68. Сучасний стан особистого страхування в Україні.

Особисте страхування за часів існування монополії давало понад 70% надходжень страхових премій Держстраху СРСР. Левова частка цих відсотків припадала на довгострокові договори страхування життя (90%).

Зараз особисте добровільне страхування забезпечує надходження страхових премій в таких обсягах:

1997 рік  67, 6 млн грн

1998 рік  84,4 млн грн

1999 рік  96, 2 млн грн (100%), в т.ч.

▪ страхування життя  7,6 млн грн (8%)

▪ страхування від нещасних випадків  44,4 млн грн (46%)

▪ медичне страхування  44,2 млн грн (46%)

Державне обов’язкове страхування від нещасних випадків забезпечує надходження страхових премій в таких обсягах:

1997 рік  15,9 млн грн

1998 рік  16,6 млн грн

1999 рік  16,8 млн грн

Сучасний стан страхування життя в Україні

1999 рік  96, 2 млн грн (100%), в т.ч. страхування життя  7,6 млн грн (8%)

На страхування життя припадає тільки 8% страхових премій особистого добровільного страхування. Відповідну ліцензію мають лише 12 страхових компаній України, а реально цим займається вдвічі менше страховиків. Водночас, у результаті нелегальної діяльності іноземних страхових компаній по страхуванню життя, Україна, за оцінками експертів, втрачає щорічно 580-100 млн. грн. Загалом, в Україні існують 2 головні психологічні причини, що зумовлюють практично повну відсутність страхування життя і перешкоджають розвитку цього виду страхування.

По-перше, це загальна причина, що зумовила недовіру населення України до страхування як такого. Мова йде про втрату громадянами коштів, сплачених до початку 90х рр. за договорами страхування з колишнім Держстрахом СРСР.

По-друге, це хвиля різноманітних трастів і страхових товариств, що діяли протягом 1993-1995рр. і виявилися фінансовими пірамідами, в яких пропали кошти ошуканих вкладників.

Крім того, в Україні податкове законодавство не стимулює розвиток цього виду страхування. Стимулюючим є лише оподаткування, що стосується договорів строком дії більше 10 років. Угода на більш короткий строк прирівнюється до ризикового страхування, що автоматично призводить до його збитковості. Для розвитку довгострокових видів страхування (в т.ч. страхування життя) в Україні сьогодні немає відповідних передумов, бо населення зосереджене переважно на проблемі виживання і мало переймається довгостроковими перспективами.

68. Сучасний стан особистого страхування в Україні.

Особисте с-ня передбачає страховий захист страхувальників (застрахованих) у разі на­стання несприятливих подій для їхнього життя й здоров’я.

До підгалузей особистого с-ня належать с-ня життя (пенсій), с-ня від нещасних випадків і медичне с-ня.

Здійснення особистого с-ня має певні особли­вості: при його проведенні дуже важко оцінити той ризик, який береться на с-ня. Че­рез це таке с-ня пов’язане, по суті, із установ­ленням умовної страхової суми, яка лише на­ближено відбиває збиток, що його може зав­дати страховий випадок.

Основні стахові випадки: при с-ні життя – до­життя застрахованої особи до закінчення строку дії договору або її смерть протягом цього часу; при с-ні від нещасних випадків – це тимчасова втрата працездатності або смерть протягом строку дії договору с-ня від нещ випадків; при медичному с-ні – звертання застрахованої особи до медичної установи за наданням медичної допомоги.

С-ня життя - ризики пов’язані з невизна­ченістю тривалості с-ня життя для кожного окремого страхувальника. Це довгострок вид с-ня. С-ня життя, на відміну від інших підгалузей особистого с-ня: проводиться вик­лючно в добровільній формі та хар-ся посту­повим накопиченням страхової суми протя­гом строку дії договору с-ня.

С-ня від нещасн випадків (НВ) проводиться як в добровільній, так і в обов’язковій формі. Об’єктом страхового захисту є майнові інтереси застрахованої особи, які пов’язані із тимчасовим чи постійним зниженням доходу або додатковими витратами через втрату працездатності, а також смерть застрахова­ного внаслідок НВ. Суб’єкти: при індивідуальній формі страхувальником висту­пає фізична особа, яка укладає договір відносно себе або іншої фіз особи (напр, ди­тини); при колективній формі – юрид особа, яка укладає договір с-ня на користь свохх працівників, які є застрахованими. Види с-ня, що проводяться в обов’язковій формі, визна­чено ЗУ “Про с-ня”.

Медичне с-ня. Об’єктом є життя і здоров’я громадян. Суб’єкти: страховик; страхуваль­ник (при обов’язковому медич с-ні – тільки юрид особа, при добровільній формі – юрид і фіз особи); лікувально-профілактична уста­нова.