
- •Перелік питань до екзамену «Філософія»
- •2.Філософська герменевтика: історія розвитку та основні ідеї.
- •Основні ідеї та представники структуралізму.
- •Предмет та основні функції філософії.
- •Специфіка та структура філософського знання.
- •Поняття світогляду, його специфіка та структура.
- •7. Типологія світогляду.
- •Історичні типи філософії: загальна характеристика.
- •Філософія Стародавнього Сходу
- •Філософія Середньовіччя Філософія Відродження.
- •Філософія Нового часу та Просвітництва
- •Класична німецька філософія
- •Марксизм-ленінізм
- •5. Сучасна світова філософія (позитивізм, екзистенціалізм, психоана-ліз, марксизм та ін.)
- •Філософська думка України.
- •9. Основні філософські системи (школи давньоіндійської філософії)
- •10. Основні школи давньокитайської філософії: конфуціанство, даосизм.
- •11. Антична філософія: етапи розвитку та загальні особливості.
- •12. Класична доба античної філософії.
- •13. Основні ідеї філософії Платона.
- •14. Основні ідеї філософії Арістотеля.
- •15. Етичні засади вчення Сократа.
- •16. Загальні риси середньовічної філософії: періодизація, основні представники. Філософія ф.Аквінського.
- •18. Філософія Нового часу: загальна характеристика. Емпіризм та раціоналізм.
- •19. Теорія пізнання т.Гоббса та Дж.Локка
- •23. Теорія пізнання і.Канта
- •25. Виникнення та розвиток марксистської філософії
- •27. Основні риси західноєвропейської філософії др. Пол. Хіх-поч. Хх ст.
- •Академічна філософія в Україні хіх ст.
- •Буття та існування як фундаментальні онтологічні категорії.
- •Категорії рух та розвиток в філософії.
- •40. Структура та основні функції свідомості.
- •42. Істина, її характеристика та критерії.
- •48. Особливості людського буття: характерні риси людського існування, буття та діяльності.
- •Зміна соціальної структури суспільства змінює і характер суперечностей. Ознаки постіндустріалізму за Беллом
Категорії рух та розвиток в філософії.
Рух є невід'ємною, всезагальною, необхідною, вічною властивістю матерії. Матерія не може існувати поза рухом. Вона невідривна від руху. Рух – це вічний атрибут матерії. Всюди і ніколи немає і не буде жодного матеріального об'єкта, жодного явища, які б були позбавлені руху. Навіть в умовах, близьких до абсолютного нуля температури, матеріальні об'єкти не перестають змінюватися: у деяких металів з'являється властивість надпровідників, олово стає напівпровідником, гелій – надтекучим і т. д.
З філософської позиції можна стверджувати, що рух – це будь-які взаємодії, а також зміни стану об'єктів, що відбуваються в процесі цих взаємодій. Тому рух є зміна взагалі, починаючи від простого переміщення і кінчаючи мисленням. Світ, як вже зазначалося, не може існувати без руху. Рух абсолютний. Але в загальному потоці матеріальних змін можуть бути моменти спокою, моменти рівноваги. Адже існують такі різновиди руху, які не змінюють якісних характеристик предметів. Наприклад, відомо, що всередині предметів відбувається "скажений танок" електронів та інших елементарних часток, але при цьому загальний вигляд, місцезнаходження предметів залишається незмінним. Ми сприймаємо їх як такі, що перебувають у спокої. Спокій – це стан руху, який не порушує якісну специфіку предмета, його стабільність. Рух має певні властивості:
– об'єктивність, вона випливає з об'єктивного існування світу;
– рух незнищуваний, бо незнищувана матерія, світ;
– загальність (універсальність) руху, бо немає таких матеріальних тіл, які б не перебували в русі, тобто без взаємодії, зміни;
– абсолютність і відносність руху, тобто він відносний в міру конкретних форм його прояву;
– суперечливість руху, яка проявляється в тому, що він абсолютний і відносний, перервний і безперервний (наприклад годинник).
Перший тип руху називається розвитком. Розвиток – це поява нових якісних станів, нових типів організації, систем, що народжуються з попередніх систем. Це зміни, які є розгортанням можливостей, що знаходяться в попередніх якісних станах. Наприклад, у жолуді прихована можливість стати дубом, і коли жолудь попадає в сприятливі для цього умови, можливість реалізується – відбувається процес розвитку жолудя в дуб. Розуміння розвитку як постійного виникнення чогось принципово нового, незворотного має свою історію. Адже подібне поняття розвитку складалося протягом багатьох віків. Був час, коли уявлення про розвиток як такий взагалі не існувало. Це пояснювалось низьким рівнем наукових знань і, зокрема, специфікою культури, світогляду того чи іншого народу. Так, в античності вищою цінністю вважалась насолода прекрасним, яскраве повноцінне життя. Тому не хотілося уявляти розвиток, зокрема життя, як невідворотний рух до смерті. Звідси – концепція великого колообігу. В світі, на думку греків, все підкорено циклічним, повторним змінам. Зокрема Геракліт стверджував, що світ "є і буде вічно спалахуючим і згасаючим". Вагомий внесок в ідею розвитку зробили представники німецької класичної філософії. І. Кант застосовував поняття розвиток до Сонячної системи та інших [ зоряних світів. Цілісну концепцію розвитку, насамперед Історичного розвитку людства з позицій об'єктивного ідеалізму, розробив Г. Гегель.