6.3. Витрати виробництва у довгостроковому періоді

У довгостроковому періоді фірма має змогу змінювати кількість усіх залучених ресурсів, тобто усі витрати є змінними Для аналізу виробничих рішень фірми у довгостроковому періоді використовують криві середніх загальних витрат А ТС

Крива довгострокових середніх загальних витрат складається зі сегме­нтів кривих короткострокових АТС, що відповідають різним можливим розмірам підприємств, які фірма може побудувати у довгостроковому періоді (рис. 6.5, а). У багатьох галузях кількість можливих розмірів таких підприємств фактично необмежена. Відтак крива довгострокових АТС реально складається не зі сегментів окремих кривих, а з точок дотичних до нескінченої кількості кривих короткострокових А ТС (рис. 6.5, б).

Рис. 6.5. Крива довгострокових АТС

Будівництво все більших підприємств спочатку знижуватиме мінімальні середні загальні витрати на одиницю продукції, а далі вони знову зростатимуть. Вигляд кривої довгострокових АТС для конкретної фірми визначається характером ефекту масштабу у цій галузі (див. п. 6.5). Якщо позитивний ефект масштабу швидко вичерпується, а негативний проявляється у разі досягнення значних обсягів виробництва, крива АТС матиме вигляд, зображений на рис. 6.6, а. Якщо позитивний ефект є тривалим, а негативна віддача від масштабу проявляється за значних обсягів виробництва, крива А ТС набуває вигляду, як на рис. 6.6, б. Рисунку 7.6, в відповідає ситуація, коли позитивна віддача від масштабу швидко змінюється негативною.

Відносну важливість позитивного та негативного ефектів масштабу відображає показник, який також можна простежити за допомогою рис. 6.6. Мінімальний ефективний розмір підприємства — це найменший обсяг виробництва, за якого крива довгострокових середніх загальних витрат досягає мінімуму. Мінімальний ефективний розмір підприємства відіграє істотну роль у визначенні структури ринку товару. У галузі, де криві довгострокових АТС мають вигляд, показаний на рис. 6.6, в, діятиме багато порівняно невеликих фірм. Натомість рис. 6.6, б відповідає ситуація, коли усе виробництво у галузі зосереджено на декількох великих підприємствах.

.

S) »)

Рис. 6.6. Різні вигляди кривої довгострокових А ТС

6.4.Ізокости

Одного і того ж обсягу виробництва фірма може досягнути, викори­стовуючи різні комбінації факторів виробництва (див. п. 5.4). З іншого боку, витрачаючи кошти на придбання ресурсів, фірма повинна зважати на свої бюджетні можливості. Нехай фірма купує К одиниць ресурсу капіталу та L одиниць ресурсу праці, ціна за одиницю цих ресурсів становить відповідно р_к і рі, а сумарні витрати фірми на усі ресурси дорівнюють С. Якщо усі наявні кошти витратити на придбання лише одного з ресурсів, то можна купити С / рк одиниць капіталу або С / p_L одиниць праці. З'єднавши ці дві точки, отримаємо ізокосту (рис. 6.7).

К

С/Рк

0 С/рl L

Рис. 6.7. Ізокоста

Ізокоста показує різні комбінації двох ресурсів, які можна придбати за наявного рівня витрат та незмінних цін ресурсів. Рівняння ізокости маг вигляд .Нахил ізокости визначається співвідношенням цін факторів — . Подібно як бюджетна пряма у теорії поведінки споживача (див. п. 2.4), Ізокоста є межею між можливим та недосяжним для виробника. Усі досяжні комбінації використання двох ресурсів відображаються точками на ізокості та ліворуч від неї.

Якщо фінансові можливості фірми зростають, вона має змогу придбати більшу кількість обидвох ресурсів. Кожному новому рівневі витрат відповідає своя Ізокоста, яку можна отримати паралельним переміщенням вправо попередньої лінії, оскільки нахил ізокости не змінюється. Сукупність ізокост, які відповідають різним рівням витрат, називають картою ізокост (рис. 6.8).

Рис. 6.8. Карта ізокост

Зі зміною ціни одного з ресурсів нахил ізокости змінюється. Якщо ціна ресурсу праці зросте до p_L', то витративши усі кошти на придбання лише цього ресурсу, фірма купить його С/p_Lодиниць (рис. 6.9). Зі зниженням ціни праці до p_L”, нахил ізокости, навпаки, зменшиться.

K

C/Pk

C/ p_L' С/p_{L C /} p_L” L

Рис. 6.9. Вплив зміни ціни ресурсу