5. Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України за класами

План рахунків банківських установ - систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківських операцій.

Він призначений для відображення бухгалтерської інформації та є складовою національної системи бухгалтерського обліку.

План рахунків бухгалтерського обліку розроблено НБУ відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів, Міжнародних і Національних стандартів бухгалтерського обліку. Він є обов'язковим для використання банківськими установами України. План рахунків розроблено окремо для комерційних банків і установ НБУ з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності.

Він дає змогу здійснити детальний і повний облік усіх банківських операцій, а також своєчасно надавати детальну, достовірну і змістовну інформацію керівництву банку, існуючим чи потенційним акціонерам і діловим партнера, НБУ, податковим, статистичним органам та іншим користувачам.

План рахунків бухгалтерського обліку банків України можна переділити на три логічні частини - балансову, частину доходів і витрат, позабалансову.

Балансова частина містить перші п'ять класів Плану рахунків. На підставі цих класів складають балансовий звіт банку.

Частина доходів і витрат об'єднує класи доходів і витрат. На їх підставі складають звіт про фінансові результати діяльності банку.

Позабалансова частина містить позабалансові рахунки. У цій частині ведеться облік позабалансових вимог і зобов'язань банку, списаної заборгованості, активів клієнтів на зберіганні, інших засобів, цінностей і документів.

Усі частини Плану рахунків перебувають у тісному логічному зв'язку.

План рахунків побудовано за ієрархічним принципом. Кожна з чотирьох цифр номера балансового рахунка означає рівень ієрархії. Отже, перша цифра визначає клас рахунка, перша і друга - розділ, перша, друга й третя - групу, перша, друга, третя і четверта - номер рахунка. Такий підхід дає змогу виконувати групування на різних рівнях ієрархії та легко складати звіти різних форм.

Рахунки балансової частини Плану рахунків згруповано за видами операцій банку - казначейські та міжбанківські операції, операції з клієнтами, операції з цінними паперами, довгострокові вкладення, основні засоби та нематеріальні активи, капітал банку. Активи та зобов'язання в балансовій частині Плану рахунків подано за ознакою зниження ліквідності (активи) та збільшення часу, необхідного для повернення боргів (пасиви).

План рахунків бухгалтерського обліку комерційного банку складається з дев'яти класів, (рисунок)

У першому класі плану рахунків обліковують казначейські та міжбанківські операції комерційних банків. До казначейських інструментів належать:

• готівкові кошти;

• банківські метали;

• цінні папери, що їх рефінансує НБУ;

• кошти НБУ в комерційному банку;

• кошти комерційного банку в НБУ.

До міжбанківських інструментів належать операції між комерційними

банками:

кореспондентські рахунки;

депозити;

кредити;

фінансовий лізинг.

Рахунки другого класу використовують для обліку операцій з клієнтами банку - суб'єктами господарської діяльності, органами загального державного управління та фізичними особами. За такими рахунками обліковуються кошти на поточних рахунках, кредити, депозити, кошти на транзитних рахунках, дебіторська і кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами.

У третьому класі Плану рахунків обліковуються операції з цінними паперами, інші активи й зобов'язання банку, зокрема товарно-матеріальні цінності, розрахунки між установами одного банку, позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами, дебіторська і кредиторська заборгованість установи.

У четвертому класі зосереджено групи рахунків, на яких обліковують довготермінові вкладення банку в асоційовані й дочірні підприємства, в нематеріальні активи та в основні засоби. Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух належних банкові основних засобів, нематеріальних активів, вкладень в інші активи довготермінового характеру.

П'ятий клас Плану рахунків служить для обліку капіталу банку. Він криє в собі привнесений капітал, нерозподілений прибуток і резерви, створені за рахунок прибутку.

Доходи і витрати обліковують відповідно у шостому й сьомому класах Плану рахунків. Усі статті доходів і витрат класифікуються за їхнім економічним змістом. Зокрема, вирізняють процентні, комісійні, торговельні та інші банківські операційні доходи (витрати). Крім названих груп, вирізняють також доходи у формі повернення списаних активів, непередбачені та інші доходи.

За рахунками сьомого класу обліковують також загальні адміністративні витрати, відрахування в резерви, непередбачені витрати і податок на прибуток. Резерви формують на покриття заборгованості за наданими кредитами, втрат від знецінення цінних паперів у портфелі банку, а також на покриття інших ризиків і втрат.

У восьмому класі відкриваються рахунки управлінського обліку, деталізація яких визначається установою банку самостійно.

На рахунках дев'ятого класу обліковуються:

• вимоги та зобов'язання банку, які можуть виникнути в майбутні періоди та за якими банк піддається ризикові;

• документи і цінності;

• розрахунки за операціями з приватизації тощо.

Усі рахунки дев'ятого класу поділяються на три частини.

Рахунки розділів 90-95 використовуються для обліку операцій, пов'язаних з різними ризиками для банку. Це - зобов'язання та вимоги за укладеними, але ще не виконаними угодами, як, наприклад, кредитні лінії, дозволений овердрафт, непокриті безвідкличні акредитиви, гарантійні зобов'язання, зобов'язання за цінними паперами, спотові та форвардні контракти з купівлі-продажу іноземної валюти.

Рахунки розділів 96-98 використовуються для обліку списаної заборгованості та коштів до повернення, документів, цінностей та розрахунків за операціями з приватизації.

Рахунки розділу 99 є контр рахунками, які використовуються для подвійного запису операцій, здійснених за рахунками розділів 90-98. контр рахунки відкриваються в аналітичному обліку у будь-якому розрізі на розсуд банку. За рахунками 99 розділу обліковується також позабалансова позиція банку за іноземною валютою та банківськими металами.

Загалом структура Плану рахунків максимально корелює із формами фінансових звітів банку. Вона забезпечує розкриття інформації про основні об'єкти обліку, згруповані за їх економічним змістом. Деталізовану інформацію стосовно стану та руху вказаних об'єктів забезпечує система аналітичного обліку банку.