Нікітський ботанічний сад

В Криму на березі Чорного моря недалеко від селища Нікіта в 1812 році був заснований Нікітський ботанічний сад. Він займає площу в 1000 га, протягнувся вздовж берега моря на кілометр і піднімається вгору по схилу на висоту 200м. За планами сад складається з фруктового саду, парку, "економічного саду", квітника і ботанічного саду.

Вчені зібрали в парку близько 4500 видів рослин, тут одна з найбільших колекцій в світі з 550 сортів груш, 330 сортів яблунь, 80 сортів слив, 110 видів персиків. Загальна кількість дерев близько 21142 екземплярів, в тому числі 14332 видів. Побудована оранжерея, в котрій нараховується близько 1500 субтропічних та тропічних рослин.

Сад представляє собою чотири відносно самостійні частини. Перша частина — Верхній парк, збудований в 80-ті роки XIX ст. Тут можна побачити велике різномаїття сортів троянд (близько 2000 сортів). Сад славетний і колекціями хризантем та канн.

В саду представлені багаточисленні групи екзотичних дерев, вік яких далеко за 100 років. Наприклад, італійська сосна, кедр ліванський, дуб камінний, бамбук, котрі за місяць виростають вгору до 6 м, тис котрому вже 500 років, Також тут представлена колекція кедрів. Кедр гімалайський, плакучий, атласький. Ліванський кедр, одному з яких більше 100 років.

Нижній парк знаходиться в старій частині саду. В ньому можна побачити досить багато фруктових рослин: маслину, інжир, хурму. Саме тут ростуть камінне дерево, корковий дуб, гінкого японський, юкку та багато інших видів рослин.

55

1 квітня 1919 року Голова Ради народних комісарів X.Раковський підписав Декрет про створення Народного заповідного парку. 1921 року новим Декретом Асканія-Нова була оголошена державним степовим заповідником України. У 1984 році згідно з рішенням бюро Міжнародної координаційної ради Програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера" його внесено до мережі біосферних заповідників.

Сьогодні структура біосферного заповідника "Асканія-Нова" є природним ядром (11054га цілинного степу), оточеним буферною зоною (4800 га) та зоною з типовим для регіону веденням господарства (17453,6га). Дві останні входять до його складу з метою збереження ядра від негативної дії зовнішніх територій, які зазнали певного антропогенного впливу, і проведення досліджень природних процесів в умовах заповідного режиму та їх зміну при різного роду господарській діяльності. Це дає змогу розробляти наукові основи охорони природи та раціонального природокористування. Природне ядро складається з трьох ділянок — Південної, Північної та Великого Чапельського поду. Абсолютно заповідними, або еталонними, є ділянка "Стара" та Успенівський степ (1042 га), які виділяються в межах південної частини заповідника. На пасовищах Великого Чапельського поду на напіввільному та вільному утриманні проживають 34 види та форми тварин акліматизаційного зоопарку.

Дендрологічний та зоологічний парки займають площу відповідно 196,6 і 61,6 га. Висаджені на території дендропарку 948 видів, сортів та форм деревовидних, близько 1500 видів, сортів та форм трав’янистих квітково-декоративних рослин утворюють три природні зони — ліс (парк), лісостеп та степ, які плавно переходять одна в одну, даючи змогу спостерігати неповторність, вишуканість та красу кожного ландшафту. Орнітопарк Асканії-Нової — це гостинна домівка 68 видів кілегрудих, а страусина ферма заповідника є найбільшою в СНД.

Асканія-Нова — єдиний у Європі еталон природних комплексів типчаково-ковилового степу. Для рослинності характерні різні види ковили (українська, Лессінга, волосиста, які разом із тюльпанами скіфським та Шренка, зірко плідником зірчастим і ще 8 видами рослин занесені до Червоної книги України); костриця борозниста, Калерія струнка. а також півники, грудниця волохата; бобові представлені люцерною румунською, викою тонколистою тощо. Загалом світ флори нараховує 478 видів вищих рослин, серед яких 450 квіткових; 53 — мохоподібних; 55 — лишайників, гриби. Майже 70 видів є родичами культурних рослин, від

54

Лекції № 7-8. Поняття та принципи екологічного права, законодавче закріплення екологічних відносин. Екологічні права та обов’язки громадян, сутність, гарантії дотримання.

а) Відносини, які регулюють екологічне право.

Екологічне право – це система правових норм, якими регулюються суспільні відносини. (Синоніми: “право навколишнього середовища”, “природоохоронне право”, “енваропментальне право”... з охорони й раціонального використання певних видів природних ресурсів.)

Г алузь екологічного права

Підгалузь – земельне право;

Підгалузь – гірниче право.

Підгалузь – водне право;

Підгалузь – лісове право;

Предмет екологічного права – є нормативно врегульовані відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів.

