
- •4. Характеристика основних теорій походження держави.
- •5. Поняття та основні ознаки права.
- •6. Право як особливий вид соціальних норм.
- •7.Поняття та ознаки ,що характеризують норму права . Структура правової норми.
- •8. Поняття джерела права та їх система.
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права
- •10. Межі дії нормативно-правових актів: в просторі , у часі , за колом осіб.
- •11.Систематизація законодавства: поняття , значення , форми.
- •12. Поняття галузі права та правового інституту.
- •13.Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •14. Поняття і форми реалізації права.
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації.
- •16. Характеристика стадій процесу застосування права.
- •17.Тлумачення правових норм: поняття, види та способи
- •18. Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21.Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •22. Склад правопорушення:поняття та зміст його елементів.
- •23.Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25.Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •27.Майнові права і обов’язки подружжя.
- •28. Особисті права і обов’язки подружжя.
- •29.Майнові права і обов’язки батьків і дітей.
- •30. Поняття, предмет та метод цивільного права України.
- •31.Об’єкти цивільно-правових відносин.
- •32. Суб’єкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою:підстави, порядок та наслідки.
- •35.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •36.Поняття та ознаки юр особи.
- •37.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •38.Підстави, порядок та способи припинення діяльності юр осіб.
- •39.Правочин: поняття, ознаки та види.
- •40.Умови дійсності цивільних правочинів.
- •41.Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсного правочину.
- •42.Види недійсних правочинів.
- •43.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •44.Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45.Зобов’язання: поняття, структура та види.
- •46.Процес (порядок) укладання договору.
- •47.Загальні умови виконання цивільних зобов’язань.
- •48.Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •49.Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань.
- •50.Понтяття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •51.Збитки: Поняття та їх структура.
- •52.Види цивільно-правової відповідальності.
- •53. Поняття та умови укладення шлюбу.
- •54.Припинення шлюбу.
- •55.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •56.Поняття, умови та види трудового договору.
- •57.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу.
- •58.Види зміни умов трудового договору.
- •59. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •60.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •61.Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •62.Робочий час:поняття та види.
- •64.Поняття і види часу відпочинку.
- •65.Відпустки: поняття та види.
- •66.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисцип стягнень. Порядок їх застосування.
- •67.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •68.Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •69.Поняття трудових спорів, види та порядок їх вирішення.
- •70.Поняття державного управління та його ознаки.
- •71.Форми і методи управлінської діяльності.
- •72.Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •73.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •74.Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення.
- •75.Поняття, структура та джерела кримінального права України
- •76.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •77. Склад злочину та зміст його елементів.
- •78.Покарання:поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •79.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •80.Стадії вчинення умисного злочину.
- •81.Поняття та види співучасті у злочині.
9.Нормативно-правові акти як джерела права
Норм-прав-і акти поділ: 1)Закон – норм-прав-ий акт прийн-тя найвищим орг-ом законод-ої влади або народом, має найвищу юрид-у силу. Регулює найб важ-і сусп-го життя, формально вираж-ий і прийм-ся в особл-ому порядку. Особлив-і закону: 1) є норм-прав актом найв-го закон-го орг-у або його народу. 2) регулює найб важл-і сусп-ні відносини. 3) має найв-у юрид-у силу. 4) відображає волю більш частини нас-ня. 5) мають особл-ий порядок прийн-тя. Види законів: 1) Осн-і (конст-ні)-є фундамент-ми зак-ми. 2) звичайний або поточний закон. 2) 2)Підзаконні акти– норм-прав акт, компетен-го держ орг-у, які видаю-ся на підставі закону, відповідно до закону і в порядку його викон-ня. До них належать: Укази През-та; постанови та розпорядж-ня кабмін Укр.; норм-ні накази та інструкції міністерств і відомств; розпорядж-ня глав місцевих держ амін-ій; ріш-ня орг-ів місц-го самовряд-ня та їх викон-их орг-ів; норм-ні накази адмін-ій підпр-ств, установ і орг-цій. Систематизація норм-них актів – діял-сть із впорядкув-ня та вдосконал-ня норм-них актів, привед-ня їх до внутр-ої узгодженості через створ-ня нових норм-них актів. У систем-ції розрізн-ть: Інкорпорація - вид систем-ції норм-них актів, який полягає у звед-ні їх у збірниках у певному порядку без зміни змісту. Критерії систем-ції: хронол-ний або алфавітний порядок, напрямок діял-сті, сфера сусп-их відносин, тематика наук-го дослідж-ня. Види інкор-ції - за юрид-им знач-ям (офіційна, неофіційна); за обсягом (заг-на, галузева, міжгалузева, спец-на); за критерієм об'єдн-ня (предметна, хронол-на, суб'єктивна). Різновидом інкор-ції є консолідація, внаслідок якої створ-ся нові норм-ні акти. Кодифікація - вид систем-ції норм-них .актів, що мають спільний предмет регул-ня, який полягає в їх змістовній переробці (усун-ня розбіжностей і протиріч, скасув-ня застарілих норм) і створ-ні зведеного норм-го акта. Різновидами кодиф-ції є кодекс, статут, полож-ня.
10. Межі дії нормативно-правових актів: в просторі , у часі , за колом осіб.
Всі нормативно-правові акти мають визначені часові та просторові межі свого існування і дії, а також поширення на певне коло осіб.
Дія нормативно-правового акту в просторі пов'язана з поширенням його на територію всієї держави або визначену його частину (Автономна Республіка Крим). Територія України включає в себе: земну територію, внутрішній водний простір, надра; територіальні води в межах 12 морських миль; повітряний простір у межах кордонів держави; території посольств і консульств; повітряні та морські судна військового і цивільного флоту, які перебувають у відкритому морі або в повітрі під прапором і гербом держави. Територіальні межі дії нормативних актів закріплюють суверенітет держави і його юрисдикцію.
Дія за колом осіб обумовлена тим, що нормативно-правові акти діють на всіх адресатів-суб'єктів у рамках територіальної сфери (які перебувають на даній території). Адресатами нормативно-правових актів можуть бути всі громадяни України, іноземці, особи без громадянства або визначені групи населення, всі посадові особи або окремі їхні категорії, юридичні особи, підприємства, установи, організації. Разом з тим існують спеціальні нормативні акти, які поширюються тільки на окремі категорії громадян. Також існує принцип екстериторіальності, відповідно до якого частина території держави (посольства, транспорт), дипломатичні представники іноземних держав визнаються такими, що не знаходяться на території держави, де вони реально перебувають, а юридичне вважаються такими, які знаходяться на території тієї держави, чиє посольство розміщено в конкретному приміщені або чиїми представниками вони фактично є.
Дія нормативно-правового акту в часі пов'язана з вступом його в силу і з моментом втрати ним юридичної сили. В Україні діють норми про порядок опублікування і вступу в силу нормативно-правових актів. Строки, протягом якого нормативно-правові акти зберігають свою чинність, можуть визначатись: з моменту їхнього офіційного прийняття; з моменту настання строку, вказаного в самому акті; з моменту опублікування; по закінченні визначеного терміну після його обнародування. Закон вступає в силу через 10 днів з дня його офіційного обнародування, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше з дня його опублікування.