12. Особливості діяльності віртуальних рекламних агентств

Нещодавно виник якийсь феномен агентства, що працює подібно групі осіб вільних професій. Тенденція появи віртуальних агентств бачиться також і в тому, що губиться поняття звичного офіса. У будь-який момент від однієї третини до половини офісів будь-якого агентства пустують, оскільки люди виїхали по виклику клієнтів або знаходяться на якихось зустрічах. Навіщо сплачувати за простір, що пустує? У подібному віртуальному агентстві співробітники не мають постійних офісів - вони працюють удома, в автомобілях або офісах своїх клієнтів. Сучасні технології забезпечують членів такої команди всім необхідним для роботи поза офісом. Їхні наради організуються за принципом відеоконференцій або по засобах обміну електронною поштою. Коли членам команди необхідно зібратися в офісі, вони можуть зайняти будь-яке вільне помешкання і включити комп'ютер. Компактні багатофункціональні стійки з необхідними для роботи речами можна привезти на поточне робоче місце. У рамках концепції простір, розділений на частині, заміняється вільним простором із помешканням для співробітників, комп'ютерів, факсів, телефонів і всього того, що члени команди приносять із собою.

13. Сутність рекламного продукту

Визначення поняття «рекламний продукт», яке тлумачиться як спосіб задоволення рекламних потреб клієнта-рекла­модавця підприємством рекламної галузі, у результаті чого підвищується цінність продукції рекламодавця для визначеної ним цільової аудиторії. Визначено сутнісні ознаки рекламного продукту: індивідуальний характер, оскільки враховуються вимоги та можливості конкретного клієнта; продукт попереднього вибору; результат інтелектуальної праці персоналу підприємства; мінливість якості рекламних товарів та послуг; неможли­вість стандартизації якості рекламних продуктів; наявність двох складових рекламного продукту: рекламна інформація та технічні і технологічні засоби, які забезпечують донесення цієї інформації до аудиторії; моральне старіння рекламного продукту. Обґрунтовано, що моральне старіння або втрата актуальності відбувається як самої рекламної інформації, так і засобу комунікації, який забезпечував донесення цієї інформації до споживачів.

Покупцем рекламного продукту (РП) можуть бути фізичні та юридичні особи, які купують рекламні продукти різного типу з метою інформування та нагадування, формування та стимулювання попиту про торгові марки, товари, послуги, ідеї, організації, людей тощо. Оскільки покупцем РП може бути будь-яка особа, зокрема релігійні, громадські організації, державні органи влади, тому досить складно визначити їх профіль та здійснити сегментацію. Доцільніше це зробити для ПРГ певної спеціалізації. Наприклад, для агентства, яке спеціалізується на обслуговуванні рекламодавців певної галузі, покупцями його РП будуть саме підприємства цієї галузі. Рекламування будь-якого продукту замовника спрямоване на донесення рекламної інформації до цільової аудиторії цього продукту за допомогою різних каналів комунікації, тому вважаємо за доцільне застосувати термін “споживач рекламної інформації”, а не “споживач рекламного продукту”. Рекламним продуктом може бути закупівля рекламного ефірного часу та розміщення реклами на телебаченні, рекламних площ у періодичних виданнях або в інших каналах комунікації, проте цей РП слугує лише способом донесення рекламних повідомлень до цільової аудиторії замовника-рекламодавця, а споживає ця аудиторія лише рекламну інформацію. Отже, споживачами рекламної інформації можуть бути не лише фізичні, а й юридичні особи, які визначаються замовником-рекламодавцем. Однозначно визначити соціально-демографічний, психографічний, географічний та інший профіль споживачів, провести їх сегментацію є неможливим, оскільки вони міняються залежно від замовника-рекламодавця.

Виявлення сутнісних характеристик рекламних продуктів дало змогу запропонувати їх класифікацію за ознаками: об’єкт впливу, тип замовника (рекламодавця), джерела фінансування виготовлення рекламного продукту, спосіб розповсюдження рекламної інформації, ступінь матеріальної відчутності, ступінь готовності до сприйняття споживачами рекламної інформації, стадія життєвого циклу продукту, масштабність поширення та використання технологій. Розроблена класифікація дозволяє система­тизувати усі типи рекламних продуктів, завдяки чому для підприємств рекламної галузі стає можливим комплексний підхід до формування їх асортименту продуктів. На підставі наукового узагальнення існуючої практики ведення рекламного бізнесу, представлено асортимент рекламних продуктів підприємств рекламної галузі різного типу.