«Культура україни в іі-й пол. Хіх ст.»
Освіта
П ромисловий переворот збільшення попиту на освічених людей засіб асиміляції національна інтелігенція намагалася протидіяти.
Початкова освіта:
1-на школа на 10 тис. людей;
1 учень на 150 осіб.
Після реформи 1861 р. – кількість шкіл зросла.
1 864, 1871 р. – положення про передачу шкіл земствам (+)
краще фінансувалися;
« не помічали» викладання укр. мовою.
А ле лише 13% вміли читати; із-за викладання рос. мовою діти не хотіли вчитися заганяли в школи за допомогою поліції.
Викладали Закон Божий замість хімії, фізики, природи і т.д.
С истема позашкільної освіти – освіта для дорослих:
недільні школи;
вечірні школи;
повторні ( для тих, хто не ходив в них з дитинства).
Н а Зах. Укр. землях: 1896 р. – шкільна реформа
О бов’язкове початкове навчання для дітей віком від 6 до 14 років.
З відання церкви – школи під державну опіку.
Закон від 1895 р:
н ижчі (сільські) школи (1-3 роки);
вищі (міські) школи (4-6 років)
брак шкіл, нестача коштів – 67% неписьменні;
некваліфіковані вчителі: І.Франко «Грицева шкільна наука»;
викладання укр. мовою.
«Просвіти»:
добивалися заснування укр. шкіл;
видавали власним коштом підручники.
1881 р. – шкільні справи від «Просвіт» перейшли до «Руського педагогічного товариства» - з активних учасників «Просвіт».
Середня освіта:
К ласичні гімназії
н авчання – 8 класів
г уманітарний напрямок:
латинська та грецькі мови;
лише після них вступали до університету;
навчання рос. мовою.
Реальні училища:
природничо-математичні предмети;
6 років навчання + додатковий 7-й якщо хочеш вступити до ВУЗу.
1 887 р. – «Циркуляр про кухарчиних дітей»
Заборона приймати дітей бідноти.
1 870 р. – відкриті перші жіночі гімназії
8 років навчання, можна вступати до ВУЗу.
Жіночі прогімназії 4 р. навчання.
Недоліки: гімназій не вистачало; висока оплата.
Заклади закритого типу:
інститути шляхетних дівчат;
кадетські корпуси;
п риватні пансіонати.
лише для дітей дворян .
На Зах. Укр.
польська мова викладання;
гімназії лише у Львові та Перемишлі.
Григорій Галаган на свої кошти відкрив:
гімназію в Прилуках;
колегію Павла Галагана в Києві;
народні школи.
Вища освіта:
Новоросійський університет – 1865 р. - Одеса
Жіночі курси – 1878 р. – Київ
Історико-філологічний інститут – 1875 – Ніжин
Технологічний інститут – 1885 р. – Харків
Політехнічний інститут – 1898 р. – Київ
Вище гірниче училище – 1899 р. – Катеринослав
Ветеринарний інститут – 1873 – Харків
На Зах. Укр. землях:
Кафедра історії України – 1894 р. – Львівський університет
Чернівецький університет – 1877 р.
Політехнічний інститут – 1877 р. – Львів
Академія ветеринарної медицини – 1897 р. – Львів.
Недоліки: щоб сформувати міцну опору своєї влади навчання велося «мовою господарів».
Наука
Олександр Ляпунов – фізика
Ілля
Мечников – біолог, анатом, зоолог
Микола Гамалія – І-а бактеріологічна станція
Юрій Шимановський – хірург, праця «Операції на поверхні тіла».
І ван Пулюй - фізик рентген апарат
переклав з староєврейської «Псалтир», з грецької «Євангеліє»;
знав 25 мов.
Історія:
М. Костомаров – «Богдан Хмельницький», «Руїна».
В. Антонович – «Про походження козацтва»
«Бесіда про часи козацькі на Україні»
М. Грушевський – «Історія України – Русі»
О. Яворницький – «Історія запорозьких козаків»
Філологія – Олександр Потебня.
Література
Пантелеймон Куліш – «Чорна Рада».
Марко Вовчок (Марія Вілінська) – «Інститутка»
«Народні оповідання».
Іван Нечуй-Левицький – «Микола Джеря»
«Кайдашева сім’я»
Панас Мирний – «Хіба ревуть воли, як ясла повні»
«Повія»
«Голодна воля»
Леся Українка – поезії.
І ван Франко – «Каменярі», «Вічний революціонер» поеми.
Драматургія
Михайло Старицький – «За двома зайцями»
25 п’єс
Марко Кропивницький – «Глитай або ж павук»
«Дай серцю волю, заведе в неволю».
Іван Карпенко-Карий – «Безталанна», «Наймичка» «Сто тисяч», «Хазяїн».
Панас Мирний – «Лимерівна».
Борис Грінченко – «Степовий гість», «Ясні зорі» - історичні.
Театр
Актори: М. Кропивницький + 3 брати Тобілевичі (І. Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський – псевдонім) + Марія Заньковецька + Марія Садовська-Барілотті.
Т рупа на чолі з Григорієм Деркачем давала виставу в Парижі.
Проблема: Емський указ.
Галичина: 1864 р. відкрився у Львові І-й професійний театр.
Музика
Композитори:
Семен Гулак-Артемовський – опера «Запорожець за Дунаєм».
Петро Сокольський - опери «Мазепа», «Майська ніч», «Богдан Хмельницький».
Микола Лисенко – опери «Різдвяна ніч»
«Утоплена»
«Тарас Бульба»
дитячі опери: «Коза-дереза»
«Пан Коцький».
1 862 р. – Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна» музику написав М. Вербицький.
з 2001 р. – Державний Гімн України.
Архітектура
З і зростанням населення розвиток побутової архітектури.
Будинок міської думи в стилі бароко – Київ;
Готель «Континенталь»;
Оперний театр.
Архітектори:
Олександр Беретті – «Володимирський собор»
Олександр Ковальов
Олександр Вербицький
Олексій Бекетов - Сімферополь
Юліан Захаревич - Львів
Скульптура
Леонід Позен – композиції «Шинка», «Кобзар», «Скіф», «Запорожець у розвідці»
1853 р. – пам’ятник князю Володимиру у Києві.
Михайло Микешин – пам’ятник Богдану Хмельницькому.
Філіппі – краківський скульптор, у 1860 р. переїхав до Львова.
Вплив віденської, мюнхенської та римської художніх шкіл.
Живопис
Послідовники Т.Шевченка: Лев Жемчужников
Іван Соколов
Костянтин Трутовський
Микола Пимоненко – теми сільського життя.
Киріяк Костанді - побутовий жанр.
Микола Ярошенко – пейзажі.
Архип Куїнджі – пейзажі.
Сергій Василівський – пейзажі.
Корнил Устиянович - зах. укр. землі.
Портрети: Теофіл Копистинський
Тит Романчук
Іван Труша
Українські меценати
Артем Терещенко
Платон і Василь Симиренки
Іван Харитоненко