11.3. Організація технічного контролю якості
Якість продукції залежить від організації технічного контролю на підприємстві.
Технічний контроль - це сукупність контрольних операцій, які виконуються на всіх стадіях виробничого процесу.
Основні роботи по технічному контролю здійснюються працівниками ВТК, який організовує свою роботу у відповідності з "Положенням про ВТК промислового підприємства".
Головне завдання ВТК - попередження випуску продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, технічних умов, еталонів, технічної документації і договірним умовам.
Основні функції ВТК:
- впровадження перспективних методів контролю;
- інспекторський нагляд і вибіркові перевірки якості готових виробів, ТП, стану технологічного оснащення, інструменту;
- контроль за зберіганням, упаковкою, транспортуванням продукції, станом вимірювальних засобів;
- оперативно-технічний облік і аналіз браку продукції та розробка заходів по його попередженню і ліквідації;
- кінцевий прийом і випробовування готової продукції, її оформлення і передача замовнику.
Структура ВТК (рис. 9.1) і чисельність контрольного персоналу залежить від об'єму виробництва, характеру продукції, виробничої структури і системи управління підприємством (очолює відділ старший контрольний майстер або начальник).
Основні підрозділи ВТК:
1. Бюро (група) зовнішнього приймання. Вона проводить контроль] поступаючих на підприємство матеріалів, технічного оснащення і обладнання (зовнішній огляд, прості натуральні операції, відбір проб для аналізу хімічного складу, проведення механічних і інших випробовувань, оформлення документації...).
Рис. 11.1. Схема організаційної побудови ВТК
2. Бюро (група) цехового контролю (БЦК). Основне завдання - це контроль якості продукції, яка випускається цехом, вчасне виявлення попередження появи дефектів і браку, його облік, аналіз, встановлення причин і винних. БЦК здійснює безперервний вибірковий операційний контроль з метою регулювання ТП і підтримки його в заданих параметрах.
3. Центральна вимірювальна лабораторія (ЦВЛ) і її контрольне -перевірочні пункти в цехах і на складах інструменту. Основне завдання це контроль за станом вимірного інструменту і всіх видів оснащення.
4. Інспекторська група - проводить епізодичний контроль якості продукції, а також цільові перевірки дотримання стану технологічної дисципліни. Працює по завданню начальника ВТК.
Класифікація, облік та аналіз браку.
Виробничий брак - це продукція, яка не відповідає по якості стандартам, ТУ і іншій нормативно - технічній документації.
В залежності від характеру дефектів брак розділяють на виправний і невиправний.
Виправний брак - це деталі, вироби, які технічно можливо і економічно доцільно виправити в умовах підприємства з послідуючим використанням по прямому призначенню без зниження вимог до якості.
Невиправний брак - це продукція, яка не може бути використана по прямому призначенню і виправлення якої економічно недоцільно.
Крім цього, брак розділяють на внутрішній (тобто виявлений на підприємстві в процесі виробництва) і зовнішній (виявлення споживачем в процесі експлуатації виробу).
При проведенні обліку і аналізу браку, його розділяють на три (умовних) групи:
- по видах (недоліки і відхилення від встановлених вимог до якості матеріалу, форми, розмірів, шорсткості поверхні);
- по причинах (порушення ТП, неправильний інструктаж робітника, неправильна наладка верстату, використання несправних засобів вимірювання, використання несправного обладнання, помилки в технічній документації...);
- по винних в появі браку (робітники, ІТР, службовці а також зовнішні постачальники, чиї дії або недогляд зумовили причину браку). При виявленні браку контролером складається акт, де вказується найменування виробу, операція на якій утворено брак, шифр браку, сума втрат, яка повинна бути повернена винним.
Невиправний брак оплаті не підлягає (якщо винен робітник).
Вартість бракованого виробу компенсує винний. Якщо невиправний брак стався не по вині робітника, то оплата робітника проводиться в розмірі 2/3 погодинної тарифної ставки відповідного розряду робітника. Якщо виправний брак стався по вині робітника, то оплата робітника проводиться в розмірі до 50% тарифної ставки. Якщо виправний брак стався не по вині робітника, тоді оплата проводиться в розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки.