- •1.Держава: поняття та ознаки.
- •2.Характеристика форм державного правління.
- •3. Характеристика форм державного устрою та політичного режиму.
- •4. Характеристика основних теорій походження держави.
- •5. Поняття та основні ознаки права.
- •6. Право як особливий вид соціальних норм.
- •7.Поняття та ознаки ,що характеризують норму права . Структура правової норми.
- •8. Поняття джерела права та їх система.
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права
- •10. Межі дії нормативно-правових актів: в просторі , у часі , за колом осіб.
- •11.Систематизація законодавства: поняття , значення , форми.
- •12. Поняття галузі права та правового інституту.
- •13.Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •14. Поняття і форми реалізації права.
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації.
- •16. Характеристика стадій процесу застосування права.
- •17.Тлумачення правових норм: поняття, види та способи
- •18. Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21.Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •22. Склад правопорушення:поняття та зміст його елементів.
- •23.Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25.Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •27.Майнові права і обов’язки подружжя.
- •28. Особисті права і обов’язки подружжя.
- •29.Майнові права і обов’язки батьків і дітей.
- •30. Поняття, предмет та метод цивільного права України.
- •31.Об’єкти цивільно-правових відносин.
- •32. Суб’єкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою:підстави, порядок та наслідки.
- •35.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •36.Поняття та ознаки юр особи.
- •37.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •38.Підстави, порядок та способи припинення діяльності юр осіб.
- •39.Правочин: поняття, ознаки та види.
- •40.Умови дійсності цивільних правочинів.
- •41.Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсного правочину.
- •42.Види недійсних правочинів.
- •43.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •44.Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45.Зобов’язання: поняття, структура та види.
- •46.Процес (порядок) укладання договору.
- •47.Загальні умови виконання цивільних зобов’язань.
- •48.Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •49.Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань.
- •50.Понтяття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •51.Збитки: Поняття та їх структура.
- •52.Види цивільно-правової відповідальності.
- •53. Поняття та умови укладення шлюбу.
- •54.Припинення шлюбу.
- •55.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •56.Поняття, умови та види трудового договору.
- •57.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу.
- •58.Види зміни умов трудового договору.
- •59. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •60.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •61.Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •62.Робочий час:поняття та види.
- •64.Поняття і види часу відпочинку.
- •65.Відпустки: поняття та види.
- •66.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисцип стягнень. Порядок їх застосування.
- •67.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •68.Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •69.Поняття трудових спорів, види та порядок їх вирішення.
- •70.Поняття державного управління та його ознаки.
- •71.Форми і методи управлінської діяльності.
- •72.Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •73.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •74.Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення.
- •75.Поняття, структура та джерела кримінального права України
- •76.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •77. Склад злочину та зміст його елементів.
- •78.Покарання:поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •79.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •80.Стадії вчинення умисного злочину.
- •81.Поняття та види співучасті у злочині.
42.Види недійсних правочинів.
Недійсний правочин — це правочин, що не відповідає вимогам закону. Він породжує не ті права і обов'язки, яких бажали його учасники, а правові наслідки, котрі прямо передбачені у законі.Для того щоб правочин мав юридичну силу, він повинен відповідати низці вимог, які називають умовами дійсності правочину. Такі вимоги встановлені ст. 203 ЦК, яка передбачає, що: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Порушення будь-якої з перелічених умов (крім умови, передбаченої пунктом 4 — дотримання форми правочину, встановленої законом), тягне за собою недійсність правочину.
Недійсним може бути визнано лише правочин, що відбувся.
Існує й інший вид недійсних правочинів — оспорювані правочини. На відміну від нікчемних, оспорювані правочини є дійсними, породжують права та обов'язки, але їх дійсність може бути оспорена стороною або іншою зацікавленою особою у судовому порядку. Безпосередньо правовою нормою їхня недійсність не передбачається, але, разом з тим, існує норма, яка надає сторонам або зацікавленим особам можливість звернутися до суду для визнання такого правочину недійсним. Недійсними оспорювані правочини можуть вважаться лише за умови доведеності фактів, що свідчать про порочність даного правочину.
43.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
Суб'єктивне цивільне право може бути реалізовано як особисто, так і через інших осіб-представників.
Представництво – це угода, укладена однією особою (представ-ом) від імені др.-ої особи (яку представл-ть) в силу повноважень, які ґрунт-ся на законі, на адмін акті або довіреності, безпосередньо створює, змінює і припиняє цив П і обовязки особи, яку представ-ть.
Види:
- обов’язкове – встановл-ся законом (батьки виступають представ-ми своїх дітей)
- добровільне – має місце тільки за велінням особи, реаліз-ся шляхом видачі ін особі довіреності.
Види представ-тва: 1) грунт-ся на договорі; 2) грунт-ся на законі; 3) грунт-ся на адміністр-ому акті. Добровільне представ-тво виникає за волею особи, яку представл-ть і яка визначає особу представника. Особа, яку представл-ть, самостійно визначає повноваж-ня представника шляхом видачі довіреності або шляхом уклад-ня договору - договір доручення, за яким одна сторона зобов'яз-ся виконати від імені й за рахунок др сторони певні юрид-ні дії.
Комерційний представник -особа, яка постійно та самостійно виступає представником від імені підпр-ців при уклад-ні ними договорів у сфері підприємн-кої діял-сті. Коли відносини представ-тва виник-ть за прямою вказівкою закону, цей вид представ-тва наз-ть законним. Представ-тво, при якому повноваж-ня представника виникають із адміністр-ого розпорядж-ня особи, яку представл-ть або із акта органу юрид-ої особи, являє собою представ-тво, яке грунт-ся на адміністр-му акті. Потреба у представ-тві виникає тоді, коли особа, яку представл-ть, не має за законом можливості вчиняти юрид-ні дії (у разі відсутності дієздат-сті). Представ-тво може мати місце також тоді, коли у особи немає або фіз-ої можл-сті здійснити такі дії (внаслідок хвороби, відсутності в місці постійного прожив-ня), або бажання особисто реалізовувати належні їй П та обов'язки.