Розділ 9. Організація освоєння виробництва нових виробів
9.1. Зміст і завдання організаційної підготовки виробництва
Організаційна підготовка виробництва являє собою сукупність процесів і робіт, пов'язаних із розробкою та здійсненням проекту
організації виробничого процесу виготовлення нового виробу, системи оплати праці, нормативної бази внутрішньозаводського госпрозрахунку матеріально-технічного забезпечення виробництва з метою створення необхідних умов для освоєння і випуску нової продукції з заданою якістю при встановлених термінах, обсягах випуску та мінімальних витратах виробництва.
Організаційна підготовка виробництва (ОПВ) складається з таких етапів:
1. Розробка проекту організації виробничого процесу, який охоплює: вибір форм організації виробництва в окремих цехах та їх спеціалізацію, а також зв'язків між ними; визначення потреб в обладнанні і площах; планування цехів і дільниць; розробку проекту реконструкції та технічного переозброєння цехів; розробку систем оперативно-виробничого планування.
2. Розробка проекту технічного обслуговування основного виробництва, який включає: складання планів руху предметів праці у виробничому процесі; вибір та встановлення необхідних транспортних засобів і тари; розробку проектів допоміжних процесів (ремонтного та інструментального обслуговування, організації складського господарства, вибір форм контролю якості).
3. Розробка проекту організації та оплати праці, який передбачає: і створення проекту розподілу і кооперації праці, організації трудових Р процесів, обслуговування робочих місць, режиму праці і відпочинку; визначення трудомісткості виробу і його складових частин; підготовку і комплектування кадрів; вибір системи оплати праці робітників та інженерно-технічних працівників і їх преміювання.
4. Розробка проекту матеріально-технічного забезпечення та збуту продукції, який включає: визначення потреб в окремих видах матеріальних ресурсів; складання замовлень на необхідне обладнання, І оснащення, комплектуючі вироби, пошук постачальників і укладання з ними контрактів; налагоджування контактів із майбутніми споживачами нової продукції.
5. Формування нормативної бази для внутрішньозаводського госпрозрахунку передбачає: розрахунок нормативів, матеріальних і трудових витрат, календарно-планових нормативів; визначення собівартості і цін на нові види виробів; встановлення розмірів і нормативів окремих запасів та оборотних коштів.
Головне завдання ОПВ - це забезпечення готовності підприємства до створення і освоєння нових виробів. На цьому етапі розв'язуються проблеми психологічного бар'єру в персоналу відносно нової техніки та піднімають зацікавленість у її швидкому впровадженні.
9.2. Освоєння виробництва нових виробів
Етап створення виробництва нових виробів починається після завершення робіт за стадіями конструкторської і технологічної підготовки виробництва. Він включає: налагодження і освоєння нових технологічних процесів; освоєння нових форм організації виробництва; досягнення планового обсягу виробництва та намічених техніко-економічних показників.
Період освоєння починається з виготовлення дослідного зразка і завершується серійним виробництвом нових виробів. Швидкість переходу на випуск нової продукції залежить від багатьох факторів, серед яких до основних належать: наступність та технологічність виробу; ступінь відпрацьованості технологічної документації; забезпеченість виробничих процесів та раціональність розроблених форм організації виробництва; рівень відпрацьованості нової конструкції виробу у дослідному виробництві.
Згідно з вітчизняною та зарубіжною практикою існує два способи переходу на випуск нових виробів: із зупинкою виробництва, без зупинки виробництва. Кожен з цих методів має свої варіанти, які можна класифікувати залежно від того, яким методом проводиться заміна виробництва старої продукції в період освоєння нового виробництва. Розділяють послідовний, послідовно-паралельний та паралельні методи переходу на випуск нової продукції.
Послідовний метод переходу характеризується тим, що виробництво нової продукції починається після повного припинення випуску продукції, що знімається з виробництва (рис.7.1; 7.2).
При перервно-послідовному методі (рис. 7.1) після випуску старого виробу В1 виконуються роботи по переплануванню і монтажу технологічного обладнання та транспортних засобів, а по їх завершенню починається освоєння виробництва нового виробу В2, аж до досягнення виробництва на проектному рівні N. Це самий простий в організаційно -технічному плані метод, але й самий неефективний, бо існують великі втрати у випуску продукції, які не вдається компенсувати.
Рис. 7.1. Перервно-послідовний метод переходу на випуск нової продукції
Рис. 7.2. Неперервно-послідовний метод переходу на випуск нової продукції
При неперервно-послідовному методі (рис. 7.2) виробництво нового виробу починається відразу після припинення виробництва старого. Втрати при застосуванні цього варіанту менші, але необхідна висока степінь завершеності робіт по технологічній підготовці виробництва нового виробу до почату його освоєння. Необхідно випробувати до 80% технологічних процесів, мати до 95% змонтованих на нових місцях (площах) технологічних ліній та обладнання.
Паралельний метод характеризується суміщенням робіт по освоєнню випуску нового виробу із завершальним періодом випуску старої моделі (рис. 7.3; 7.4). Перевага: вдається значно скоротити, а деколи ліквідувати втрати в сумарному випуску продукції N під час освоєння нових виробів ДТ.
При застосуванні паралельного методу переходу на випуск нової продукції без зменшення сумарного випуску виробів, потрібно використовувати додаткові площі, обладнання, робочу силу, Він застосовується в масовому виробництві, особливо при реконструкції підприємств. Паралельний метод переходу на випуск нових виробів (рис. 7.3) із зменшенням сумарного випуску продукції застосовується тоді, коли немає додаткових площ, або висока трудоємність виготовлення виробів.
Рис.7.3. Паралельний метод переходу на випуск нової продукції
Рис.7.4. Паралельно-поетапний метод переходу на випуск нової продукції
На рисунку 7.4 зображено паралельно-поетапний метод переходу, який використовується в масовому виробництві і характеризується тим, що процес оновлення виконується в кілька етапів, протягом яких освоюється випуск перехідних моделей, які відрізняються від попередніх конструкціями окремих вузлів і механізмів.
Паралельно-послідовний метод (рис. 7.5) широко використовується в умовах масового виробництва при освоєнні продукції, яка суттєво відрізняється від попередньої. Характеризується тим, що на підприємстві створюються нові потужності (цехи, дільниці) на яких починається освоєння нового виробу, відпрацьовуються технологічні процеси, проводиться кваліфікаційна підготовка персоналу. В цей період продовжується випуск старої продукції. Після завершення освоєння настає короткочасна зупинка, під час якої обладнання з додаткових площ передається на основні дільниці, після чого проводиться випуск нової продукції. Недоліком даного методу є втрати в загальному випуску продукції за час зупинки і переналадки та необхідність використання нових площ.
Рис. 7.5. Паралельно-послідовний метод переходу на випуск нової продукції