
- •1, Первіснообщинний лад.
- •2.Утворення державності в Стародавньому Сході. Особливості цього процесу.
- •3.Вникнення Вавилонської держави, її суть, розвиток та падіння.
- •5. Державний устрій Вавилону.
- •6. Закони царя Хаммурапі : розробка, причини прийняття, система, значення.
- •7. Характеристика цивільного і кримінального права в законах царя Хаммурапі.
- •8. Гомерівська Греція: суспільний устрій, органи управління, виникнення права.
- •10. Реформи Солона в Афінах.
- •11 Реформи Клісфена в Афінах. Завершення процесу утворення держави.
- •12. Греко-перські війни. Реформи Ефіальта та Перікла в Афінах.
- •13. Суспільний лад Афінської держави
- •14. Державний устрій Стародавніх Афін.
- •15.Виникнення держави у Спарті,її суспільний устрій.
- •17. Виникнення Риму. Суспільний лад і органи управління. Жрецькі колегії.
- •18.Реформи Сервія Тулія у Римі та їхня оцінка. Особливості утв. Римської держави
- •20.Державний устрій республіканського Риму : народні збори(види, компетенція, роль)
- •21. Сенат у Римській державі.
- •22. Інститут магістратури у Стародавньому Римі
- •23. Причини кризи і падіння республіки в Римі: зміни в економіці, повстання рабів. Реформи братів Гракхів в Стародавньому Римі.
- •24. Перехід від республіки до монархії в Римі: диктатура Сулли, тріумвірати.
- •25. Принципат у Римській державі.
- •27.Поділ Римської імперії на Західну і Східну
- •1.Особл.,та етапи розвитку.
- •2.Винекнення д-ви Франків. Сусп лад. Реформи Карла Мортела.
- •3. Державний устрій Франків. Верденський договір 843р.
- •4. Джерела права у Франків,їх х-тика.”Салічна правда”
- •6. Сеньйоріальна (вотчинна) монархія у Франції (суспільний лад, державний устрій) –
- •7. Утворення станово-представницької монархії у Франції, характерні риси. Зміни в суспільному устрої
- •8.Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •9. Встановлення абсолютизму у Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої. Реформи кардинала а. Ришельє та Людовика хіv .
- •10. Завоювання Британії англо-саксами. Утворення англо-саксонських держав ( V – vіі ст. ) Суспільний лад та державний устрій (іх – хі ст.).
- •11. Завоювання Британії Вільгельмом Завойовником. Зміни в соціально-економічній і політичних системах (хі ст.).
- •13. Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- •14. Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство (хііі-хіv ст.).
- •15. Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії (хііі – хіv cт.). Виникнення структура, компетенція англійського парламенту (хііі –xvіі ст. ).
- •16. Виникнення та особливості англійського абсолютизму. Зміни в соціально-економічній системі та суспільному устрої. Державний устрій Англії в період абсолютизму ( XV – XVII) .
- •17. Судова система Англії в період Середньовіччя (XI – хvіі) . Виникнення, структура, роль суду присяжних в Середньовічній Англії.
- •18. Джерела права Середньовічної Англії (загальне право, право справедливості, статутне право і ін.).
- •19.Виникнення „Священної римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (х-хііі ст.).
- •21. Становлення князівського абсолютизму в Середньовічній Німеччині: причини, передумови, суть та оцінка.
- •22. Саксонське та Швабське зерцала в Німеччині: прийняття, зміст та оцінка (хііі ст.). „Золота булла” 1356 р.
- •23. Кароліна 1532 р. В Німеччині – кодекс кримінального та кримінально-процесуального права.
- •24.Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій (х – хvііі ст.). Реформи Марії-Терезії та Йосифа іі (хvіі ст.)
- •25. Утворення Візантійської держави та її суспільний лад .
- •26.Державний устрій Візантії у V – VIII cт.
- •27.Еволюція суспільного ладу та д-ного устрою Візантії у 8-14ст.
