4.5. Поняття про надлишок споживача і надлишок виробника

Для аналізу ефективності ринку і наслідків втручання держави у функціонування ринкового механізму (запровадження максимальних та мінімальних цін, податків, мита, квот тощо) зручно використовувати поняття надлишків споживача та виробника.

Спадний характер кривої попиту означає, що люди по-різному оцінюють корисність конкретного товару і готові платити за нього різну ціну. За даної ціни продажу товару усі, хто був готовий заплатити вищу ціну, отримують додаткову вигод). Цю вигоду вимірює надлишок споживана. Надлишок споживача — це різниця між ціною, яку готовий заплатити покупець, і ціною, одержаною продавцем. Графічно величина надлишку споживача на ринку визначається площею фігури, обмеженої кривою попиту на товар та лінією ціни (рис. 4.11). Як видно з рисунка, зі зниженням ціни товару від Р\ до Рі, надлишок споживача зростає: по-перше, збільшується надлишок споживачів, яких задовольняла і попередня ціна; по-друге з'являються додаткові покупці товару.

Рис. 4.11. Надлишок споживача

Висхідний характер кривої пропозиції відображає відмінності у витратах виробників на виробництво товару. За певної ціни продажу товару усі виробники, що були готові продати товар і за нижчою ціною, отримують додаткову вигоду, яку вимірює надлишок виробника Надлишок виробника — це різниця між ціною, яку отримує продавець, і його витратами. Графічно величина надлишку виробника на ринку визначається площею фігури, обмеженої лінією ціни та кривою пропозиції (рис. 4,12). Зі зростанням ціни товару надлишок виробника збільшується: по-перше, зростає виторг за обсяг товару, який продавався і за попередньою ціною; по-друге, на ринку з'являються нові виробники, готові пропонувати товар за вищою ціною.

Рис. 4.12. Надлишок виробника

За ринкової рівноваги сума надлишків споживача та виробника (різниця між цінністю певного товару для покупців та витратами продавців на його виробництво) досягає максимального значення (рис. 4.13).

Рис. 4.14. Сумарний надлишок

За припущення про досконалу конкуренцію та відсутність екстерна лій ринкові сили попиту і пропозиції ефективно розподіляють обмежені ресурси і максимізують добробут суспільства.

4.6. Еластичність попиту за ціною

Одне з ключових питань, що постає перед виробниками товарів і послуг, — як реагуватимуть споживачі на зміну ціни їхнього продукту. Закон попиту не дає достатньо повної відповіді на це запитання, оскільки реакція покупців на зміну ціни неоднакова для різних товарів. Поняття еластичності попиту за ціною характеризує чутливість цієї реакції.

Еластичність попиту за ціною E_D — відношення відсотка зміни величини попиту на товар до відсотка зміни ціни товару:

(4.1)

Оскільки ціна товару і величина попиту на нього пов'язані оберненою залежністю, коефіцієнт F._D завжди від'ємний; проте економісти зазвичай наводять тільки абсолютну величину коефіцієнта еластичності, а знак „-" опускають.

Розрізняють дугову та точкову еластичність попиту за ціною.

Дугова еластичність попиту за ціною характеризує відносну зміну величини попиту, спричинену відносною зміною ціни товару на деякій частині кривої попиту (рис. 4.14), і визначається за формулою:

(4.2)

Рис. 4.14. Дугова еластичність попиту

Точкова еластичність попиту за ціною характеризує відносну зміну величини попиту, спричинену нескінченно малою зміною ціни у деякій точці кривої, і визначається за формулою:

(4.3)

Рис. 4.15. Точкова еластичність попиту

Як видно з рисунка 4.15, еластичність попиту змінюється уздовж кривої: попит еластичний (Е_о> 1) у точках, що лежать вище середини кривої, одинична еластичний (E_D = 1) у точці посередині кривої і нееластичний (E_D < 1) у точках, що лежать нижче середини кривої. Тобто попит зазвичай еластичний в області високих цін і нееластичний в області низьких цін. Двома екстремальними теоретичними варіантами є абсолютно нееластичний попит (Е= 0), який відображається вертикальною лінією, і абсолютно еластичний попит (Е = 1), якому відповідає горизонтальна лінія.

Зауважмо, що рис. 4.15 демонструє і відмінність понять нахилу кривої та її еластичності: нахил лінії D залишається незмінним, тоді як еластичність — змінюється від нуля до нескінченності. Все ж, між нахилом та еластичністю існує деякий візуальний зв'язок: з двох ліній, що перетинаються, пологіша (з меншим нахилом) крива є еластичнішою.

Еластичність попиту за ціною визначається низкою чинників і є тим більшою: 1) чим більшу кількість замінників має товар; 2) чим більшу частку бюджету споживачів становлять видатки на цей товар; 3) чим більшою мірою цей товар є товаром розкоші; 4) чим триваліший період часу мають споживачі для реагування; 5) чим вужче визначено ринок товару.

З'ясуймо, як впливає величина еластичності попиту за ціною на рішення продавців щодо зміни ціни товару. Нехай за ціни Р1 виробник продає Q1 одиниць товару (рис. 4.16, а). Виторг (сума коштів, отриманих продавцем) визначається як добуток ціни товару на кількість проданих одиниць Р1 х Q1, що графічно відображається площею прямокутника OP1AQ1. Як видно з рисунка, зниження ціни товару до Р₂ дає змогу збільшити виторг.

Рис. 4.17. Наслідки зміни ціни товару за еластичного і нееластичного попиту

Приріст виторгу унаслідок збільшення кількості проданих одиниць переважає втрати, зумовлені зниженням ціни одиниці товару. Зауважмо, що точки А і В розташовані в еластичній частині кривої попиту.

Натомість в області нееластичного попиту ситуація протилежна. Як ви­дно з рисунка 4.17, б, збільшення виторгу продавця тут досягається за допомогою підвищення ціни від Р1 до Р2. У цій частині кривої приріст виторгу унаслідок підвищення ціни більший за втрати, спричинені зменшенням обсягу продажу товару.

Отже, величина еластичності попиту за ціною відіграє ключову роль в ухваленні рішень виробників щодо зміни ціни товару: за еластичного попиту збільшення виторгу досягається зниженням ціни; за нееластичного попиту, навпаки, ціну слід підвищувати.