14.3. Норми та нормативні матеріали для нормування праці

При нормуванні праці використовують такі види норм:

Норма часу - кількість робочого часу, яка необхідна для виготовлення одиниці продукції або виконання обсягу роботи за певних організаційно-технічних умов. Вона використовується коли протягом робочої зміни виконуються різні операції (роботи). Широко застосовується в дрібносерійному і одиничному виробництві.

Норма часу обслуговування є різновидом норм часу. Це час, який встановлений для обслуговування одиниці обладнання, виробничих площ та інших виробничих одиниць. Застосовується тоді, коли протягом зміни виконується одна і та ж робота.

Норма обслуговування - кількість виробничих об'єктів (одиниць обладнання, робочих місць, об'єктів і т.д.), які працівник чи група працівників відповідної кваліфікації повинні обслужити протягом одиниці робочого часу. Застосовується при нормуванні праці робітників зайнятих обслуговуванням автоматизованих та апаратурних виробничих процесів, а також нормуванні праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням робочих місць, ремонтом обладнання.

Норма чисельності - це встановлена кількість працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, яка необхідна для виконання конкретних виробничих, управлінських функцій або обсягів робіт.

Нормативне завдання - встановлений обсяг роботи, який працівник чи група працівників, зокрема бригада, повинні виконати за певний період за конкретних організаційно-технічних умов.

Норма керованості - встановлене число робітників (працівників), якими має керувати один керівник.

До нормативних матеріалів для нормування праці належать:

Нормативи режимів роботи обладнання - це регламентовані величини режимів (параметрів) роботи обладнання, які забезпечують раціональне його використання.

Нормативи по праці - це регламентування величини витрат праці на виконання окремих елементів робіт, обслуговування виробничої одиниці (обладнання, робочого місця...), а також чисельності працівників, необхідних для виконання певного обсягу робіт, прийнятого за одиницю виміру. Вони поділяються на нормативи часу, нормативи часу обслуговування та нормативи чисельності.

Нормативи часу - це регламентовані витрати часу на виконання окремих робіт, які входять до складу операції. Вони призначені для встановлення норм витрат праці на машинно-ручні та ручні роботи і поділяються на такі групи нормативів: основного часу (при ручних роботах), допоміжного, підготовчо-заключного, часу обслуговування та нормативи чисельності.

Нормативи часу обслуговування - це регламентовані величини витрат часу на обслуговування одиниці обладнання, робочого місця та інших виробничих одиниць. Вони використовуються для встановлення норм обслуговування, тобто кількості одиниць обладнання, робочих місць, які необхідно закріпити за одним робітником чи групою робітників.

Нормативи чисельності - регламентують кількість працівників, яка необхідна для виконання одиниці (або певного обсягу) роботи.

Система норм і нормативів по праці повинна забезпечувати можливість розрахунку повної трудомісткості продукції за всіма елементами виробничого процесу, виробами, групами персоналу та структурними підрозділами.

В основі розрахунку всіх норм витрат праці лежить норма часу, що складається з двох основних частин:

- норми підготовчо-заключного часу, що встановлюється на партію деталей чи зміну;

- норми штучного часу, що встановлюється на одиницю продукції.

Норма часу (Т,) визначається в людино-хвилинах чи людино-годинах і складається з таких категорій витрат часу:

Т_ч = Т_п.з+ Т_о + Т_д + Т_об + Т_в.н + Т_т.о,

де Т_п.з - підготовчо-заключний час;

Т_о - основний час;

Т_д - допоміжний час;

Т_об - час обслуговування робочого місця;

Т_в.н - час на відпочинок та особисті потреби;

Т_т.о - час перерв, які передбачені ТП і організацією виробництва.

Норма штучного часу - це необхідні витрати часу на виконання одиниці (операції, штуки) роботи, які встановлені без підготовчо-заключного часу:

Т_шт = Т_оп + Т_об + Т_в.н + Т_т.о,

де Т_оп - оперативний час.

Норма виробітку (Н_вир) визначається на підставі норми часу і вимірюється в натуральних показниках. Визначається по формулі:

Н_вир=Ф∙Ч_р/Т_ч,

де Ф - період, на який встановлюється норма виробітку (людино-змін, людино-діб, людино-місяців);

Ч_р - число робітників, які беруть участь у виконанні роботи.

При встановленні норми виробітку на зміну, вона знаходиться по формулі.

Н_вир=Т_зм/Т_ч,

де Т_зм - фонд змінного часу одного або групи робітників, які беруть участь у виконанні роботи.

Технічно обгрунтовані норми встановлюються аналітичним методом. Цей метод базується на попередньому аналізі виробничих можливостей робочого місця, та визначенні витрат праці на кожний елемент і операцію загалом.

При використанні аналітичного методу нормування встановлення норм здійснюють в такому порядку: нормована операція ділиться на елементи, проводиться аналіз факторів, що впливають на її тривалість; проектується раціональний склад операції та послідовність виконання її елементів. Після цього розраховуються норми (витрати) часу по елементах та операцію загалом. Водночас розробляються організаційно-технічні заходи, які забезпечують впровадження запроектованого трудового процесу та виконання встановлених норм часу.

Аналітичний метод нормування має два різновиди: аналітично-розрахунковий та аналітично-дослідний. Вони розрізняються способом визначення (норм) витрат часу.

При аналітично-розрахунковому методі витрати часу на кожний елемент операції та операцію в цілому визначається за заздалегідь розробленими науково-обгрунтованими нормами.

При аналітично-дослідному методі витрати часу на кожен елемент операції та операцію в цілому встановлюються на основі безпосередніх вимірів цих витрат на робочих місцях (фотографування робочого часу, хронометрування, фотохронометрування).