- •28. Джерела права Візантії : Кодифікація Юстиніана.
- •30. Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій (хv – xvіі ст.).Магнатська олігархія у Польщі. Польська конституція 1791 р. Падіння ( розподіли) Речі Посполитої .
- •1. Передумови, етапи, особливості англійської буржуазної революції хvіі ст. «Петиція про право» 1628 р.
- •2. Перший етап революції в Англії, соціально-політичні реформи, „ Велика ремонстрація” і „Трьохрічний акт „ 1641 р.
- •3. Проголошення республіки у Англії в 1649 р. Зміни в державно-політичній системі. „ „Навігаційний акт” 1651 р., „Знаряддя управління” 1653 р.
- •4. Реставрація монархії у Англії в хvіі ст. .Утворення і суть партій торі і вігів у Англії. Спроби реставрації абсолютизму. „Habeas corpus act” 1679 р.
- •5. „Славна революція” 1688 р. У Англії, її суть та оцінка. „Білль про права” 1689 р. „Акт про престолоспадкування” 1701 р., «Акт про посади» 1707 р. І ін.
- •6. Виборча реформа 1832 р. У Англії. Її причини, зміст та оцінка. Виникнення політичних партій.
- •8. Виникнення лейбористської партії у Англії. Акт про парламент 1911 р. У Англії.
- •9. Виникнення англійських колоній у Північній Америці. Їх політичне та економічне становище. Організація управління.
- •10. Війна американського народу за незалежність від Англії. „Декларація незалежності” 1776 р. (зміст та оцінка)
- •12. Конституція сша 1787 р: прийняття, структура, основні положення та оцінка
- •13 Законодавча влада сша за Конституцією 1787 р. Структура Конгресу, порядок утворення палат та їхня компетенція
- •14. Виконавча влада у сша за Конституцією 1787 р. Президент (порядок обрання та компетенція)
- •15. Судова влада за Конституцією сша (порядок утворення та компетенція).
- •16. Перший цикл поправок до Конституції сша: причини видання, зміст та оцінка.
- •19. Виникнення і оформлення демократичної та республіканської партій у сша.
- •20. Причини, етапи, значення Великої французької революції хvііі ст. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. У Франції.
- •22. Встановлення якобінської диктатури у Франції. Соціально-економічна і політична діяльність якобінців. Оцінка якобінської диктатури.
- •23. Період директорії та консульства у Франції. Конституції 1795 і 1799 рр.
- •24. Проголошення імперії Наполеона Бонапарта у Франції. Державний устрій і законодавство імперії.
- •1. „Новий курс” президента ф. Д. Рузвельта у сша. Закон Вагнера 1935 р.
- •3. Законодавство періоду «холодної війни» у сша : політичне та профспілкове (закони Маккарена-Вуда 1950 р., Хемфрі-Батлера 1954 р. , Тафта-Харлі 1947 р. Та Лендрама-Гріффіна 1959 р. Та ін.) .
- •§ 2. Цим Законом вважає і оголошує, що Комуністична партія сша... Є засобом змови, що має за мету повалення уряду Сполучених Штатів. Тому Комуністична партія має бути оголошена поза законом.
- •4. Посилення влади президента сша в роки та після Другої світової війни.
- •5. Верховний суд сша та його роль у політичній системі країни у хх ст..
- •6. Судова система сша в сучасний період.
- •7. Характеристика виборчого права у сша (історія розвитку, правове регулювання, оцінка).
- •8. Реформи виборчого права у Великобританії 1918,1928,1949,1969 рр.(причини,зміст та оцінка).
- •9. Королівська влада у Великобританії у хх ст., її характеристика та оцінка.
- •10. Парламент Великобританії у хх ст. Його компетенція та роль у державно-політичній системі. Парламентська реформа 1949 р.
- •10. Парламент Великобританії у хх ст. Його компетенція та роль у державно-політичній системі. Парламентська реформа 1949 р.
