- •1.Поняття та предмет трудового права
- •2.Метод трудового права
- •3.Функції трудового права
- •4.Система трудового права
- •5.Відмежування трудового права від суміжних галузей права
- •6.Поняття та види принципів трудового права
- •7.Поняття та особливості джерел трудового права
- •8.Класифікація джерел трудового права
- •9.Система джерел трудового права
- •10.Акти договірного та локального характеру як джерела трудового права
- •11.Єдність та диференціація в правовому регулюванні праці
- •12.Поняття та види трудових правовідносин
- •13. Суб’єкти трудових правовідносин
- •14.Працівники як суб’єкти трудових правовідносин
- •15.Роботодавці як суб’єкти трудових правовідносин
- •16. Участь профспілок у трудових правовідносинах
- •17. Сфера та порядок укладення колективного договору
- •18. Зміст колективного договору
- •19.Зміст угод
- •20.Право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод
- •21. Порядок укладення колективного договору, угоди
- •22.Поняття зайнятості, категорії зайнятого населення
- •23.Державні гарантії зайнятості населення
- •24. Поняття підходящої роботи
- •25.Правовий статус безробітного
- •26.Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: поняття, принципи та суб’єкти
- •27.Допомога по безробіттю: поняття, розмір та строки виплати
- •30. Відкладення та скорочення тривалості матеріального забезпечення безробітних
- •31.Матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації
- •32.Поняття, сторони та зміст трудового договору
- •33. Відмінність трудового договору від цивільно-правових угод про працю
- •34. Види трудового договору
- •35.Загальний порядок укладення трудового договору
- •36.Випробування при прийнятті на роботу
- •37.Зміна умов трудового договору
- •38.Підстави припинення трудового договору
- •39.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •40.Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •41.Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника з окремими категоріями працівників за певних умов
- •42. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб
- •43.Загальний порядок припинення трудового договору
- •44.Робочий час і його види
- •45.Режим та облік робочого часу
- •46.Надурочні робот
- •47.Поняття та види часу відпочинку
- •48.Види відпусток
- •49.Порядок надання щорічних відпусток
- •50.Соціальні відпустки
- •51.Творчі відпустки
- •52.Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням
- •53.Поняття, ознаки та функції заробітної плати
- •54.Структура заробітної плати
- •55.Сфери регулювання оплати праці
- •56.Тарифна система
- •57.Системи оплати праці
- •58.Гарантійні виплати
- •59.Гарантійні доплати та компенсації
- •60.Трудова дисципліна та методи її забезпечення
- •61.Внутрішній трудовий розпорядок на підприємствах, установах, організаціях
- •62.Система заходів заохочення працівників як засіб забезпечення трудової дисципліни
- •63.Дисциплінарна відповідальність працівників
- •64.Відмінності дисциплінарної та матеріальної відповідальності
- •65.Порядок застосування, оскарження та зняття дисциплінарних стягнень
- •66.Поняття, підстави та умови матеріальної відповідальності
- •67.Відмінності матеріальної відповідальності від майнової відповідальності за цивільним правом
- •68.Види матеріальної відповідальності
- •69.Випадки повної матеріальної відповідальності
- •70.Визначення розміру шкоди та порядок її відшкодування
- •71.Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові
- •72.Комісія з питань охорони праці підприємства
- •73.Поняття охорони праці
- •74. Служба охорони праці на підприємстві
- •75.Основні завдання та права працівників служби охорони праці
- •76.Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •77. Нещасні випадки на виробництві
- •78.Порядок розслідування нещасних випадків
- •79.Нещасні випадки, які не визнаються пов’язаними з виробництвом
- •80.Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •81.Охорона праці працівників, які працюють у важких і шкідливих умовах праці
- •82.Охорона праці жінок
- •83.Охорона праці неповнолітніх
- •84.Поняття та види трудових спорів
- •85.Причини виникнення трудових спорів
- •86.Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів у ктс
- •87.Розгляд індивідуальних трудових спорів у судах
- •88.Строки звернення до суду за вирішенням індивідуальних трудових спорів
- •89.Порядок поновлення працівника на роботі та оплата вимушеного прогулу
- •90.Поняття та сторони колективного трудового спору (конфлікту)
- •91.Органи та особи, які приймають участь у вирішенні колективних трудових споров
- •92.Формування вимог найманих працівниківта виникнення колективного трудового спору
- •93.Вирішення колективного трудового спору (конфлікту)
- •94. Право на страйк та його реалізація
- •95. Визнання страйків незаконними. Заборона проведення страйку
35.Загальний порядок укладення трудового договору
За загальним правилом, передбаченим ст.24 КЗпП України, при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи. Подання додаткових документів є необхідним відповідно до окремих нормативно-правових актів, зокрема, до Законів України „Про державну службу”, „Про освіту” тощо. Згідно із ст.25 КЗпП України при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну та національну приналежність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.24 КЗпП України, трудові договори можуть укладатися як в письмовій, так і усній формах. Але у певних випадках додержання письмової форми є обов’язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні договору про роботу в районах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі; 5) при укладенні договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством (наприклад, при укладенні трудового договору з особою, яка приймається для проходження альтернативної служби; про участь в оплачуваних громадських роботах; з працівниками, діяльність яких пов’язана з державною таємницею; з працівниками релігійних організацій; трудовий договір, що містить зобов’язання про нерозголошення комерційної таємниці). Науковці вважають, що у сучасних умовах й найбільш оптимальною письмова форма з огляду на зростання значення
|
договірного регулювання праці, розширення прав підприємств у регулюванні трудових відносин і відносин щодо додаткового соціального забезпечення працівників.
Укладення трудового договору оформляється наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Відповідно до ч.4 ст.24 КЗпП України, трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи (за розпорядженням або з відома власника чи уповноваженого ним органу – п.7 постанови Пленуму Верховного Суду №9 від 6 листопада 1992 р. „Про практику розгляду судами трудових спорів”).
В ст.26 КЗпП України зазначається, що при укладенні трудового договору сторонами може бути обумовлене випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Слід звернути увагу, що встановлювати випробування – це право, а не обов’язок власника, тому воно визначається угодою сторін.
Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. У період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. Для певних категорій працівників випробування не може бути встановлено: осіб, які не досягли 18 років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість та при переведенні на роботу на інше підприємство.
Відповідно до ст.27 КЗпП України строк випробування не може перевищувати трьох місяців, в окремих випадках, за погодженням з профкомом – шести місяців; робітників – одного місяця. Власник не має права продовжити термін випробування навіть при згоді на це працівника (виключення: якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин).
Якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір (за ч.2 ст.28 КЗпП України).
Згідно із ст.29 КЗпП України, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов’язаний: роз’яснити працівникові його права й обов’язки й проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, про можливі наслідки їхнього впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним договором; визначити працівнику робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці й протипожежної охорони.
