«Культура в і-ій пол. Хіх ст.»
Освіта
Мета: задовольнити потреби держави в освічених кадрах, але знизити в українському народі національну свідомість.
Зміни в освіті:
зменшення кількості шкіл;
становий характер.
Початкова освіта:
п арафіяльні 2-во класні школи для низів;
п овітові училища для купців та міщан;
д ля дворян гімназії, ліцеї, університети;
Приватна освіта(школи, пансіонати)
Вища освіта:
1 805 р. – Харківський університет В. Каразін
1817 р. – закрили Києвомогилянку;
1 834 р. – Університет Св. Володимира в Києві перший ректор М. Максимович
Л іцеї між гімназією та університетом
Волинський ліцей (на базі Кременецької гімназії)
Рішельєвський ліцей – 1817 р. – Одеса
Г імназія вищих наук у Ніжині – 1820 р.
1832 р. – перетворена в Ніжинський ліцей.
На Зах. укр. землях:
1 805 р. – початкові школи підпорядковуються церкві збільшення кількості релігійних дисциплін;
після революції 1848 р. – школи у відання держави
н ижча реальна школа (замість 3-ьох – 4 роки) викладали основи садівництва, бджільництва і т.д.
недільні школи для дорослих.
Середня освіта: гімназії
недостатня кількість;
онімечення й покатоличення.
Указ про обов’язковість вивчення укр. мови!!!
Вища освіта:
Львівський університет;
Р
еальна
академія
Львів
Технічна академія
Чернівецький ліцей.
При Львівському університеті діяла кафедра укр. мови та літератури.
Наука
Математика:
Т имофій Осиповський
«Курс математики»
М ихайло Остроградський
Член 4-х академій наук
Михайло Максимович:
історія;
ботаніка.
М икола Маркевич: «Історія Малоросії»
Видана 1842 – 1843 р. – Москва
Микола Костомаров – дослідження козацтва.
З ахідна Україна - науковий осередок
Львівський інститут Оссолінських
1817 р. – Юзеф Оссолінський
Фольклор
Д уми та пісні проти кріпацтва
Ф ольклорні збірники
Михайло Цертелєв «Досвід збирання старовинних малоросійських пісень» - 1819р
Михайло Максимович 1) «Малоросійські пісні»; 2) «Українські народні пісні»; 3) «Збірка укр. пісні»
«Русалка Дністрова»
Центр збирання – Харківський університет Василь Каразін
Література
Н ова художня література «батько» - І. Котляревський «Енеїда» (1798 р.), «Наталка-Полтавка», «Москаль-чарівник»
Байкарі: Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка
Г
ригорій
Квітка-Основ’яненко
– «Пан
Халявський», «Дворянські вибори»,
«Сватання на Гончарівці» п’си
та повісті
Пантелеймон Куліш - історичні повісті
Микола Гоголь - «Тарас Бульба»
Тарас Шевченко - «Кобзар» (1840 р.)
1846 р. – надрукована «Історія Русів»
Театр
А) Національний український професійних театр:
- Харківський (1814 р.) директор Г. Квітка-Основ’яненко. Актор М. Щепкін. Ставили п’єси Квітки-Основ’яненка та Котляревського.
- Полтавський директор І. Котляревський. Почав роботу в 1818 р. після переїзду сюди Щепкіна.
У 1821 р. закрився через скрутне матеріальне становище.
Б ) Аматорські театри ставили п’єси укр. авторів:
- діяли навіть на Зах. Україні;
- підтримувалися меценатами.
В ) Поміщицькі театри, оркестри, хори, капели.
с. Качанівка на Чернігівщині ( навчав Михайло Глинка)
с. Романове на Волині (вчилися в Італії)
Література
К олядки, щедрівки, веснянки, купальські календарні пісні
Голосіння, думи, історичні пісні
Народні танці
Н ародний інструментальний ансамбль «Троїсті музики» (скрипка, цимбали, бубон)
Кобзарі: Андрій Шут
Іван Крюковський
Федір Гриценко (Холодний)
Остап Вересай
Література
Планова забудова;
Монументальні будинки державних установ.
А рхітектори: Андрій Меленський (Київ)
Церква-мавзолей на Аскольдовій могилі;
Київський театр.
Андрій Мельников – Одеса; 1809 р. – оперний театр в стилі античності; Потьомкінські сходи; Воронцовський палац.
Палацово-паркова архітектура:
Палац Кирила Розумовського в Батурині;
Палац Григорія Галагана на Чернігівщині;
Парк «Софіївка» в Умані.
Львів:
Будинок інституту Оссолінських;
Ратуша;
Оперний театр.
Музика
Центри: Київ, Харків, Полтава, Одеса, Львів.
К омпозитори: Йосип Витвицький Київ музичний твір «Україна»
Алойз Єдлічка – Київ
Іван Вітковський – Харків
В Одесі та Києві гастролювала італійська опера;
1847 р. концерти угорського піаніста Ференца Ліста
Зах. Укр.: Михайло Вербицький (Галичина)
Живопис
Портрет – замість іконописних форм, внутрішній світ людини.
Володимир Боровиковський – портрети.
Василь Тропінін – навколишнє укр. життя.
Іван Сошенко – пейзажі.
Тарас Шевченко – 130 портретів, майстер графіки, офорти «Живописна Україна».