- •11. Кабінет міністрів у Великобританії на сучасному етапі: порядок формування, компетенція, роль у державно-політичній системі країни.
- •12. Падіння Третьої республіки у Франції. Фашистська окупація. „Держава Віші”.
- •13. Створення Четвертої республіки Франції. Державний устрій республіки за Конституцією 1946 р. Зміни Конституції у 1947 – 1957 рр.
- •14. Передумови прийняття Конституції Франції 1958 р., її структура, основні принципи, оцінка. Державний устрій Франції за Конституцією 1958 р.
- •15. Революція 1918 – 1919 рр. В Німеччині. Проголошення Веймарської республіки. Діяльність уряду ф. Еберта.
- •16. Прийняття, структура оцінка Веймарської конституції Німеччини 1919 р. Державний устрій Німеччини за Конституцією 1919 р.
- •17. Характеристика Веймарської Республіки в Німеччині. Її державно-політичний розвиток, партійна система, суть та оцінка.
- •18. Виникнення націонал-соціалістичної робітничої партії (фашистської) в Німеччині. Її програма та боротьба за владу.
- •19. Прихід до влади фашистської партії в Німеччині. Встановлення монополістично-партійної диктатури та реакційного політичного режиму. «Одержавлення» партії.
- •20. Зміни в державному устрої Німеччини в період фашистської диктатури. Реакційне законодавство .
- •22. Передумови створення післявоєнної державності в Німеччині. Потсдамська та інші конференції 1943 - 1945 р. Окупаційний режим.
- •23. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини. Прийняття Боннської конституції 1949 р. Державний устрій фрн за Конституцією 1949 р.
- •24. Створення Німецької Демократичної Республіки. Входження ндр до складу фрн. Юридичне оформлення цього процесу, оцінка.
- •25. Виникнення фашистського руху в Італії. Прихід фашистів до влади. Особливості італійського фашизму.
- •26. Зміни в державному устрої та політичному режимі Італії в період фашистської диктатури. «Корпоративна система». Падіння режиму.
- •27. Проголошення республіки в Італії та прийняття конституції 1947 р. Державний устрій Італії за конституцією 1947 р.
- •28. Відновлення незалежності Польської державності у 1918 – 1919 рр. Конституція 1921 р.
- •29. Державно-правове становище Польщі у 1921-1939рр.
- •30. Демократична революція в Польщі 1989 – 1991 рр.
6. Судова система сша в сучасний період.
Система федеральних судів. Стаття 3 Конституції формулює основу федеральної судової системи: “Судова влада Сполучених Штатів здійснюється Верховним судом та тими нижчими судами, які будуть час від часу засновуватися Конгресом”. Керуючись цим формулюванням, перший Конгрес розділив країну на округи та в кожному з них заснував федеральні суди. Звідси починається нинішня система судів: Верховний суд, 11 апеляційних судів, 91 окружний суд і 3 суди зі спеціальними повноваженнями. Конгрес і нині зберіг право засновувати і скасовувати федеральні суди, як і визначати кількість судів у федеральній системі судочинства. Однак, він не може скасувати Верховний суд. Верховний суд є вищою судовою інстанцією Сполучених Штатів та єдиним судом, створення якого передбачене Конституцією. Рішення Верховного суду не підлягають апеляції ні в якому іншому суді. Конгрес має право встановлювати кількість судів Верховного суду і в певних межах вирішувати, які справи підлягають розгляду в ньому, але він не може змінити тих прав, які надані Верховному суду самою Конституцією.Конституція не розглядає питання про те, які вимоги, пред'являються до суддів. Ніде не сказано, що вони повинні бути юристами, хоча насправді всі федеральні судді і судді Верховного суду є членами колегії адвокатів.З моменту утворення Верховного суду, майже 200 років тому, в ньому змінилося лише сто суддів. У своєму початковому вигляді Верховний суд складався з голови та п'яти членів суду. Протягом останніх 80 років кількість судів змінювалася, поки в 1869 р. не був затверджений кінцевий склад: голова та вісім членів Верховного суду. Голова очолює суд, але при прийнятті рішень він має лише один голос, як і будь-який з членів суду.