Шкідливі викиди в європі стають товаром

В 2001 році Департамент з питань довкілля Єврокомісії представив проект плану торгівлі квотами на забруднення повітря двоокисом вуглецю, який вважається одним із основних винуватців глобальної зміни клімату. В плані не йдеться про викиди інших парникових газів (метан, закис азоту), оскільки автори проекту вважають, що запровадження торгівлі квотами й на них поки несвоєчасне й значно ускладнить процедуру. Нова схема почне діяти з 2005 р., і нею змушені будуть скористатися підприємства нафтопереробної та енергетичної галузей, а також виробники металу, цементу, скла, кераміки та паперу. У виконавчому органі ЄС зазначають, що сама система торгівлі квотами не сприятиме зниженню шкідливих викидів в атмосферу, проте допоможе промисловим підприємствам знайти найдешевший спосіб вирішення проблеми. Для вступу в дію законопроект повинен бути ухвалений Європарламентом та урядами країн ЄС, й очікується, що навколо нього ще буде багато суперечок. Зокрема, щодо того, які саме галузі промисловості та яка мінімальна кількість підприємств підпадатимуть під дію закону. Адже в тексті документу не оговорюються, наприклад, умови торгівлі в хімічній промисловості, транспорті й сміттєспалюванні. Згідно з запропонованим законопроектом, уряди європейських країн повинні розробити квоти дозволеної щорічно кількості викидів СО₂ для окремих галузей. І якщо підприємство викидатиме двоокису вуглецю менше, ніж дозволено, воно зможе продати зайву частину своєї квоти. Підприємства ж, які не впораються з нормами, повинні будуть вибирати: купувати квоти в інших компаній або платити штраф, який становитиме 200 євро за кожну надлишкову тонну викидів. Ідея подібного бізнесу не є новою Так, наприклад, система торгівлі квотами на двоокис сірки добре налагоджена в США, а деякі європейські країни, зокрема Данія та Великобританія, вже розробляють власні системи торгівлі квотами на СО₂. Торгівля квотами надзвичайно важлива для розвинених індустріальних країн, адже, не купуючи їх, вони не зможуть виконати свої зобов'язання зі зниження викидів СО₂ згідно з Кіотським протоколом.

З іншого боку, міжнародна торгівля квотами може виявитися дуже вигідною для України й Росії, де порівняно з 1990 р. (взятий за відліковий у тому ж Кіотському протоколі) відбувся великий спад виробництва. В Україні питання — торгувати чи не торгувати квотами — стало справжнім яблуком розбрату, навіть у лавах однодумців-екологів. Уряд у цьому питанні "керуватиметься економіко-екологічним прогнозом розвитку енергетики в Україні". Частина активістів громадського екологічного руху бойкотує таке вирішення проблеми, пояснюючи свою позицію наступним чином: "Торгівля

60

Лекція № 4. Права та обов’язки власників земель та землекористувачів. Припинення і перехід прав на землю , плата за землю.

а) Припинення і перехід прав на землю.

Припинення прав власності на землю:

1) Добровільна відмова власника від права на земельну ділянку.

2) Смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця.

3) Відчуження земельної ділянки за рішенням власника.

4) Звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора.

5) Відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб.

6) Конфіскація за рішенням суду.

7) Невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Припинення прав користування земельною ділянкою:

1) Добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

2) Вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

3) Припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

4) Використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам.

5) Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

6) Систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Припинення права колективної та приватної власності на землю відбувається за рішенням відповідної ради (міські, районні, обласні...). Рішення може бути оскаржене в судді.

Порядок припинення прав на землю .

1) Припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу.

9

2) Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

При переході власності на будівлю переходить власність на земельну ділянку, якщо іншого не вказано в договорі ( при цьому не посвідчується Радами письмово ).

б) Плата за землю.

Згідно закону України “Про плату за землю” (стаття 2), використання землі платне. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або земельної плати. Земельний податок сплачують власники земельних ділянок та часток (паїв), землекористувачі (крім орендарів та інвесторів). Орендну плату сплачують орендарі.

Плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів, відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов’язаних з господарюванням на землях гіршої якості, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів.

Об’єкт плати — земельна ділянка, земельна частка (пай).

Підстава для нарахування — данні державного кадастру, документ, що посвідчує власність на землю або користування, оренди. Але плата не дає сама по собі права на землю.

В залежності від призначення та виду земель існують різні ставки податку. Земельний податок сплачується за: землі сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів та за межами населених пунктів; землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення; землі, зайняті лісами; землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони.

Нарахування проводиться державними податковими інспекціями щомісячно впродовж поточного року , платежі зараховуються на спеціальний бюджетний рахунок відповідних Рад.

Несвоєчасна сплата приводить до нарахування пені відповідно до Закону України “ Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами “.

10