6.5. Уміння слухати і чути підлеглих

Під час бесіди з підлеглими, а також при приведенні наради або зборів тру­дового колективу менеджер повинен не тільки говорити сам, але ї слухати та чути, про що говорять підлеглі.

Дослідження показують, що 80% робочого часу менеджери витрачають на спілкування з підлеглими, колегами по роботі і працівниками зовнішнього се­редовища організації. Половина цього часу витрачається на слухання співрозмовника.

Процес слухання — це дуже складна річ. Від уважного слухання людина втомлюється більше, ніж вона говорить. Ось чому багато керівників від перевантаження у спілкуванні з іншими людьми мають негативну схильність слу­хати і не чути їх під час розмови. Уникнути такої звички можна тільки трену­ванням і самодисципліною. ,

Під час слухання менеджер має зрозуміти і запам’ятати головне із того, що говорить співрозмовник, зрозуміти його-дійсне відношення до цієї проблеми.

Невміння слухати — це відсутність уваги до того, про що говорить співроз­мовник.

Велика завантаженість менеджера не може бути виправданням неповаги до іншої людини. Часта буває, коли ще не встигне підлеглий почати розмову, як керівник тут же дає відповідь або контраргумент. Він вважає, що він наперед знає, про що хоче сказати підлеглий. А у підсумку підлеглий виходить з кабінету незадоволений тим, що менеджер не захотів його вислухати. Така поведінка менеджера є проявом недоліку його культури.

Поліпшити техніку активного слухання інших людей менеджер може шля­хом тренування і постійного самоконтролю.

РОЗДІЛ 7. СИСТЕМНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА

7.1. Виробничі системи і їх сучасний розвиток

Система - це комплекс елементів (колектив, технічні засоби), які призначені для розв'язання складних організаційних, економічних і технічних задач. Системний підхід до вивчення економічних явищ - це комплексне дослідження організаційно-економічного процесу як єдиного цілого з позицій системного аналізу. Системний аналіз як методологія дослідження об'єктів у вигляді цілеспрямованих систем полягає в тому, що він дозволяє розкласти складну систему на її складові аж до розв'язку конкретних задач і утримати взаємозв'язані і ланки разом як єдине ціле.

Виробнича система - це сукупність засобів виробництва, матеріальних і трудових ресурсів, зумовлених виробничою технологією перетворювати матеріали і комплектуючі у кінцевий продукт госпо­дарської організації Наприклад, на приладобудівному, автомобіле­будівному, верстатобудівному підприємствах, що виробляють за призначенням різну продукцію, застосовують різні технологічні ;|Шр6цеси, засоби праці, використовують працю і знання робітників різних професій.

Організаційна система - це зв'язок людей, предметів та знарядь праці у процесі розробки, виробництва і реалізації продукції. До основних принципів побудови організаційних систем, як підсистем управління підприємством, належать комплексність, ієрархічність, спрямованість, цілісність.

Принцип комплексності організації полягає в тому, що вона охоплює всі фази виробничого процесу (заготівельні, оброблювальні, складальні), всі стадії життєвого циклу продукції - від виконання науково-дослідних робіт до експлуатації продукції, всі рівні управління - від керівника до окремого працівника.

Принцип ієрархічності означає, що система організації виробництва являє собою багаторівневу ієрархічну структуру підсистема, цілей роботи, конкретних задач організації.

Принцип спрямованості полягає в тому, що всі задачі організації виробництва підпорядковуються основним цілям діяльності підприємства для доведення до кожного підрозділу та виконавця.

Принцип цілісності означає, що в органічній залежності організовуються всі аспекти діяльності підприємства - технічні, економічні, соціальні. Кожному з них відповідає своя система.

Технічна система - це сукупність взаємопов'язаних засобів і технологій виготовлення продукції.

Економічна система ~ це сукупність економічних важелів і стимулів для підвищення кінцевих результатів діяльності підприємства, забезпечення його рентабельної роботи.

Соціальна системи - це сукупність засобів і методів виховання та розвитку громадської активності працівників, підвищення їх освітнього рівня.

Таким чином, підприємства чи об'єднання, які самостійні у правовому відношенні, являють собою цілісну організаційну систему, що включає взаємозв'язок людей, предметів та знарядь праці у процесі розробки, виробництва і реалізації продукції.