Метод екологічного права – комплексний (є комбінація методів підгалузей права, які становлять систему екологічного права).

Джерела екологічного права (є закони, укази Президенти України, постанови Кабінету Міністрів...):

1. Закони України “Про охорону навколишнього природного середовища” 05.05.93р. зміни і доповнення 06.03.96р.

2. Закони України “Про природо заповідний фонд України” 05.05.93р. (зміни)

3. Закони України “Про охорону атмосферного повітря” 16.10.92р.

4. Закони України “Про екологічну експертизу” 09.02.95р.

5. Земельний, лісовий, водний кодекси, кодекс України “про надра”.

Принципи екологічного права – основоположенні засади, положення, рішення, згідно яких здійснюється регулювання екологічних відносин.

 Головні принципи екологічного права:

 правового забезпечення, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи;

• правового забезпечення екологічної безпеки в державі;

• правової належності природних об’єктів численним суб’єктам, з метою їх використання для задоволення різноманітних потреб останніх;

• правового забезпечення раціонального та ефективного використання природних об’єктів власниками та природо користувачами;

• цільового використання природних об’єктів;

15

• правового забезпечення стимулювання власників та користувачів до раціонального використання об’єктів;

• пріоритету екологічних умов перед іншими;

• стабільності використання природних об’єктів;

• платності у природокористуванні та забрудненні;

• комплексного підходу до використання та відтворення, до охорони навколишнього середовища.

Висновок: екологічне право – сукупність правових норм, які регулюють специфічним методом екологічні відносини, що складаються з приводу належності, використання, відтворення природних об’єктів в їх невід’ємному стані з природою, охорони навколишнього середовища, з метою реалізації різноманітних інтересів відповідних суб’єктів і забезпечення нормального екологічного стану в країні та її територіях.

б) Права, обов’язки, гарантії громадян.

 Екологічні права (ст. 9. Закону України “Про охорону навколишнього середовища”):

• безпечне навколишнє середовище;

• участь в обговорені будівництва...;

• участь у розробці заходів по охороні навколишнього середовища;

• здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;

• об’єднання в громадські природоохоронні формування;

• вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища;

• участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об'єктів та у проведенні громадської екологічної експертизи;

• одержання екологічної освіти;

• подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище

• оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом

Можуть бути визначені й інші екологічні права.

16

Флора заповідника і навколишніх територій нараховує 1095 видів, а це десь 20% від флори України.

Канівський заповідник — цінний резерват природного фонду лугового степу і широколистяного лісу Правобережжя.

Для заповідника характерними є грабово-дубові ліси. Домінуючою рослиною є граб, який поступово витіснив дуб черемшатий. Зустрічається ясен, клен, липа, в’яз, також зустрічаються груша, яблуня, черешня дика, береза. Поширена ліщина, гнід, шипшина, терен. Серед багатьох видів рослин є такі, що занесені в "Червону книгу": підсніжник звичайний, сон-трава, конвалія травнева, горицвіт весняний, ковила пориста і волосата.

Рослинність заповідника є неоднорідною, і це пов’язано з рельєфом. В ярах ростуть грабові та грабово-вільхові ліси, окремі височини зайняті дібровами. На вершинах зустрічаються степові форми рослинності.

Фауна заповідника досить багата завдяки близькості Дніпра із величезною долиною і водосховищем. В районі Канівських дислокацій мешкає близько 10 тисяч видів безхребетних. Зареєстровано близько 800 видів найпростіших, 15 видів п'явок, серед яких особливу цінність має медицинська; 130 видів членистоногих, 200 видів павуків. Клас комах представлений 7800 видами. Молюсків — 150 видів. Птахи представлені 240 видами. Дуже багато птахів занесені в " Червону книгу", наприклад: орлан-білохвіст, пугач, яструб. Острів Круглик — це місце, де проживають постійно і знаходять притулок багато транзитних птахів. Ссавці представлені 49 видами, серед яких є лось, козулі, дикі свині, бобри. З хижаків самими великими представниками є борсук, кам’яна куниця, горностай, ласка, видра, норка європейська, тхір, єнотовидна собака.

В перспективі існує план розширення території заповідника шляхом приєднання острова Шелестова (400га) та декількох кварталів Канівського лісництва (150 га).

ЗАПОВІДНИК АСКАНІЯ - НОВА

Засновник відомого всьому світові степового заповідника Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн народився 29 квітня 1863 року. Ще під час навчання в херсонській гімназії він отримав дозвіл від батька на спорудження вольєра для птахів. Це була невелика споруда площею близько 9м² з фонтаном посередині. Саме з цього вольєра розпочалася в 1874 році колекція птахів Асканійського заповідника, яка до 1916 року мала у своєму списку 208 видів.

53