Особиста юрисдикція Верховного суду поширюється тільки на дві галузі: випадки, які стосуються високих посадових осіб іноземних країн, і випадки, коли одна із сторін є штатом. Всі інші справи потрапляють на розгляд Верховного суду тільки шляхом апеляції з нижчестоящих судів.З кількох тисяч справ, які реєструють кожен рік, суд зазвичай розглядає лише близько 150. Більшість випадків пов'язана з інтерпретуванням законів або наміру Конгресу при прийнятті закону. Однак значна частина роботи Верховного суду складається з визначення того, чи відповідає Конституції діяльність законодавчої або виконавчої влади. Право подібного юридичного контролю не було спеціально обговорено Конституцією. Це положення було визначено самим Верховним судом через його читання Конституції.Рішення суду не повинні бути обов'язково одноголосними. Простої більшості, за наявності не менше шести суддів (офіційного кворуму) досить для прийняття рішення. У разі неодного-лосних рішень Верховний суд зазвичай відмічає обидві думки більшості й меншості, і кожен з них може стати підґрунтям майбутнього рішення суду. Часто судді записують свою особливу думку, якщо вони в принципі згодні з рішенням, але за причинами, які відрізняються від доводів більшості. Апеляційні й окружні суди. Другий рівень федеральної судової системи складають апеляційні суди, які були створені в 1891 р. з метою спрощення розподілу судових справ і полегшення роботи Верховного суду. Територія Сполучених Штатів поділяється на 11 зон, кожна з яких обслуговується судом у складі від 3 до 15 суддів. Апеляційні суди переглядають рішення окружних судів (суд першої інстанції федеральної юрисдикції) в межах своїх округів. Вони також переглядають постанови незалежних арбітражних агенцій, таких, наприклад, як федеральна торговельна комісія тощо. Ступенем нижче апеляційних судів йдуть окружні суди. 50 штатів розділені на 89 округів. На додаток до цього існує окремий округ Колумбія і округ Пуерто-Ріко, які не є окремими штатами. В окружному суді може бути від одного до 87 суддів. Залежно від масштабів справи, що розглядається, судді тимчасово можуть бути переведені з одного окружного суду до другого. Конгрес встановлює межі округів залежно від кількості населення та обсягу роботи. Деякі невеликі штати створюють один округ, тоді як великі штати (Нью-Йорк, Каліфорнія, Техас) поділяються на чотири округи кожний. За винятком округу Колумбія, судді всіх окружних судів повинні постійно проживати на території свого округу. Сесії окружних судів проводяться через певні проміжки часу за чергою в різних містах округу. Більшість справ і спірних питань, які розглядаються в окруж-судах, порушуються самими судами і пов'язані з порушенням федеральних законів, наприклад, поштові зловживання, крадіжка державної власності, порушення законів про якість продовольчих товарів, про банківські операції або у випадку шахрайства. Це єдині федеральні суди, в яких вердикт про винність обвинуваченого виноситься Великим журі присяжних, а остаточний вирок виносить Малий склад журі. Спеціальні суди. На додаток до федеральних судів загальної юрисдикції час від часу виникає необхідність у створенні спеціальних судів. Це так звані “легіслативні” суди, вони були створені законодавчим актом Конгресу. Судді в цих судах, як і їх колеги в інших федеральних судах, призначаються Президентом з узгодження Сенату на період усього життя. Мабуть найважливіший з цих судів - Претензійний суд, який був створений у 1855 р. для розгляду грошових позовів, які пред'являли Сполученим Штатам. Крім нього, спеціальними судами є Митний суд, що займається виключно цивільними справами, які пов'язані з податками і зборами, на імпортовані товари. Апеляційний суд з митних і патентних питань займається апеляційними скаргами за рішеннями Митного суду і Бюро патентів США.