13. Основні джерела внутрішнього фінансування.

У науково-практичні літературі можна зустріти дві основні концепції трактування сутності внутрішніх джерел фінансування. Перший зорієнтований на фінаснові результати, другий – на рух грошових потоків. Це зумовлено тим, що не завжди доходи та витрати п-ва, відображені у звіті про фінансові результати, збігаються з грошовими надходженнями (видатками) в рамках операційної та інвестиційної діяльності відповідного періоду.

До внутрішніх джерел фінансуванняп-ва відносяться:

- чистий прибуток;

- амортизаційні відрахування;

- забезпечення наступних витрат і платежів.

Внутрішні джерела фінансування п-ва поділяються на дві групи:

1) фінансування за рахунок виручки від реалізації (самофінансування, амортизація, забезпечення)

2) інші форми вивільненого капіталу (дезінвестиції, раціоналізація).

Ефект фінансування за рахунок забезпечень проявляється завдяки існуванню часового розриву між моментом їх формування і використання. За своїми характеристиками забезпечення можна трактувати як позичковий капітал п-ва з невизначеними строками та сумами погашення. До основних видів забезпечення, що можуть створюватися на п-вах, належать:

- забезпечення виплат персоналу;

- додаткове пенсійне забезпечення;

- виконання гарантійних зобов’язань;

- реструктуризація;

- виконання зобов’язань за ризиковими (обтяжливими) контрактами тощо.

Основним внутрішнім джерелом у цьому разі є самофінансу-вання, яке пов’язане з реінвестуванням (тезаврацією) прибутку у відкритій чи прихованій формі. Рішення власників підприємства про обсяги самофінансування є одночасно і рішенням про розмір дивідендів, які підлягають виплаті.

14. Основні задачі які вирішуються фінансового управління підприємством.

Кожне з цих рішень, зрештою, відбивається на погіршенні чи поліпшення фінансового стану підприємства. Спільним для усіх підприємств є визначення головної мети фінансового менеджменту – забезпечення зростання добробуту власника капіталу підприємства, що знаходить конкретне втілення у підвищенні ринкової вартості підприємства або його акцій.

В процесі досягнення головної мети фінансовий менеджмент вирішує багато задач, основними серед яких є:

- забезпечення високої фінансової стійкості підприємства в процесі його розвидку;

- оптимізація грошового обороту і підтримання постійної платоспроможності підприємства;

- забезпечення реалізації економічних інтересів суб’єктів фінансових відносин;

- забезпечення мінімізації фінансових ризиків.

15. Основні поняття фінансового аналізу.

Фінансовий аналіз – це спосіб оцінювання фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємства на основі даних поточного обліку і фінансової звітності.

Метод фінансового аналізу – комплекс науково–методичних прийомів дослідження фінансового стану підприємства.

Рентабельність – виражений у відсотках показник прибутковості, який характеризує ефективність витрат підприємства загалом або ефективність виробництва окремих видів продукції.

Ліквідність – здатність підприємства розраховуватися за своїми поточними фінансовими зобов’язаннями за рахунок своїх поточних активів.

Платоспроможність – здатність підприємства своєчасно і повністю сплачувати за своїми платіжними зобов’язаннями (негайно погасити свої поточні зобов’язання).

Фінансова стійкість – спроможність підприємства забезпечити фінансову діяльність за рахунок власних коштів.

Фінансовий стан підприємства – комплексне поняття, яке є результатом взаємодії усіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення й використання фінансових ресурсів.