
- •1.Держава: поняття та ознаки.
- •2.Характеристика форм державного правління.
- •3. Характеристика форм державного устрою та політичного режиму.
- •4. Характеристика основних теорій походження держави.
- •5. Поняття та основні ознаки права.
- •6. Право як особливий вид соціальних норм.
- •7.Поняття та ознаки ,що характеризують норму права . Структура правової норми.
- •8. Поняття джерела права та їх система.
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права
- •10. Межі дії нормативно-правових актів: в просторі , у часі , за колом осіб.
- •11.Систематизація законодавства: поняття , значення , форми.
- •12. Поняття галузі права та правового інституту.
- •13.Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •14. Поняття і форми реалізації права.
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації.
- •16. Характеристика стадій процесу застосування права.
- •17.Тлумачення правових норм: поняття, види та способи
- •18. Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21.Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •22. Склад правопорушення:поняття та зміст його елементів.
- •23.Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25.Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •27.Майнові права і обов’язки подружжя.
- •28. Особисті права і обов’язки подружжя.
- •29.Майнові права і обов’язки батьків і дітей.
- •30. Поняття, предмет та метод цивільного права України.
- •31.Об’єкти цивільно-правових відносин.
- •32. Суб’єкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою:підстави, порядок та наслідки.
- •35.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •36.Поняття та ознаки юр особи.
- •37.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •38.Підстави, порядок та способи припинення діяльності юр осіб.
- •39.Правочин: поняття, ознаки та види.
- •40.Умови дійсності цивільних правочинів.
- •41.Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсного правочину.
- •42.Види недійсних правочинів.
- •43.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •44.Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45.Зобов’язання: поняття, структура та види.
- •46.Процес (порядок) укладання договору.
- •47.Загальні умови виконання цивільних зобов’язань.
- •48.Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •49.Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань.
- •50.Понтяття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •51.Збитки: Поняття та їх структура.
- •52.Види цивільно-правової відповідальності.
- •53. Поняття та умови укладення шлюбу.
- •54.Припинення шлюбу.
- •55.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •56.Поняття, умови та види трудового договору.
- •57.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу.
- •58.Види зміни умов трудового договору.
- •59. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •60.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •61.Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •62.Робочий час:поняття та види.
- •64.Поняття і види часу відпочинку.
- •65.Відпустки: поняття та види.
- •66.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисцип стягнень. Порядок їх застосування.
- •67.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •68.Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •69.Поняття трудових спорів, види та порядок їх вирішення.
- •70.Поняття державного управління та його ознаки.
- •71.Форми і методи управлінської діяльності.
- •72.Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •73.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •74.Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення.
- •75.Поняття, структура та джерела кримінального права України
- •76.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •77. Склад злочину та зміст його елементів.
- •78.Покарання:поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •79.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •80.Стадії вчинення умисного злочину.
- •81.Поняття та види співучасті у злочині.
76.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
Кримінальна відповідал-ть - вид юрид-ої відповідал-ті, що встановл-ся держ-ою в кримінал-ому законі, наклад-ся судом на осіб, які винні у вчин-ні злочину, та мають нести зобов'яз-ня особистого, майн-го чи організац-го характеру. 1)Кримін-а відповід-сть - це вид юрид-ої відповідал-ті, що встановл-ся держ в кримін-ому законі. 2)Кримін-а відповід-сть застосов-ся лише судом до особи, винної у вчин-ні злочину. 3)кримін-а відповід-сть - це обов'язки злочинця особистого (позбавл-ня волі), майнового (конфіскація майна) чи організац-го (позбавл-ня П мати певну посаду) характеру. Злочином - сусп-не небезпечне діяння (дія чи бездіял-сть), що посягає на сусп-ний лад Укр, його політ-ну та екон-ну сис-ми, власність, особу, політ-ні, трудові, майнові та ін П і свободи громадян, а так само ін, передбачене кримін-им законом сусп-на небезпечне діяння, яке посягає на Ппорядок. Ознаками злочину є сусп-на небезпека, кримінальна протиправність, винність і караність діяння. 1)Сусп-на небезпека - оцінна категорія, що характериз-ся певними діями чи бездіял-стю, завдає шкоди чи створює загрозу спричин-ня такої шкоди об'єктам, що охорон-ся кримінал-им законом. Ступінь сусп-ної небезпеки визнач-ся всією сукуп-тю ознак злочину: а) цінністю того блага, на яке посягає злочин; б) шкідливістю наслідків, що настають через учин-ня злочину; в) способом діяння; г) мотивами діяння, ф-мою та ступенем вини. не є злочином дія чи бездіял-сть, що формально має ознаки будь-якого злочину, передбач-го кримінал-им законом, але не є сусп-но небезпечною. 2)ознака злочину – кримін-а протиправність - означає, що лише діяння, прямо передбачене кримінал-им законом як злочин, може вважатися злочином. 3)ознака - винність - означає, що діяння вважає-ся злочинним, якщо воно здійснене умисно чи з необережності. Караність, як ознака злочину, означає, що за будь-які злочини в законі існують певний вид і термін покарання. Є різні позиції щодо відмежув-ня злочинів від ін. Ппор-нь.
77. Склад злочину та зміст його елементів.
Склад злочину - сукуп-ть передбачених кримін-им законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що кваліфікують сусп-но небезпечне діяння як злочин. Елементи: Об'єктом злочину можуть бути: сусп-ий лад Укр, його політична та ЕК-на сис-ми, власність, особа, політ-ні, трудові, майнові П і свободи громадян. Об'єктивна сторона – це зовн-ій вираз злочину, що його складає діяння(дія чи бездія-сть), спричинені ним сусп-но-небезпечні шкідливі наслідки і причинний зв'язок між діянням та його наслідками. Дія – це активна, сусп-но небезпечна, передбачена кримі-нальним законом поведінка суб'єкта; бездія-сть – пасивна поведінка яка проявилась у невикон-ня особою тих дій, що їх вона повинна була і могла, у певній ситуації, здійснити. Наслідком злочину наз-ть зби-ток, шкоду, якої завдає діяння об'єктові злочину. Суб'єкт злочину – це індивід, фіз-на особа, що досягла певного віку і є осудною. Суб'єктивна сторона – внутрішня, психічна діяльність особи, яка вчинила злочин. Ознаками є провина, мотив і мета злочину. Провина - психічне ставлення особи до скоєного нею сусп-но небезпечного діяння і сусп-но-небезпечних наслідків у ф-мі наміру чи необережності. Намір як ф-ма провини характер-ся тим, що особа усвідомлює сусп-но-небезпечний характер своєї дії(без дія-сті), передбачає сусп-но небезпечні її наслідки та бажає їх наст-ня. Необережність у вчин-ні злочину, коли особа передбачає сусп-но-небезпечні наслідки свого діяння і легковажно розраховує на запобігання їм або не передбачає можливості настання таких наслідків. Розріз-няють злоч-ну самовпевненість і злочинну недбалість. Мотив – це внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її вчи-нити злочин. Мета – це уява особи про бажаний резу-льтат, до якого вона прагне, скоюючи злочин. Мотив і мета – обов'язкові лише тоді, коли вони передбачені в конкретній статті закону.