Ялтинський гірсько-лісовий заповідник

Ялтинський гірсько-яісовий заповідник створений у 1973 році і має площу понад 14 тисяч гектарів. Територія його охоплює головну гряду Кримських гір, частину Ай-Петринської та Ялтинської яйл і південні схили гірського хребта. Гірські лісові насадження мають величезну цінність і повністю віднесені до категорії курортних лісів, їм належить визначна роль у захисті ґрунтів і схилів у районах, де часто трапляються зсуви. Крім ґрунтозахисного, вони мають велике водоохоронне, бальнеологічне та естетичне значення. У поєднанні з приморським кліматом Південного берега Криму ліс є важливим лікувальним фактором. Тут налічується багато реліктових рослинних угруповань та ендемічних видів.

58

в) Права, обов’язки власників земельних ділянок і землекористувачів.

Права:

1) Продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину (тільки землевласники).

2) Самостійно господарювати на землі.

3) Власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію.

4) Використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об’єкти, а також інші корисні властивості землі.

5) На відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

6) Споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Обов’язки:

1) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

2) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

3) своєчасно сплачувати земельний податок, орендну плату.

4) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

5) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

6) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.

7) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов’язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

8) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

11

Лекція №5,6. Охорона земель. Відповідальність за порушення земельного законодавства.

а) Охорона земель, цілі, завдання, характер, зміст, порядок, використання.

Охорона земель — це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Характер охорони земель — природоохоронний, ресурсозберігаючий, відтворювальний.

Зміст охорони земель(стаття 164):

1) Обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування.

2) Захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб.

3) Захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів.

4) Збереження природних водно-болотних угідь.

5) Попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів.

6) Консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

Порядок охорони земель встановлюється законом.

12